- •Лекція 1 Інформаційно – аналітична діяльність в структурі інформаційної діяльності
- •1.1 Інформаційна діяльність
- •1.2 Аналітична діяльність
- •Інформаційно-аналітична діяльность, її завдання у підготовці інформаційних аналітиків
- •Лекція 2 Наукова обробка документів. Аналітичні документи
- •2.1 Наукова обробка документів як складова інформаційної діяльності
- •2.2 Інформаційний продукт (продукція) як результат інформаційної діяльності
- •2.3 Основні види інформаційних документів: загальна характеристика
- •2.4 Загальна методика створення інформаційного документа
- •2.5 Види і різновиди вторинних документів. Часткова методика їх створення
- •Лекція 3 Науково – технічна сфера
- •3.1 Економічні і політичні аспекти розвитку
- •3.2 Науково-технічна діяльність у сша та інших країнах
- •3.3 Науково-технічна діяльність в інших країнах
- •3.4 Науково-технічна сфера в Україні
- •3.5 Загальні аспекти розвитку нті
- •Лекція 4 Наукова природа інформаційно – аналітичної діяльності. Методика інформаційно-аналітичних досліджень
- •4.1 Специфіка інформаційно - аналітичних досліджень
- •4.2 Вимоги і послідовність інформаційно-аналітичного дослідження
- •4.3 Загальнонаукові методи в процесах іад
- •Лекція 5 Інформаційно- аналітична діяльність у сфері управління
- •5.1 Управління. Етапи роботи з документами при управлінському рішенні
- •5.2 Інформаційна аналітика, як складова управління
- •5.3 Основні функції управління
- •5.4 Кроки для здійснення подачі інформації керівнику
- •Лекція 6 Інформаційно-аналітичне забезпечення регіонального управління
- •6.1 Регіональна інформатизація як проблема
- •6.2 Функції та технології діяльності інформаційно-аналітичних служб регіонального рівня
- •6.3 Основні принципи проектування та розвитку інформаційно-аналітичних служб регіонального рівня.
- •6.4 Бази і банки даних аналітичних служб.
- •Лекція 7 Актуальні проблеми інформаційно-аналітичного забезпечення органів державного управління. Аналітична та експертна діяльність консультативних фірм
- •7.1 Загальні теоретичні передумови прийняття рішення в управлінській діяльності
- •7.3 Світобачення та морально-аналітичні аспекти аналітичної роботи
- •Інформаційно-аналітичні служби
- •Лекція 8 про структурування інформації в інформаційно-аналітичних системах
- •8.1 Загальні теоретичні передумови інформаційно-аналітичної роботи
- •8.2 Структурування інформації в інформаційно-аналітичних системах
- •8.3 Аналітичні системи
- •Питання для самоперевірки
- •Список використаних джерел
Лекція 7 Актуальні проблеми інформаційно-аналітичного забезпечення органів державного управління. Аналітична та експертна діяльність консультативних фірм
7.1 Загальні теоретичні передумови
7.2 Взаємодія ОПР і СІАП
7.3 Світобачення та морально - аналітичні аспекти аналітичної служби
7.4. Інформаційно-аналітичні служби
7.1 Загальні теоретичні передумови прийняття рішення в управлінській діяльності
Україна, маючи високий науково-технічний потенціал в області теорії управління матеріальними об’єктами, в соціальному управлінні, управління регіонами і державою, все іде по-старому. Як і 200 років тому назад, технологія прийняття рішення базується на переробці інформації, яку отримують головним чином у вигляді письмового чи усного слова. Технічна оснащеність процесів переробки управлінської інформації залишається на низькому рівні. Часто комп’ютери використовуються як звичайна оргтехніка, а не як елементи системи управління чи вироблення управлінських рішень. При підготовці рішень не вистачає фактичного аналітичного матеріалу, виникають труднощі з отриманням інформації від спеціалістів, виникає також несприятливий вплив суб’єктивного фактору.
І для забезпечення процесу управління, і для отримання необхідної соціальної, економічної, політичної орієнтації кожному з нас необхідна просто культура спілкування з інформацією.
Загальні теоретичні передумови.
Як відомо, процес прийняття та реалізації рішення складається із етапів (рис. 7.1) :
аналіз ситуації і формулювання проблеми,
напрацювання та вибір варіантів рішення,
організація виконання рішень,
контроль виконання рішень.
Кожний етап виконується певними оргструктурами, автоматизованими системами, їх сукупністю.
Рисунок 7.1 – Процес прийняття та реалізації рішення
Перехід (рух об’єкта управління) від стану А до стану В здійснюється структурними підрозділами, які можна згрупувати у функціональні блоки (1-4), назви яких для органів управління повністю відповідають етапам процесу прийняття рішення:
– служба аналізу, розробки проблемних ситуацій і формулювання задач управління;
– особа, яка приймає рішення (ОПР), і служба консультантів та радників, яка забезпечує вироблення та вибір варіантів рішення;
– організаційно-структуровані чи виробничо-диспетчерські служби.
– контрольні служби.
Структура органа управління може часто мінятися, а функціональні блоки – це необхідні елементи функціонування органа управління. Таким чином оргструктура є базою для формування функціональних блоків виконавчої влади.
Життєдіяльність кожного функціонального блоку оприділяє прийом інформації на вході, переробка її всередині блока і видачу нової інформації на виході. При цьому вхідні та вихідні інформаційні параметри описуються чи наперед задаються відповідними алгоритмами поведінки цього блока.
У загальному вигляді система інформаційно-аналітичної підтримки (СІАП) може бути як автоматизованою, так і неавтоматизованою. Автоматизована СІАП включає в себе апаратно-програмні і телекомунікаційні комплекси та інформаційно-аналітичну службу, яка забезпечує їх розвиток, супровід та експлуатацію, а також збір, обробку, збереження та представлення інформації. З появою комп’ютерних технологій системи інформаційно-аналітичної підтримки все більше виділяються в спеціалізовані підрозділи органів управління.
У цілому функціональні блоки разом із СІАП презентують собою систему управління. При цьому треба підкреслити, що певні "збої" у діяльності функціональних блоків спричиняють адекватні недоліки цілої системи управління. "Збої" в системі інформатизації здатні "вивести із строю" систему управління. Це вимагає підвищення критеріїв до інформаційно-аналітичних служб на етапах структурного і кадрового формування.
7.2 Взаємодія ОПР і СІАП
У сучасному суспільстві, як в органах державного управління, так і на великих підприємствах, є досить великий штат працівників, який виробляє не фізичний продукт, а нову інформацію, нові ідеї, знання, а їх керівники – рішення, які також можна трактувати як специфічний вид знань. Таким чином, в епоху науково-технічної революції складається нова концепція підтримки рішень як інтелектуальна підтримка, основана на переробці знань із проблемної області.
Інтелектуальна підтримка на основі пере опрацювання знань – це інформаційно-аналітична підтримка.
У процесі введення нових комп’ютерних технологій способи презентації знань стають все більш складними, а мова спілкування з користувачем – все більш простою. Але і в цьому випадку особа, яка приймає рішення (ОПР) на рівні губернатора області та навіть керівники структурних підрозділів, чисто фізично не завжди будуть мати можливість сісти за клавіатуру самостійно, не говорячи про спеціальну методичну підготовку.
З розвитком інтелектуального інтерфейсу, навіть при наявності помічника ЛПР, який обслуговує апаратно-програмний комплекс СІАП, число посередників між ЛПР і автоматизованою системою не зменшується. Причин тут кілька:
- мовні, лінгвістичні – потрібна чи спеціальна підготовка ЛПР для засвоєння знакових термінів чи понять, які використовуються при формуванні інформативних матеріалів і перш за все аналітичних, чи переклад цього матеріалу на звичайну для ЛПР мову;
- цехові, корпоративні – щире небажання (приховане чи явне) перш за все аналітиків переходити на термінологію установи, яку обслуговують, із-за боязні втрати статусу;
- світобачення; понятійні, методологічні – відсутність методологічних матеріалів, теоретичних розробок з питань державного управління, яка була доступною для ЛПР, "за на ученість діючих теорій".
