Лабораторна робота № 1

Тема: Дослідження параметрів мікроклімату робочої зони та оцінка щодо відповідності їх нормативним значенням.

Мета:

1. Вивчити наукові основи впливу метеорологічних умов на фізіологічний стан людини і продуктивність її праці.

2. Вивчити конструкцію і принцип дії приладів контролю метеорологічних умов.

3. Оволодіти методикою визначення параметрів мікроклімату в робочій зоні.

4. Оцінити стан метеорологічних умов виробничого середовища на основі співставлення результатів вимірювання з величинами параметрів, які нормуються згідно з ГОСТ 12.1.005-88 «Общин санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны»

Обладнання: психрометр, анемометр, барометр, термометр, секундомір.

Теоретичні відомості

Терморегуляція – фізіологічний процес, який знаходиться під контролем центральної нервової системи та забезпечує однакову кількість тепла, що виробляється організмом людини за одиницю часу і що виводиться за цей час в навколишнє середовище, а також зберігає температуру тіла 36,6⁰ С незалежно від зовнішніх умов і важкості виконання роботи.

Загальна віддача тепла організмом людини визначається за формулою:

деQ_к віддача тепла в навколишнє середовище шляхом конвекції;

Q_випр віддача тепла шляхом випромінювання (теплова радіація);

Q_вип віддача тепла шляхом випаровування вологи з поверхні шкіри;

Q_н тепло, яке витрачається на нагрів повітря, що вдихає людина.

Таким чином, змінюючи параметри мікроклімату на робочих місцях, можна безпосередньо впливати на самопочуття людини та її продуктивність праці. Підвищення температури повітря робочої зони в співвідношенні з великою вологістю призводить до швидкої перевтоми, розслаблення організму. Зменшення вологості повітря викликає неприємне відчуття сухості слизової оболонки та верхніх дихальних шляхів. Рух повітря призводить до покращення самопочуття у гарячому приміщенні, але є неприємним фактором при понижених температурах. Найбільш неприємний вплив викликає дія низької температури, високої вологості повітря та його великої рухомості.

Значні відхилення параметрів мікроклімату робочої зони від оптимальних можуть бути причиною ряду фізіологічних порушень в організмі працюючого і, навіть, призвести до професійних захворювань.

Нормування метеорологічних умов

Параметри мікроклімату зони підприємств народного господарства регламентуються нормативним документом ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ «Общин санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны». ДСН 3.3.6.042-99.

В основу принципу нормування покладена диференційна оцінка оптимальних і допустимих метеорологічних умов в залежності від категорії робіт за важкістю та від пори року.

Інтенсивність теплового випромінювання від закритих джерел не повинна перевищувати: 35 Вт/м² при опроміненні 50% поверхні тіла і більше. 70 Вт/м² при опроміненні 25-50% поверхні тіла, 100 Вт/м² при опроміненні 25% поверхні тіла, 140% Вт/м² при опроміненні від відкритих джерел тепла, але при цьому опроміненню може підлягати не більше 25% поверхні тіла людини.

Вимоги до вимірювання показників мікроклімату

Вимірювання показників мікроклімату повинно проводитися на початку. Середині і в кінці холодного і теплого періодів року, не менше як три рази на місяць.

Температуру, відносну вологість і швидкість руху повітря вимірюють на висоті 1 м від підлоги або робочого майданчика при роботах. Які виконуються сидячи, і на висоті 1,5 м – при роботах. Які виконуються стоячи.

При наявності джерел променевого тепла інтенсивність теплового опромінення на постійних і тимчасових робочих місцях необхідно визначити у напрямі максимуму теплового опромінення.

Комплексні методи оцінки впливу фізичних властивостей повітря на організм людини

Параметри мікроклімату впливають на організм людини комплексно, і тому оцінювати необхідно їх сумарний вплив. На сьогодні відомо більше, ніж 50 методів такої оцінки. Зокрема це –прилад для комплексної оцінки – інтегратор даних; метод результуючих температур (цей метод враховує температуру, вологість, рухомість повітря та інтенсивність теплового випромінювання); метод ефективних температур; метод корегованої ефективної температури; індекс холодного вітру (використовується в основному в військових потребах).

Найчастіше для оцінки комплексного впливу параметрів на організм людини застосовують метод, який базується на визначенні ефективно-еквівалентної температури. Ефективно-еквівалентна температура (t_е) при нерухомому повітрі і 100% відносній вологості повітря створює такі ж теплові відчуття, що і комплекс метеорологічних умов із заданими значеннями температури, вологості та швидкості руху повітря. Ефективно-еквівалентна температура визначається за номограмою, яка була побудована дослідним шляхом.

На вертикальних шкалах номограми відкладають покази сухого і волого термометрів та сполучають ці відмітки прямою лінією. Після цього знаходять точку перетину проведеної лінії з кривою, що відповідає швидкості руху повітря. Одержану точку перетину орієнтують відносно значень ефективно-еквівалентної температури та зони комфорту, яка зазначена на номограмі квадратом.