Методичнi вказівки до семінарського заняття “Мистецькі здобутки української культури початку 20 століття”

1.Дати коротку характеристику основним етапам в історії української культури 20 ст.

2.Охарактеризувати досягнення художньої культури першого етапу українського національного відродження 1917-1933 років в галузі освіти.

3.Зупинитись на розгляді розвитку українського театру з 1918 року ,характеризуючи діяльність Державного народного і “Молодого театру”.

4.Розкриваючи особливості літературного процесу ,розказати про утворення різноманітних літературних об’єднань, охарактеризувати їх програмні засади, визнаючи їх роль у розвитку української культури.

5.З’ясувати здобутки образотворчого авангарду, характеризуючи художні твори найвідоміших художників цього періоду.

6.Зупинитись на розвиткові реалістичної пластики наприкінці 20-х років, на особливостях порожнього простору у скульптурі.

7.Вказати ,які архітектурні твори цього часу були створені в національному стилі, які належать до здобутків національної архітектури.

8.З’ясувати новаторські пошуки в українській музиці 20-30-х років характеризуючи напрями у творчій діяльності композиторів

Методичні рекомендації до семінарського

заняття”Українське козацьке бароко”.

1.Висвітлюючи питання про історичні умови культурного життя укр. народу слід зазначити, що духовна культура розвивалась у складних умовах розгортання соціальної та національно-визвольної боротьби народу проти іноземних поневолювачів за свою незалежність, зупинитись на характерних особливостях цієї епохи, вказати роль селянсько-козацьких повстань та експансії Польсько-Литовської держави на українські землі. Докладно зупинитись на ролі козацтва та козацько-гетьманської держави для розвитку, зміцнення й розквіту української культури.

2.З’ясовуючи головні риси архітектури укр. бароко, детально охарактеризувати архітектурні пам’ятки у різних містах, особливу увагу звернути на характерні національні відмінності у них, зіставити різні архітектурні школи, здобутки українських зодчих.

3.Розкриваючи це питання, треба з’ясувати ознаки бароко у скульптурі, вказати, які риси є суто національними. Навести приклади скульптури цього стилю на Україні з докладним описом їх та розповіддю про авторів.

4.Відповідаючи на це питання, слід детально зупинитись на характерних особливостях монументальних розписів, іконопису. З’ясувати роль і місце різних художніх осередків та їх представників у становленні української національної школи малярства.

5.При висвітленні особливостей української барокової графіки треба з’ясувати , чим зумовлений розвиток і розквіт української гравюри, які риси поєдналися у ній, зупинитись на характеристиці найвизначніших графічних творів відомих художників того часу.

6.Розкриваючи це питання, треба зазначити характерні риси літератури нового часу, які жанри виникли і знайшли подальший розвиток.

7.Дати детальну характеристику творчості вказаних композиторів.

Підсумковий тест з культурології до МД2

1.Вкажіть характерні для середньовіччя соціально-історичні особливості

а)виникнення абсолютної монархії,

б)захист права особистості,

в)перехід до феодалізму,

г)гуманізм,

д)міське самоврядування,

е)організація цехів.

2.Головним видом духовної діяльності епохи Відродження були:

а)наука і техніка,

б)релігія,

в)мистецтво,

г)нові уявлення про світ.

3.Вкажіть підсумки Реформації:

а)релігійне оновлення,

б)поява протестантизму,

в)відкинуто світську владу папського престолу,

г)виявлення єресі.

4.Що було притаманно Просвітницькій ідеології:

а)віра в основоположну роль знань,

б)божественна на перед визначеність усього,

в)існування різних поглядів на світ,

г)віра в прогрес людини,

д)толерантність по відношенню до інших.

5.3 довідки доберіть авторів висловів

а)”Майте мужність користуватись власним розумом”

б)”Той, хто не живе для інших, не живе для себе самого”

в)”Мета виправдовує засоби.”

г)” Я ніколи не погоджусь з вашими переконаннями, але віддам життя за те, щоб ви могли їх вільно висловлювати”.

д)”Праця- кращий спосіб насолоди життям”.

е)”Кожний народ має той уряд, який заслуговує” .

є) “Україна стане колись новою Елладою.Прекрасне підсоння цієї країни,

весела вдача народу, його музичний хист,плодовита земля колись прокинеться і подібно,як з багатьох племен, якимиколись були греки,постане велика культурна нація.Її межі простягнуться до Чорного моря,а звідтіля-ген у широкий світ.”

Довідка:Й.Гердер(1744-1803),І. Кант,Н.Макіавеллі,.-Л.Монтескє,М.Монтень

Вольтер.

Підсумковий тест з культурології до МД 1

1.Що таке культура ?

а)сукупність матеріальних і духовних цінностей, вироблених людством,

б)сукупність теоретичних і практичних знань,

в)сукупність правил поведінки, вироблених групою людей,

2.Які галузі господарювання були основою життя найдавніших людей ?

а)скотарство і землеробство,

б)рибальство і збирання,

в)збирання та полювання.

3.Вкажіть характерні риси культури Сходу:

а)геоцентризм

б)прославлення божественності необмеженої влади царів і фараонів

в)відтворення у мистецтві реального життя

4.Батьківщиною писемності можна вважати :

а)Китай,

б)Месопотамію,

в)Індію,

г)Єгипет

5.Що було характерним для суспільного життя Стародавнього.Єгипту:

а)фараон стояв над суспільством,

б)вільні громадяни вважалися рівними перед законом,

в)гедонізм-етика насолоди

г)жити за божественною волею.

6.Вкажіть видатне досягнення давньоіндійської культури:

а)винайдення пороху,

б)десяткова система лічби,

в)географічні відкриття,

г)арабські цифри,

д)шахи.

7.Яку країну вважають батьківщиною паперу ,пороху, шовку ,фарфору, чаю, годинника, компасу, туші ?

а)Індія

б)Єгипет

в)Греція

г)Китай

д)Київська Русь.

8.Які ідеї знаходились у центрі античної філософії, мистецтва, міфології ?

а)гармонійного розвитку людини,

б)ідеал соціальної гармонії

в)єдності фізичної і духовної краси

г)відмова від вшанування божеств і зосередження на соціально-моральних аспектах поведінки людей.

9.Вкажіть особливості культури стародавнього Риму :

а)романтизм,

б)монументалізм,

в)практицизм,

г)динамізм,

д)традиціоналізм.

10.Вкажіть видатні пам’ятки давньоримської архітектури :

а)Фароський маяк,

б)Пантеон,

в)Парфенон,

г)Колізей.

Міністерство освіти та науки України

Донецький індустріально-педагогічний технікум

Лекція “Культура Київської Русі”

План.

1.Особливості світогляду в епоху Київської Русі.

2.Архітектура Київської Русі.

3.Скульптура Київської Русі.

4.Живопис (мозаїка, фрески, іконопис)

5.Література Київської Русі.

6.Прикладне мистецтво.

Література :

1.Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. вид. /За загальн. Ред.Яртися А.В./-Львів:Світ,1994.

2.Українська культура : історія і сучасність: Навч. Посібник /За ред.Черепанової С.О.-Львів: Світ,1994.

3.Кордон М.В.Українська та зарубіжна культура. Курс лекцій. Київ: ЦУЛ,2002.

4.Українська і зарубіжна культура.Навч.посібник./Під заг.ред.Заблоцької К.В. –Донецьк: “Східний видавничий дім”,2001.

Контрольні запитання:

1.Які особливості світогляду Київської Русі?

2.Вкажіть відомі архітектурні споруди Київської Русі?

3.Які зразки скульптурного мистецтва княжої доби?

4.Які види живопису розвивалися у Київській Русі?

5.Назвіть літературні твори Київської Русі?

6.Які ремесла і промисли розвивалися у цю епоху?

Культура Київської Русі

1.Особливості світогляду

Світогляд українського народу пройшов довгу і складну еволюцію: від міфології до релігії й філософії. У слов’ян універсальна концепція світу втілювалася в характерному для міфологічної свідомості образі світового дерева. Так моделювалася триєдина вертикальна структура світу - три царства: небо, земля і підземне царство, чотиристороння горизонтальна структура - північ, південь, схід, захід; життя і смерть : квітуче дерево-сухе дерево. Численні міфічні уявлення виражалися у конкретно-образній формі; втілювалися у

фольклорі: епосі, легендах, казках, обрядових піснях. Природа була тим підґрунтям, на якому розвивалися язичницькі вірування і культи. Первісно-релігійні уявлення мали політеїстичний характер, тобто це була віра в багатьох богів.

Політеїзм язичества зумовлював хаотичність у поглядах на світ, на причинний зв’язок різних процесів та залежність людини від тих явищ, які вона уособлювала в образі “поганських” богів.

Християнство докорінно змінило ставлення людини до природи і світу. У перемозі християнства над язичництвом є важливий морально-психологічний аспект. Язичництво не давало людині особливих перспектив після смерті. Людина навіть у потойбічному світі залишалася зі своїми земними турботами про хліб насущний. Християнство з його альтернативою раю і пекла давало надію,можливість вибору,земне життя набувало певної цінності перед перспективою спасіння.

Християнський світогляд став важливим чинником формування самосвідомості окремого індивіда. У міфології та язичництві людина ще не повністю осмислювала себе як особистість, на першому місці в її світосприйнятті були потреби роду, племені, її особисте “Я” розчинялося у загальному, спільному, Християнство проголосило принцип всезагальної гріховності і цим змістило центр уваги людини зі зовнішніх відносин на відносини самої з собою, на осмислення себе у системі людських стосунків, свого місця у світі, своєї відповідальності перед Богом і людьми. Запровадження християнства у Київській Русі супроводилося наслідуванням окремих язичницьких культів. Християнська церква зберегла деякі форми язичницької обрядовості, передусім молитву та основні магічні дійства-хрещення і причащання. Наприкінці 10 ст.у Київської Русі виникли об’єктивні соціально-політичні умови для запровадження християнства як державної релігії. Принцип єдиновладдя князя у Київської Русі вимагав іншої ідеалогічної системи з єдиним Богом на чолі.

Християнство дало нашому народові ідею цілісного Всесвіту, в якому безмежна кількість і багатоманітність конкретних проявів буття пов’язані єдиною першопричиною. Такі суттєві зміни в еволют світогляду зумовили певну згарманійованість світобачення людини. Християнський моністичний світогляд став передумовою формування філософського освоєння дійсності. Відбулася підготовка ідейного підґрунтя для сприйняття і засвоєння духовної культури людства. Київська Русь увійшла до складу європейських держав, які на той час уже були християнськими, що значно розширювало можливості обміну здобутками матеріальної й духовної культури.