2. Сутність фінансів як економічної категорії
Фінанси - це певні економічні відносини, за допомогою яких у грошовій формі шляхом формування і використання спеціальних (централізованих і децентралізованих) цільових фондів у суспільстві здійснюються процеси розподілу і перерозподілу національного доходу, сукупного суспільного продукту з метою досягнення завдань соціально-економічного розвитку.
Фінанси як історична категорія - їх поява пов’язана з виникненням держави та її інститутів.
Фінанси як економічна категорія - виникають у результаті розвитку товарно-грошових відносин.
Фінанси як розподільча категорія - здійснюють розподіл і перерозподіл національного доходу.
Фінанси як вартісна категорія - для здійснення розподілу національного доходу, повинен бути реалізований товар, тільки за допомогою ціни може бути визначена величина грошових засобів, які поступлять від реалізації продукції до її власника і стануть основою подальшого розподільчого процесу.
За допомогою фінансів здійснюється рух суспільного продукту: виробництво, обмін, розподіл, споживання.
Важливо чітко розрізняти поняття “гроші” і поняття “фінанси”. Якщо гроші - це особливий товар, у якому виражається вартість усіх інших товарів, то фінанси - це певні економічні відносини, що здійснюються за допомогою грошей.
Фінансові відносини - це грошові відносини, рух яких відбувається через особливі фонди. Вони є складовими загальних економічних відносин.
Основними суб‘єктами фінансових відносин є:
держава, яка володіє державними грошовими ресурсами і розподіляє їх, стягує платежі і податки, формує державні і місцеві бюджети.
підприємства, установи, організації всіх форм власності, які отримують грошові кошти від держави, або споживачів їх продукції і витрачають їх на покриття витрат виробництва, сплату податків та інших платежів;
населення, люди, сім‘ї, які отримують гроші від держави, підприємств різних форм власності у вигляді заробітної плати, пенсій, стипендій, грошової допомоги, субсидій, інших доходів і витрачають їх на власні потреби та створення нагромаджень.
Основними напрямами державного регулювання фінансової діяльності є:
податкова система;
ціноутворення;
зовнішньо-економічна діяльність;
грошовий обіг;
кредитування;
форми платежів і розрахунків, обіг цінних паперів;
організація органів державного управління.
Мета фінансових відносин - створення добробуту громадян, фірми, регіону, держави.
Функції фінансів
У суспільстві із соціально-орієнтованою ринковою економікою одним із основних завдань держави у галузі економіки є створення рівних умов для ефективного господарювання усіх суб‘єктів господарської діяльності незалежно від форм власності, а головне призначення фінансів - підтримувати підприємницьку ініціативу, ділову активність у межах цих форм, а також контролювати дотримання законів.
Звідси, основні функції фінансів:
розподільча - проявляється при розподілі суспільно необхідного продукту, при розподілі прибутку підприємств, його фондів, при розподілі державного бюджету, державного кредиту, позабюджетних фондів.
регулюча - держава, встановлюючи податки та пільги, регулюючи грошовий обіг і систему кредитування, сприяє переливанню капіталу, пожвавленню ділової активності, раціональному використанню ресурсів.
контрольна - виникає на основі розподільчої функції, забезпечуючи контроль за формуванням грошових накопичень підприємств, за їх розподілом, за формуванням державного бюджета і його використанням.