1. Організаційна частина заняття

План

1. Підготвка до політичного дослідження

2. Операціоналізаці

2. Повідомлення теми, мети та основних завдань заняття

Тема: Підготовка до політологічного дослідження : формування теорії, операціоналізація та вимір змінних

Мета: сформувати в студентів уявлення про місце та роль політичного менеджменту в сучасному суспільстві.

Завдання: охарактеризувати підготовку дополітологічного дослідження через формування теорії, операціоналізація та вимір змінних

Ключові поняття та терміни: операціоналізація, формування теорії, вибір зміних

3. Актуалізація опорних знань студентів і контроль актуального рівня знань.

1. Що таке політичне дослідження?

2. Яка роль політичного дослідження в політології.

4. Мотивація навчальної діяльності студента: своєчасне та правильне виконання поставлених завдань буде оцінено високим балом.

5. Структурні елементи заняття, які забезпечують досягнення дидактичної і виховної мети. Її х зміст та послідовність.

Зазначення теми та мети заняття

Ознайомлення студентів з головними завданнями лекції.

Розкриття основних термінів, що будуть зустрічатись по ходу лекції.

Структура лекції

3. Підготвка до політичного дослідження

4. Операціоналізаці

Ознайомлення з співвідношенням понять політичного менеджменту та політичного піару.

Підведення підсумків.

Проведення короткого термінологічного диктанту.

Надання домашнього завдання.

6. Підведення підсумків заняття.

Підсумки проводяться шляхом узагальнення головного змісту лекції з роз’ясненням можливих питання з боку студентів.

7. Домашнє завдання

Дайте письмову (друковану) відповідь на наступні питання:

1. Вимір зімних.

2. Формування теорій

1. Підготовка до політичного дослідження

Головна мета політологічного дослідження — одержати якомога повнішу й актуальну інформацію, що відображає ті сторони політичного життя суспільства, які нерідко непомітні неозброєним оком, але які потрібно враховувати при підготовці і прийнятті політичних рішень і прогнозуванні.

Чи треба витрачати сили і кошти на проведення політологічного дослідження тільки для з'ясування, наприклад, кількості політичних партій та рухів, а також виборців, які взяли участь в останніх виборах президента України? Відповідь на це питання, як відомо, міститься в статистичних зведеннях. А от відповіді на питання про те, як впливають соціальні, етнічні, ідеологічні, релігійні фактори на поводження політичних партій і рухів, електорату, їх уподобання, мають величезну практичну значимість.

У сучасній політичній науці існують два основні рівні дослідження: теоретичний і прикладний. У такій побудові відображається орієнтація цієї галузі знань на вирішення практичних завдань. Політичні концепції, як правило, мають ту чи іншу практичну спрямованість. Навіть політичні погляди древніх були прямо пов'язані з прагненням удосконалити державне правління, виховати законослухняних громадян, підвищити авторитет тих, хто тримає владу.

Згодом у політичних дослідженнях поряд з абстрактними теоретичними уявленнями, досить дистанційованими від конкретної дійсності, викристалізувалися знання, що були безпосередньо сфокусовані на вивченні і вирішенні практичних колізій політичного життя. Вони і склали область прикладної політології.

Прикладна політологія передбачає:

1) методологічний рівень — теоретичну чи концептуальну позицію дослідження, в основі якої лежать тлумачення політичної проблеми і предмета дослідження, а також результатів;

2)методичний рівень, що виражається в теорії виміру і заснованих на ній методах збору й обробки первинної політичної інформації;

3)процедурний (технологічний) рівень — як сукупність організаційних, технічних і фінансових заходів, необхідних для здійснення всієї технології політологічного аналізу.

Прикладна політологія займається дослідження конкретних політичних подій. Справа це дуже серйозна і потребує ретельної, глибоко продуманої підготовки. Цінність інформації, отриманої в наслідок політичного аналізу, прямо пропорційна зусиллям на його всебічну підготовку. Тому освоєнню методичних прийомів політичного аналізу передує велика робота з оволодіння специфічними правилами, здатними забезпечити належний рівень готовності політолога до проведення політологічного дослідження. Підготовка політологічного дослідження — це складний процес, насичений різними видами діяльності, науковими процедурами й операціями. Насамперед необхідно подбати про надійну методологічну основу дослідження, скласти його загальну логіку, розробити документи для збору інформації щодо політичних подій, сформувати аналітичну групу з компетентних фахівців. Важливу роль відіграє також організаційне і матеріально-технічне забезпечення політологічного дослідження. Взагалі політолог може приступити до власне політологічного дослідження лише в тому випадку, якщо він упевнений, що вся підготовча робота проведена на належному рівні.