
- •Модуль 1 Елементи лінійної алгебри, вектори та аналітична геометрія. Вступ до математичного аналізу
- •1.1 Елементи лінійної алгебри
- •1.1.1 Поняття матриці . Визначники 2-го і 3-го порядків
- •1.1.2 Скалярний, векторний, змішаний добутки векторів, їх властивості та вираз через координати
- •1.2 Аналітична геометрія
- •1.2.1 Рівняння прямої на площині
- •1.2.2 Рівняння площини і прямої в просторі
- •1.3 Теорія границь
- •1.3.1 Поняття границі функції. Властивості границь
- •1.3.2 Розкриття невизначеностей
- •1.4 Диференціальне числення функцій однієї та декількох змінних
- •1.4.1 Похідна функції. Формули та правила диференціювання
- •1.4.2 Застосування похідних для дослідження функцій
- •1.4.3 Диференціальне числення функцій декількох змінних
- •Модуль 2 Невизначений, визначений і невласний інтеграли. Диференціальні рівняння. Кратні, криволінійні і поверхневі інтеграли
- •2.1 Інтегральне числення функцій однієї змінної
- •2.1.1 Неозначений інтеграл, його властивості. Основні методи інтегрування
- •2.1.2 Властивості визначеного інтеграла. Заміна змінного та інтегрування частинами
- •2.1.3 Невласні інтеграли
- •2.2 Диференціальні рівняння
- •2.2.1 Основні поняття. Диференціальні рівняння 1–го порядку: з відокремлюваними змінними, однорідні, лінійні
- •2.2.2 Диференціальні рівняння 2–го порядку
- •2.3 Інтегральне числення функцій декількох змінних
- •2.3.1 Кратні інтеграли
- •2.3.2 Криволінійні і поверхневі інтеграли
- •Модуль 3 Числові і функціональні ряди. Ряди Фур’є. Комплексні числа та аналітичність функцій комплексної змінної
- •3.1 Числові ряди
- •3.1.1 Необхідна і достатня ознаки збіжності рядів
- •3.1.2 Ряди з чергуванням знаків членів. Ознака Лейбніца.
- •3.2 Функціональні ряди
- •3.2.1 Степеневі ряди. Знаходження області збіжності рядів
- •3.2.2 Ряди Фур’є
- •Модуль 4 Теорія ймовірностей і елементи математичної статистики
- •4.1 Випадкові події. Класична та статистична ймовірності. Основні формули та теореми теорії ймовірностей
- •4.2 Випадкові величини. Закони розподілу
- •Література
2.3 Інтегральне числення функцій декількох змінних
2.3.1 Кратні інтеграли
Якщо
будь–яка пряма, що проходить через
внутрішню точку області
і
паралельна осі
(
),
перетинає границю області тільки в двох
точках, то область
називається простою
(або
правильною)
у
напрямі осі
(
).
Основні
види простих областей інтегрування
на площині
:
1.
Область
обмежена неперервними лініями
і
,
де
і прямими
і
,
де
.
2.
Область
обмежена неперервними лініями
,
,
де
і
прямими
і
.
Для таких простих областей подвійний інтеграл обчислюється за формулою:
;
(2.3.1)
.
(2.3.2)
Праві частини формул (2.3.1) і (2.3.2) називають повторними (або двократними) інтегралами, а процес визначення меж інтегрування – приведенням подвійного інтеграла до повторного.
○ Приклад
2.3.1. Обчислити
подвійний інтеграл
,
де область інтегрування
обмежена лініями
,
.
Розв'язання.
Лінії
і
перетинаються в точках
і
.
Область інтегрування є правильною як
у напрямі осі
,
так і у напрямі осі
.
З формули (2.3.1) маємо
●
Площа плоскої фігури дорівнює подвійному інтегралу
.
(2.3.3)
Об'єм
тіла,
обмеженого поверхнею
,
де
–
невід'ємна функція, площиною
і циліндричною поверхнею, напрямною
якої служить границя області
,
а твірні паралельні осі
,
чисельно дорівнює подвійному інтегралу
від функції
по області
:
.
(2.3.4)
○ Приклад
2.3.2. Обчислити
площу області, обмеженої лініями
,
.
Розв'язання.
Визначимо
точки перетину ліній
і
. В точці перетину ординати рівні, тому
,
.
Ми
отримали дві точки перетину
і
.
Отже, площа області, обмеженої лініями
і
,
дорівнює
●
2.3.2 Криволінійні і поверхневі інтеграли
Неперервна
крива
називається простою,
якщо при її параметричному завданні
кожній її точці відповідає лише одне
значення параметра.
Криволінійний
інтеграл першого роду
від функції
по кривій
є криволінійним
інтегралом по
довжині
дуги
,
(2.3.5)
де
– елемент довжини дуги.
Обчислення криволінійного інтеграла першого роду:
1. Якщо крива задана параметричними рівняннями
де
функції
і
неперервні разом з своїми похідними ,
то одержуємо формулу для обчислення
інтеграла (2.3.5)
(2.3.6)
2. Якщо крива задана явним рівнянням
,
то формула (2.3.6) приймає вигляд
(2.3.7)
○ Приклад
2.3.3. Обчислити
інтеграл
де
- чверть еліпса
яка лежить в першому квадранті.
Розв'язання. Рівняння еліпса в параметричній формі
тому
.
Використовуючи формулу (2.3.6), отримаємо
Зробимо
заміну змінних
тоді
і
.
●
○ Приклад
2.3.4. Обчислити
інтеграл
де
– дуга параболи
,
яка обмежена точками
і
Розв'язання.
Оскільки
крива
задана функцією
,
то
При
русі уздовж дуги параболи від точки
до точки
змінна
змінюється від значення 1 до значення
2. Тоді з (2.3.7), отримаємо
●
Література: [1, с. 273 – 277, 286-295], [2, с. 425 ‑ 428].
Контрольна робота № 2
Завдання 2.1. Знайти інтеграли:
1. |
1)
|
2. |
1)
|
3. |
1)
|
4. |
1)
|
5. |
1)
|
6. |
1)
|
7. |
1)
|
8 |
1)
|
9. |
1)
|
10. |
1)
|
11. |
1)
|
12. |
1)
|
13. |
1)
|
14. |
1)
|
15. |
1)
|
16. |
1)
|
17. |
1)
|
18. |
1)
|
19. |
1)
|
20. |
1)
|
21. |
1)
|
22. |
1)
|
23. |
1)
|
24. |
1)
|
25. |
1)
|
26. |
1)
|
27. |
1)
|
28. |
1)
|
29. |
1)
|
30. |
1)
|
Завдання 2.2. Дослідити на збіжність невласний інтеграл:
1.
|
2.
|
3.
|
4.
|
5.
|
6.
|
7.
|
8.
|
9.
|
10.
|
11.
|
12.
|
13.
|
14.
|
15.
|
16.
|
17.
|
18. |
19.
|
20.
|
21.
|
22.
|
23.
|
24.
|
25.
|
26.
|
27.
|
28.
|
29.
|
30.
|
Завдання 2.3. Знайти загальний розв’язок диференціальних рівнянь:
1. |
1)
|
2. |
1)
|
3. |
1)
|
4. |
1)
|
5. |
1)
|
6. |
1) |
7. |
1)
|
8 |
1)
|
9. |
1)
|
10. |
1)
|
11. |
1)
|
12. |
1)
|
13. |
1)
|
14. |
1)
|
15. |
1)
|
16. |
1)
|
17. |
1)
|
18. |
1)
|
19. |
1)
|
20. |
1)
|
21. |
1)
|
22. |
1)
|
23. |
1)
|
24. |
1)
|
25. |
1)
|
26. |
1)
|
27. |
1)
|
28. |
1)
|
29. |
1)
|
30. |
1)
|
Завдання 2.4. В варіантах 1-15 обчислити криволінійний інтеграл; в варіантах 16-30 обчислити площу області, обмеженої лініями:
1.
|
2.
|
3.
|
4.
|
5.
,
де
– чверть еліпсу
|
6.
|
7.
,
де
– коло
|
8.
|
9.
|
10.
|
11.
|
12.
|
13.
|
14.
|
15.
,
де
– чверть еліпсу
|
16.
|
17.
|
18.
|
19.
|
20.
|
21.
,
|
22.
|
23.
|
24.
|
25.
|
26.
|
27.
|
28.
|
29.
|
30.
|