Чинник економіко-географічного положення

Економіко-географічне положення (об’єкта, країни, району, населеного пункту) – це сукупність його просторових відношень до інших об’єктів, які впливають, або можуть вплинути на його розвиток. До найважливіших відношень належать:

- джерела природних і трудових ресурсів;

- ринки збуту продукції; - транспортна забезпеченість;

- екологічна ситуація; - наявність головних економічних центрів і вузлів.

Географічне розташування об’єкту або території може розглядатися на трьох рівнях: макро-, мезо- й мікро-.

Технічні чинники

Чинник науково-технічного процесу впливає на розміщення підприємств і галузей у результаті наукових здобутків і змін у технологіях промислового і сільськогосподарського виробництва. Вдосконалюються технології, змінюються витрати на сировину, паливу, електроенергію, на виробництво готової продукції - тому відбуваються певні зрушення у просторовій організації виробництва.

Екологічний чинний відіграє велику роль у розміщенні продуктивних вил і розвитку економіки регіонів.

Всі вище наведені фактори – це ідеальна модель для розміщення продуктивних сил. Немає такого об’єкта, вибір розміщення якого залежав би від одного фактору (повинен бути комплекс факторів).

8. Фактори сталого розвитку прод. Сил

Ріо-де-Жанейро 1992 рік

Сталий розвиток – це такий розвиток, який задовольняє потреби теперішнього часу, не ставлячи під загрозу здатність майбутнього покоління задовольняти свої власні потреби.

Основна мета: постійне існування людської цивілізацаї.

Причини розбалансованості системи „людина-суспільство-природа”:

1. зростання чисельності населення;

2. швидка зміна антропогенних факторів забруднення;

3. збільшення кількістного вироицтва енергії;

Методи забезпечення сталого розвитку:

1. консервативні (створення заказників, заповадників)

2. обмежувальні (встановлення лімітів)

3. методи заборони

4. регламентуючі методи

5. стимулюючі

Складові сталого розвитку:

1. економічна складова

а) підвищення економічної ефективності вир-ва

б) економічне зростання

в) досягнення середньо статистичного доходу на одного жителя

2. соціальна сфера

а) підвищення рівня освіти

б) покращення здоров*я

в) матеріальна забезпеченість людей

3. екологічна

а) підтримка асиміляційного потенціалу

б) підтримка рівноваги екосистем

в) повне комплексне використання прир рес

г) зменшення антропогенного впливу.

8. Вплив природних передумов на тереторіальну организацію виробництва. Значення природно-ресурсного потенціалу у розвитку і розміщенні пс.

Природні умови й ресурси істотно впливають на особливрсті й засади територіальної організайії виробництва. До прир. умов належать: клімат, рельєф, геологічна будова, географічне положення. Вони можуть або гальмувати розвиток виробництва або створювати додаткові умови для прогресу.

За ступенем залежності від пр умов і ресурсів галузі можна розділити таким чином:

Природно-ресурсний потенціал – це сукупність природних ресурсів і риродних умов, які знаходятся в певних географічних межах і забезпечує задоволення економічних, екологічних, соціальних, культурно-оздоровчих потреб людини.

Структура природно-ресурсного потенціалу:

- Компо­нентна структура характеризує внутрішні та міжвидові співвідношення природних ресурсів (земельних, водних, лісових тощо);

- Територіальна - різні форми просторової дислокації природно-ресурсних комплексів;

- Організаційна - можливість відтворення та ефективної експлуатації природних ресурсів.

- Функціональна структура відображає вплив природних ресурсів на формування спеціалізації територій та пев­них господарських комплексів.

Природно-ресурсний потенціал є багатокомпонентним. Виріз­няють такі його складові: мінеральні, земельні, водні, лісові, біо­логічні, рекреаційні, кліматичні та космічні ресурси