3. Інформаційно-аналітич­на діяльность, її завдання у підготовці інформаційних аналітиків

Суть інформаційно-аналітичної діяльності полягає в застосуванні на стадії упорядкування (інформаційна діяльність) методів аналітичного об­роблення інформації та методів аналізу на базі інформаційних знань, підго­товлених шляхом інтелектуальної обробки інформаційних масивів (аналітична діяльність). Таким чином, є дві стадії інформаційно-аналітичної діяльності, а саме: стадія обробки та формування структурованої інфор­мації і стадія здійснення системного аналізу для прийняття рішення.

Інформаційно-аналітичну діяльність можна умовно розділити на два напрями:

перший – інформаційно-аналітична діяльність як самостійна наука і галузь у суспільстві;

другий – дослідження проблемних напрямів предметної сфери, нап­риклад обслуговування споживачів на базі інформаційних масивів. Розгля­немо ці два напрями.

Багато країн світу, в тому числі й Україна, сьогодні стають полігонами для застосування нових соціально-інформаційних технологій на базі нових можливостей інформаційної глобальної швидкодії.

Інформаційно-аналітична діяльність є продуктом творчої праці людей і результатом розвитку людського співтовариства. Особливо це стосується сфери інтелектуальної праці. Сьогодні є можливість швидко впливати на життєдіяльність окремо взятої людини, націй, держав, усього світового суспільства.

Інформаційно-аналітична діяльність характеризує сукупність операцій, пов’язаних з оцінкою стану керованого об’єкта, пошуком шляхів поліпшення його діяльності або усунення небажаних впливів зі сторони ситуації, що виникла. Для цього використовується зібрана й опрацьована інформація про конкретну мету та чинники, що породили відповідну ситуацію. Аналітична діяльність "обслуговує" всі етапи процесу управління, надаючи можливі варіанти його здійснення. Інформаційно-аналітична діяльність у державному управлінні – це комплекс дій фахівця-аналітика у сфері державного управління, політики, економіки, що пов’язаний з виявленням, отриманням, ознайомленням, обробкою, опрацюванням первинних даних та відомостей з метою перетворення їх на необхідні знання, для забезпечення прийняття управлінських рішень (див. таблицю 1.1).

Інформаційно-аналітичну діяльність можна розглянути за допомогою застосування системного підходу, як сукупність основної, управлінської і забезпечувальної складових та їх взаємозв’язки.

Таблиця 1.1

Зміст поняття "інформаційно-аналітична діяльність"

Автор	Визначення
В. Попов К. Маркелов	Інформаційно-аналітична діяльність – діяльність інформаційно-аналітичних підрозділів органів державної служби та приватних корпорацій, яка складається з діагностики, прогнозування та моделювання інформаційних процесів, подій, відносин, технологій, що допомагають приймати управлінські рішення і сприяють їх практичному втіленню
К. Маркелов	Інформаційно-аналітична діяльність – діяльність аналітиків та аналітичних груп, які займаються дослідженням і моделюванням інформаційної сфери соціуму, формуванням методології соціального управління з використанням масової й спеціалізованої інформації, а також практикою управління інформаційними процессами
С. Телешун, О. Титаренко	Інформаційно-аналітична діяльність – особливий напрям інформаційної діяльності, пов’язаний з виявленням, опрацюванням, збереженням та поширенням інформації переважно у сфері управлінської, політичної та економічної діяльності
О. Пархоменко	Інформаційно-аналітична діяльність – діяльність, яка, використовуючи можливості інформаційно-аналітичних служб, активно оперуючи інформаційними продуктами і послугами, спрямована на виконання завдання якісно-змістовного перетворення інформації, функціонально перетинаючись у цьому плані з науковою (виробництво нового знання) і управлінською (розробка варіантів рішень, сценаріїв) діяльністю
П. Шпига	Інформаційно-аналітична діяльність – особливий напрям інформаційної діяльності, пов’язаний з виявленням, опрацюванням, збереженням і поширенням інформації у сфері управлінської, політичної та економічної діяльності
О. Нестеренко	Інформаційно-аналітична діяльність – сукупність дій та заходів з метою обґрунтування прийняття рішень на основі методів і засобів збирання, обробки та аналізу даних на основі інформаційних технологій
В. Козбаненко	Інформаційно-аналітична діяльність у державному управління – діяльність, пов’язана зі збиранням, обробкою, аналізом інформації про складні соціальні, політичні та економічні системи

Підготовка інформаційних аналітиків необхідна тому, що:

по-перше, світова спільнота переходить до інформаційної о суспільства, яке вимагає запровадження нових інформаційних техпо.юі ііі. нової техніки і сучасних програмних продуктів, нової науково-методичної бази;

по-друге, сучасна інформація входить вагомим компонентом у структу­ру формування систем управління;

по-третє, аналітика поступово займає вагоме місце в суспільстві як органічна складова інформації. Сама інформація на електронних носіях створюється за допомогою аналітиків, інформаційних працівників. Інфор­маційно-аналітична діяльність (інформаційна аналітика) зараз формується як окрема галузь, яка має забезпечуватися відповідними кадрами, проте ба­жано, щоб це здійснювалося не за рахунок міграції спеціатістів інших суміжних галузей;

по-четверте, інформаційно-аналітична галузь належить до тину інфраструктурних (наскрізних) галузей. Універсальність основної соціальної функції інформаційної аналітики, а саме – створення нових знань на базі переробки інформаційних масивів підштовхує створювати нові підрозділи, аналітичні служби в різних структурах, а це відповідно – нові робочі місця для інформаційних аналітиків.

по-п'яте, інформаційна аналітика є галуззю, в якій базовою функцією є інтелектуальна переробка інформації з отриманням нового якісно-змістов­ного знання. Це відбувається за рахунок структурного її впорядкування за напрямами: систематизація, предметизація, аналіз. Усе це – нові тенденції розуміння розвитку. Отже, всі ці процеси треба вивчати і розпочинати підготовку фахівців-аналітиків нового покоління.

У світі формується новий інформаційний режим і нові вимоги до сучас­них аналітиків, формуються інтелект-центри – прообраз інфраструктури недалекого майбутнього. Вони у своїй діяльності поєднують інформаційний моніторинг, інформаційний аналіз виявлених у ході моніторингу зако­номірностей, розробку сценаріїв управління проблемними ситуаціями тощо. Це – новий напрям, і щоб його здійснювати на високому фаховому рівні, треба викладати нові дисципліни, випускати нові підручники і посібники.

Є два підходи до підготовки інформаційних аналітиків: перший – це підго­товка таких фахівців дія кожної предметної галузі окремо. Згідно з таким прин­ципом готують фахівців-аналітиків у CША (для оборони, медицини, промисло­вості тощо); другий – це підготовка фахівців загального плану, який може пізніше спеціалізуватися в будь-яку предметну галузь. Такий підхід надає мож­ливість отримати фундаментальні системні знання інформатики, інформації, аналізу, управління, зрозуміти взаємозв'язок між цими складовими, а також вирішити попит на аналітиків у різних предметних галузях. Готуючи за першим підходом, ризикуємо позбавити фахівців можливості свого застосування в інших сферах. Сьогоднішній етап розвитку соціуму і економіки в Україні ще не дає змо­ги готувати інформаційних аналітиків за окремими предметними галузями (мо­же бути мато замовлень). Фундаментальна підготовка і формування знань і нави­чок у цій сфері дадуть можливість здійснювати потім перепідготовку керівних ланок управління залежно від предметної галузі. Кожний сучасний управлінець повинен бути в якійсь мірі інформаційним аналітиком.

Питання для самоперевірки

1. Розкрийте суть поняття "інформаційна діяльність".

2. Яка мета аналітичної діяльності?

3. Які дві стадії передбачає інформаційно-аналітична діяльність?

4. Хто є суб’єктом інформаційної діяльності?

5. Охарактеризуйте особливості інформаційно-аналітичної діяльності в системі інформаційної діяльності.

6. Розкрийте суть поняття "Інформаційний ресурс", "Інформаційне суспільство", "Інформація як товар", "Інформаційна культура"

7. Який характер процесів інформаційно-аналітичної діяльності по відношенню до базової діяльності споживача інформації?

8. Вкажіть на спільні і відмінні риси в поняттях "інформаційний ресурс" та "інформаційний продукт".

9. Яка роль інформаційних аналітиків у суспільстві?

10.  Яка роль інформаційно-аналітичної діяльності у підготовці інформаційних аналітиків?

11.  Від яких чинників залежить рівень інформаційно-аналітичної діяльності?