2. Особливості розумової праці. Розумова і фізична працездатність дитини

Процес набуття знань має велике соціальне і психологічне значення в житті людини. З перших днів навчання в школі дитина починає реалізовувати себе у новій для неї сфері розумової праці.

Поширене помилкове уявлення про розумову працю як про легку базується на тому, що при ній енергетичні витрати (а це один із критеріїв оцінки складності праці) значно нижчі за фізичні. А втім, при розумовій праці мозок, який складає лише 1,2 – 1,5 % маси тіла, споживає більше 20% його ресурсів. Потік крові до працюючого мозку збільшується у 8-10 разів порівняно зі станом спокою, зростає споживання ним кисню і глюкози. Погіршуються функції зорового аналізатора – гострота зору, стійкість ясного бачення, контрастна чутливість, зорова працездатність.

Розумовій праці властивий і найбільший ступінь напруги уваги: так, під час читання спеціальної літератури ця напруга майже вдвічі вища, ніж при водінні автомобіль по місту, і в 5-6 разів вища. Ніж при виконанні багатьох видів немеханізованої фізичної роботи. Мала рухливість, вимушено одноманітна поза при розумовій праці ведуть до послаблення обмінних процесів, застійних явищ в м’язах ніг, органах черевної порожнини.

Питання гігієни навчально-виховного процесу нерозривно пов’язані з режимом дня дітей і підлітків, норми навантаження учнів розумовою працею. Тому головним завданням школи є така організація режиму праці й відпочинку школярів, створення таких умов для їхньої роботи, які б забезпечили високу працездатність дітей протягом усього часу навчальних занять, дали б змогу відтягнути час настання втоми і запобігти перевтомі.

П рацездатність — це здатність людини розвинути максимум енергії та, економічно витрачаючи її, досягти поставленої мети, якісно виконуючи розумову і фізичну роботи. Розумова і м'язова працездатність тісно пов'язані з віком: усі показники працездатності збільшуються за­лежно від росту і розвитку дитини. Працездатність може змінюватися

Рис. 85. Зміни динаміки працездатності протягом тижня.

Працездатність не завжди однакова, і в однієї її тієї ж людини може змінюватися як залежно під пори року (сезонні коливання),так і залежно від дня тижня та години доби. За коливанням добової працездат­ності розрізняють "голубів", "жайворонків" та "сов".

"Голуби" характеризуються «двовершинною» кривою динаміки працездатності: перший пік настає приблизно о 10-11 год., о 14-15 год. працездатність зменшується, а близько 17-18 год. знову зростає, пони­жуючись увечері. "Сови" найбільш продуктивно працюють у вечірні години, а "жайворонки" — навпаки, у ранкові.

Річні темпи зростання показників розумової працездатності від 6 до 15 років коливаються у межах від 2 до 53%. Якщо взяти такі показ­ники, як продуктивність і точність роботи, то перший значно зростає до 11-13 років, при мінімальному зростанні другого.

Чисельно приріст продуктивності у 13 15 років поступається точ­ності роботи. І у 15-17 років продуктивність і точність зростають на 14-26%.

Рис. 85. Зміна динаміки працездатності протягом тижня.

У процесі виконання конкретної роботи працездатність має визначені закономірні коливання. Спочатку, коли учень тільки розпочинає роботу, працездатність відносно невисока і поступово зростає. Цей пе­ріод називається фазою входження в роботу. Він включає, по-перше, налаштування нервових і гуморальних механізмів управління тим чи іншим видом діяльності; по-друге, поступове формування необхідного стереотипу рухів; і, по-третє, досягнення потрібного рівня вегетативних функцій. У дітей, порівняно з дорослими, ця фаза дещо коронна, що пояснюється більш високою збудливістю і функціональною рухливістю нерпової системи.

Наступною є фаза оптимальної стійкої працездатності. У цей час дитина здатна навчатися найбільш продуктивно і якісно. При­родно, що тривалість цієї фази, як і попередньої, індивідуальна і зале­жить від віку, стану здоров'я, рівня тренованості тощо Оскільки пра­цездатність починає погіршуватися, розвивається фаза стомлення. (шалом, іим учням усіх вікових категорій, котрі мають відхилення у спіні здоров'я, притаманний більш низький рівень розумової працездатності

Отже, працездатність школярів може змінюватися у процесі навчальної діяльності за певною схемою. Так, у першій половині навчальних занять у більшості учнів молодших класів працездатність збері­гається на відносно високому рівні. Підйом працездатності відбувається після першого уроку. До кінця 3-го уроку показники її зменшуються і стають ще більш низькими наприкінці 4-го уроку.

Відповідно до динаміки показників працездатності змінюється і поведінка учнів протягом дня. Наприкінці 4-го уроку погіршується ува­га, діти дивляться у вікно, неуважно слухають учителя, розмовляють і навіть встають з місця. Короткий період збудження змінюється в'ялістю; дітям важко зберегти потрібну позу, вони погано стежать за пояснен­ням учителя.