Лекція 6 Інформаційно-аналітичне забезпечення регіонального управління
6.1 Регіональна інформація, як проблема
6.2 Функції та технології діяльності інформаційно-аналітичних служб регіонального рівня.
6.3 Основні принципи проектування та розвитку інформаційно- аналітичних служб регіонального рівня.
6.4 Бази і банки даних аналітичних служб.
6.1 Регіональна інформатизація як проблема
Перш, ніж говорити про проблеми інформаційного регіону, з’ясуємо, що включає у себе поняття "регіон" – (від лат. – область, округ) – поняття, синонімічне поняттю регіон – це територія, якій властива спільність природних, соціально-економічних, національно-культурних та інших умов.
Основою класифікації регіонів найчастіше є такі критерії:
рівень економічного розвитку (слабкий, середній, високий). Цей показник відносний і визначається в процесі порівняння показників економічного розвитку: ВВП на душу населення, показники зайнятості, показники ефективності виробництва з аналогічними показниками національного виробництва у цілому.
темпи економічного розвитку (депресивний, прогресивний). Залежить від того, чи є показники економічного росту від’ємними, додатними, чи дорівнюють нулю.
тип територіальної структури (вузловий, однорідний). Вузловим називають регіон, регіоноутворюючі ознаки якого спадають від центру до території. Однорідним – в різних точках регіону відрізняються слабо.
коефіцієнт густоти населення (відношення площі регіону до кількості населення).
демографічні показники (тривалість життя, коефіцієнт смертності, народжуваності, віково-статистична структура населення).
характер і коефіцієнт промислової спеціалізації (галузева структура).
Кожен, без винятку, регіон має кілька інфраструктур: виробничу інфраструктуру, енергетичну, транспортну, економічну, ресурсну, соціальну, інформаційну. Всі вони між собою тісно пов’язані та взаємопроникні.
Об’єктом нашого дослідження є інформаційна інфраструктура, оскільки наявність повної і достовірної інформації – одна з головних умов забезпечення ефективного управління.
До інформаційної системи належать: підприємства, що забезпечують поштовий, телефонний зв'язок, обслуговують теле- і радіо простір, друковані видання, електронні засоби інформації.
Результативність інформаційного забезпечення регіону перебуває в прямій залежності від координованості дій по встановленню зв’язків, взаємо обміном інформації. Це можливо лише за умови централізації інформації на відповідній території. Суб’єктом, що відповідає за системність формування і впорядкування інформаційних процесів є регіональні органи влади. Законом України "Про державну підтримку засобів масової інформації" та соціальний захист журналістів від 23.09.97 р. № 40/97 – ВР, зокрема ст. 7 передбачена додаткова державна економічна підтримка районних, міськрайонних газет, районного, міського, міськрайонного радіомовлення.
Розробники мережі аналітичних служб повинні враховувати ще й малоефективні традиційні дії представників законодавчої та виконавчої влади з оперативного, тактичного, стратегічного планування та управління. Управлінці із прогресивним мисленням, із позитивним досвідом ведення ринкового господарства, які пройшли довготривалий курс навчання у передових вітчизняних і зарубіжних школах по економіці, комерції, фінансами і банківській справі, інформатизації, "паблік рилейшнз", "імідж мейкерству", рекламному мистецтву, психології спілкування, конфліктології, парламентаризму передових країн світу, теорії ігор, імітаційного моделювання та управління. Все назване входить у розгорнуті програми створення аналітичних служб і підготовки відповідних кадрів.
На сьогоднішній день провідні аналітики та експерти регіональних аналітичних служб приступили до розробки Техно-робочого проекту, який повинен скласти технологічну базу майбутніх аналітичних служб, а також пропонують створити схему регіонального управління, що зображена на рисунку 6.1.
Все позитивне, накопичене провідними інститутами та організаціями, що працюють під керівництвом Укркомінформу з проблем регіональної інформатизації, буде також використовуватись при аналізі та синтезі ін- формаційної інфраструктури вказаного регіону. Особливо це важливо при гар- монійності стандартів з мережевих додатків, оцінки та сертифікації складних технологічних комплексів, які доставлені в заклади законодавчої та виконавчої влади, а також при вирішенні комплексних проблем регіональної інфор- імаційної безпеки, яка складає частину національної інформаційної безпеки.
Активно увійшов в арсенал нових колективів розробників такий достатньо давно відомий підхід до розробки складних інформаційних комплексів і систем, як метод "Проб та помилок", на що виробники проектів почали витрачати значні фінансові і технологічні ресурси. На жаль, не оминуло це й інформаційні технології в органах законодавчої та виконавчої влади суб’єктів Російської Федерації. Чомусь більшість експертів почало відразу розкривати локальні мережі, не маючи для цього достатньо аргументів та інформаційних ресурсів у вигляді баз і банків даних з усіх завдань, характерних для регіонального комплексного управління. Дублювання баз та банків даних стало основним явищем при відсутності мінімального контролю зі сторони адміністратора бази даних чи автономного власника того чи іншого інформаційного ресурсу.
Рисунок 6.1 – Схема "Управління регіоном та інформаційно-аналітичне забезпечення"
В процесі аналізу принципів проектування аналітичних чи інформаційних служб в регіонах України було зроблено цікаве спостереження: в тих регіонах, де питання інформатизації послідовно і комплексно вирішуються представниками всій гілок влади, розробляються і впроваджуються аналітичні та експертні технології, тут очевидний позитивний результат загального ходу процесів реформування і заглиблення в ринкові проблеми, тут менше загострена соціальна складова, а дії політичних та відповідних партій мають більш конструктивний характер і вони менше схильні до безкінечної конфронтації. Можливо, це цікаве, в плані інформаційної відкритості, явище було визначено тим, що адміністрація регіону з позитивним ходом процесів реформування, сама активно бере участь в процесах створення інформаційної інфраструктури суспільства, яке не зацікавлене в тому, щоб приховувати чи замовчувати найнеприємніші результати і наслідки управлінських рішень. Можливий інший хід роздумів: створена розгорнута інформаційна система інформаційно-аналітичного моніторингу в регіоні з ключовим напрямком реформування та прийняття управлінських рішень "тотально" не дозволяє приховувати довідкову та аналітичну інформацію про хід реформ.
Закритість багатьох оборонних підприємств в регіоні, навпаки, провокувала повільний хід процесів реформування і значно ускладнювала соціально-політичну ситуацію. Це явище схематично зображено на рис. 6.2, де умовно показано взаємозалежність представників законодавчої та виконавчої влади – з одного боку, і регіональної інформатизації та аналітичної діяльності – з іншого. Контур – А0, А1, А2 показує, що інформаційні зусилля адміністрації з аналітичної роботи є мінімальними; контур – А0, Б0, Б1, Б2, А2 – збільшення витрат на інформаційно-аналітичну роботу; контур – А0, Б0, В0, В1, В2, А2 – розвинуту інформаційно-аналітичну та експертну інфраструктуру за активної участі представників законодавчої та виконавчої влади. Якраз останній варіант розробки аналітичних служб дає максимальний ефект при покращенні якості управлінських рішень, що приймаються та витрат на інформаційно-аналітичний супровід.
А0 Б0 В0
Б2 Б1
А1 В1
А2 В2
Рисунок 6.2 – Контури, що відображають взаємозалежність представників законодавчої та виконавчої влади – з одного боку, і регіональної інформатизації та аналітичної діяльності – з іншого
Стратегічні принципи глобальної інформатизації регіону, як і проектування мережі регіональних інформаційно-аналітичних служб, потребують системного аналізу з такого важливого інформаційного аспекту, як автоматизація й інформатизація процесів виборчої кампанії, яка являється обов’язковим організаційним атрибутом ротації управлінських кадрів, якщо активна і прогресивна частина громади регіону вважатиме роботу відповідних кадрів мало спроможною.
З огляду на загальну тенденцію всезростаючого значення інформаційних процесів можна виділити такі етапи формування інформаційного середовища:
постановка завдань відповідних інформаційних зв’язків і цілей інформування, що випливають з них;
створення фонду відомостей, банку даних;
оброблення інформації та її систематизація;
визначення найоптимальнішого режиму використання всіх форм і засобів поширення інформації;
надання інформації за допомогою цих форм і засобів.
Всі високорозвинені країни затрачають велику частину національних коштів на розвиток інформаційної культури суспільства, навчання і підвищення професійного рівня в сучасних проблемних галузях інформаційних технологій, аналітичних та експертних додатків, інтелектуальних систем на комп’ютерній та сітьовій техніці.
Незважаючи на хаос в економіці, виробництві, освіті, управлінській сфері, існує ріст інформаційної інфраструктури всієї України, а особливо, аналітико-експертного сектора. Створюються нові інформаційно-аналітичні ресурси, запроваджуються новітні мережеві технології, робиться спроба об’єднання різнорідних інформаційних ресурсів в інтегруючі локальні та розподілені інформаційні мережі.
Позитивним є факт появи нового типу:
управлінців-аналітиків (на зміну ортодоксам) зі спеціальною освітою і сучасними навиками аналітичної та експертної оцінки (роботи), а також активної інтеграції регіону в інформаційний простір України;
позитивний тип – розроблена програма проектування мережі аналітичних і експертних служб. Системний алгоритм проведення передпроектного обстеження інформаційних ресурсів, розробка служб законодавчої та виконавчої влади області був заснований на гносеологічній схемі. Комплексне управління регіоном було структуроване у вигляді багатьох ретроспективних проблем, які залишились від попередніх ешелонів влади (законодавчої та виконавчої); деякі з цих проблем десятиліттями не вирішувались не тільки із-за консервативного погляду на їх вирішення, але в силу об’єктивних причин, відсутності сучасних засобів зв’язку. Серед поточних проблем, які потребують оперативного втручання, були виділені явні проблеми, тобто вже структуровані та усвідомлені більшістю управлінців, які мають повноваження їх вирішити. Особливу увагу було надано вивченню наявних проблем, які потребують пошуку додаткових фактів для їх формального представлення і обнародування у сфері компетентних управлінців. Цим займаються інформаційно-аналітичні служби, які існують при адміністрації;
з’явились управлінці із прогресивним мисленням із позитивним досвідом ведення ринкового господарства, які пройшли довготривалий курс навчання у передових вітчизняних і зарубіжних школах по економіці, комерції, фінансами і банківській справі, інформатизації, "паблік рилейшнз", "імідж мейкерству", рекламному мистецтву, психології спілкування, конфліктології, парламентаризму передових країн світу, теорії ігор, імітаційного моделювання та управління. Все назване входить у розгорнуті програми створення аналітичних служб і підготовки відповідних кадрів.
Слід вказати проблеми та негативні сторони у процесі інформаційно-аналітичної діяльності в системі регіонального управління.
дублювання баз даних при відсутності контролю зі сторони адміністратора бази даних чи автономного власника того чи іншого інформаційного ресурсу;
відсутність комплексного контроллю (підрахунку) і аналізу всіх інформаційних ресурсів регіону;
неповне фінансове забезпечення.