- •1. Вступ. Предмет і методи анатомії, фізіології та гігієни
- •2. Значення анатомії, фізіології та гігієни дитячого організму для педагогіки, психології
- •3. Коротка історія розвитку анатомії, фізіології та гігієни
- •4. Організм людини — єдине ціле
- •Організм – саморегульована система
- •Тема 1. Загальні закономірності росту та розвитку дітей і підлітків
- •5.Найхарактерніші риси різних періодів розвитку людини.
- •4. Вікова періодизація
- •Найхарактерніші риси різних періодів розвитку людини
- •Вікова періодизація за періодами навчання (соціальний принцип)
- •Тривалість життя людини
- •2. Хімічний склад клітини
- •Ультрамікроелементи з ще меншою концентрацією (аурум, аргентум, платина, плюмбум, бром тощо).
- •1. Поділ клітини
- •4.Будова і функції тканин
- •Тема 2.
- •1. Значення опорно-рухової системи
- •2. Форма та з'єднання кісток
- •3. Анатомічна будова кістки
- •Хімічний склад кістки
- •Вікові особливості та ріст кісток
- •1. Частини скелета
- •1. Груднинна суглобова поверхня; 2 груднинний кінець; 3 — надплечовий кінець.
- •Скелет нижньої кінцівки
- •2. Хвороби кісток
- •3. Перша допомога при ушкодженнях опорно-рухової
- •Види ушкодження опорно - рухової системи і перша допомога при них
- •. Біологічне танення скелетних м'ячів
- •2. Будова, форма скелетних м'язів
- •— Груднинно-ключично- соскоподібний м 'яз;
- •– Жувальний
- •— Коловий м 'яз ока;
- •- Підвищення великого пальця;
- •4. Робота м'язів
- •6. Профілактика захворювань і травм опорно-рухового
- •Гігієнічні норми часу організованої рухової активності дітей та підлітків
- •Тема 3.
- •Внутрішнє середовище організму.
- •2. Функції, склад і кількість крові
- •4. Будова і функції еритроцитів
- •8. Групи крові
- •1. Будова серця і судин
- •2. Цикл роботи серця. Вікові зміни серця
- •3. Рух крові по судинах
- •4. Велике і мале кола кровообігу.
- •6.Профілактика та перша допомога при серцево – судинних захворюваннях і кровотечах
- •Види кровотеч і перша допомога
- •1 Правила накладання тиснучої пов'яжи:
- •2 Правила накладання джгута на кінцівки:
- •3 Правила накладання джгута-закрутки:
- •Тема 4.
- •1. Значення дихання
- •2. Будова органів дихання
- •3.Дихальні рухи
- •4. Легеневі об'єми. Життєва ємність легень
- •1. Газообмін у легенях і тканинах
- •3. Хвороби дихальної системи та заходи запобігання їм
- •4. Перша допомога при ураженні органів дихання. Реанімаційні заходи при зупинці серця і дихання
- •За методом Сильвестра (рис. 55, а):
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 5.
- •1. Біологічне значення травлення
- •Хімічні елементи, які містяться в організмі (з "Прикладної біохімії" Морзе)
- •1. Травлення в порожнині шлунка
- •6. Перша допомога при харчових отрутних
- •Тема 6.
- •1. Обмін речовин як основна умова життя
- •4. Обмін вуглеводів
- •Питання для самоперевірки
- •1. Звільнення і перетворення енергії в організмі.
- •Добова потреба дітей шкільного віку в білках, жирах вуглеводах та енергії
- •Добова потреба дітей шкільного віку у мінеральних речовинах
- •1. Органи і шляхи виділення кінцевих продуктів обміну
- •2. Сечова система: будова, функції
- •Література
- •2. Участь шкіри у теплорегуляції
- •3. Хвороби та ураження шкіри
- •Тема 7.
- •1. Біологічне значення залоз внутрішньої секреції
- •2. Будова і функції ендокринних залоз
- •3. Регуляція діяльності ендокринних залоз
- •Тема 8.
- •1. Біологічне значення нервової системи
- •2. Загальний план будови нервової системи
- •3. Властивості червової системи
- •4. Поняття про рефлекс. Рефлекторна дуга
- •Ефектор (виконавчий орган), який відповідає на подразнення (м'язи, залози, кровоносні судини).
- •5. Основні етапи розвитку нервової системи
- •Будова, функції і розвиток спинного мозку.
- •2. Загальний план будови головного мозку
- •3. Ріст і розвиток головного мозку
- •4. Порушення стану нервової системи та їхня профілактика
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 9.
- •2. Умовні і безумовні рефлекси
- •3. Механізм утворення умовного рефлексу
- •IV встановлення тимчасового зв 'язку між вогнищами збудження в корі і утворення умовного рефлексу (виділення слини при дії світла).
- •4. Гальмування умовних рефлексів
- •6. Закони вищої нервової діяльності, сформульовані і.П. Павловим
- •1. Вчення і.П. Павлова про дві сигнальні системи дійсності
- •2. Пізнавальна діяльність людини
- •3. Увага: фізіологічний механізм, види, властивості
- •4. Пам 'ять: фізіологічні механізми та види
- •6. Динамічний стереотип
- •1. Типи вищої нервової діяльності
- •2. Особливості вищої нервової діяльності дитини
- •3.Сон та його гігієнічне значення.
- •ІІорушення вищої червоної діяльності дітей шкільного віку та їх профілактика
- •5. Стрес: різновиди, механізми виникнення, біологічне значення
- •Література
- •Тема 10.
- •1.Значеня сенсорних систем для організму людини
- •Провідника збудження — доцентрового нервового волокна, яке передає збудження в головний мозок;
- •Нервового центру — ділянки кори головного мозку, в якій відбувається тонкий аналіз збудження і виникають відчуття.
- •2. Зорова сенсорна система: будова, функції.
- •Фоторецептори колбочки (7-8 млн.), призначені для денного зору і малочутливі до слабкого освітлення, і палички( 125 млн.), які сприймають світлові промені в умовах присмеркового освітлення;
- •Біполярні нейрони;
- •Гангліозні нейрони, аксони яких формують зоровий нерв.
- •3. Профілактика порушення зору у дітей і підлітків
- •4. Ембріологія ока. Вікові особливості зорових рефлекторних реакцій
- •5. Слухова сенсорна система: будова, функції
- •6. Хвороби вуха та гігієна слуху. Профілактика
- •7. Вікові особливості слухового аналізатора
- •Питання для самоперевірки
- •1. Вестибулярний апарат: будова, функції
- •2. М'язово – суглобове чуття (руховий, пропріоцептивний
- •3.Органи чуття внутрішніх органів
- •4.Смаковий аналізатор: будова, функції
- •5.Нюховий аналізатор: будова, функції
- •6. Органи шкірного чуття
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 11.
- •Визначення готовності дітей до навчання у школі
- •Особливості розумової праці. Розумова і фізична працездатність дитини
- •3. Стомлення, його фізіологічна сутність і діагностика.
- •4. Перевтома як патологічний стан, заходи щодо її
- •Орієнтовний режим для учнів, які відвідують школу у першу зміну
- •Орієнтовний режим для учнів, які відвідують школу у другу зміну
Література
Бугаев К.Е., Маркусенко H.H. та ін. Возрастная физиология.— Ростов-на-Дону: "Ворошиловградская правда", 1975.— С. 149-151. Ермолаев Ю.А. Возрастная физиология: Учеб. пособ. для студ. пед. вузов.— М.: Высш.шк., 1985.— С. 350-352. Кисельов Ф.С. Анатомія і фізіологія дитини з основами шкільної гігієни.— К.: Радянська школа, 1967.— С. 229-234. Присяжнюк М.С. Людина та її здоров'я: Навч. посібник. — К.: Фенікс, 1998,—С. 194-196.
Старушенко JI.I. Клінічна анатомія і фізіологія людини: Навч. посібник,—К.: УСМП, 2001,—С. 167-172.
Хрипкова А.Г. Возрастная физиология.—М.: Просвещение, 1978,— С. 268-271.
Л екція 16.
АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ І ГІГІЄНА ШКІРИ
План
Будова та функції шкіри.
Участь шкіри у теплорегуляції.
Хвороби та ураження шкіри.
Основні поняття: шкіра, залози шкіри, придатки шкіри, теплорегуляція, терморегуляція, хвороби шкіри, ураження шкіри.
Будова та функції шкіри
Шкіра – це орган, який підтримує безпосередній зв'язок організму з навколишнім середовищем, сприймаючи його різноманітні впливи. Для виконання цього завдання шкіра повинна поєднувати у собі механічно-захисні властивості ( міцність, еластичність, щільність) з яскраво вираженою чутливістю та здатністю до реагування.
Шкіра складається з двох шарів: поверхневого — епідермісу, або надшкір'я, і глибокого — дерми, або власне шкіри, яка переходить без різкої межі у розміщену глибше підшкірну жирову клітковину (рис. 65).
Рис. 65. Схема будови шкіри:
І— епідерміс; II— дерма;
III— підшкірна клітковина; 1 — потова залоза та її протока; 2 — рецептори, чутливі до холоду; З, 11, 13 — поверхневі, глибокі та підшкірні судинні сплетення; 4 сосочки шкіри; 5 — вільні нервові закінчення в епідермісі; 6 - мейснерові тільця; 7 сальні залози; 8 — корінь волоса; — нервові закінчення навколо кореня волоса. / 0 сосочок волоса; 12 рецептори, чутливі
до тепла; 14 жировий шар; 15 - рецептори, чутливі до холоду; 16 — рецептори, чутливі до тиску.
Епідерміс (від грец. ері — над, derma — шкіра) зовнішній шар шкіри, утворений епітеліальною тканиною, зокрема багатошаровим плоским епітелієм. Верхній шар епітелію – роговий – це міцні, щільні, зроговілі клітини. Він непроникний для мікробів, води та шкідливих організмові речовин. Зроговілі клітини постійно злущуються, а на їх місці утворюються нові. Заміна втрачених клітин відбувається за рахунок безперервного утворення молодих клітин у базальному (ростковому) шарі епідермісу. Клітини базального шару епідермісу виробляють пігмент – меланін, від кількості якого залежить колір шкіри.
Затримуючи ультрафіолетові промені ми мни меланін захищає розміщені глибше органи і тканини від їх шкідливої дії. В епідермісі немає кровоносних судин. У дітей, особливо в ранньому віці, епідерміс значно ТОНШИЙ І НІЖНІШИЙ, тому шкіра може легко поранитись, що створює сприятливі умови для шкірних захворювань ( парші, стригучого лишаю, корости тощо).
Дерма (власне шкіра) (від грец. derma — шкіра) утворена із сполучної тканини, яка має багато колагенових і еластичних волокон І tonn надають шкірі міцності й еластичності. На межі з ростковим шаром епідермісу власне шкіра утворює виступи — сосочки з дрібними сітками капілярних судин для живлення епідермісу.
У дермі є також лімфатичні капіляри, численні та різнорідні нервові закінчення, сальні та потові залози, корені волосся і дрібні пучки гладеньких м'язових волокон.
Підшкірна жирова клітковина утворена окремими скупчення ми жирової тканини, розділеними прошарками пухкої волокнистої сполучної тканини. Роль підшкірної жирової клітковини різноманітна: вона пом'якшує силу механічних поштовхів, яких зазнає організм, відіграє роль своєрідного ізолятора в процесах тепловіддачі та депонує різні речовини, в тому числі й самі жири.
У шкірі є багато потових і сальних залоз. Потопі нию ні ми ihm. ся у власне шкірі і підшкірній клітковині, мають вигляд трубочок, кінець яких згорнутий у клубочок. На поверхні шкіри протока відкривається невеличким отвором — порою. Загальна кількість потових залоз до 2 мільйонів, їх особливо багато на підошвах, долонях і в пахвах. Функція потових залоз полягає у виділенні рідкого секрету - поту, разом із яким виводяться з організму кінцеві продукти обміну речовин. Секрет потових залоз – піт – водний розчин кухонної солі, сечовини та інших продуктів, що є в сечі, а тому інтенсивне потовиділення зменшує навантаження нирок. Потовиділення відіграє особливу роль у процесах терморегуляції, а при функціональній неповноцінності нирок полегшує їх роботу.
Сальні залози розташовані у власне шкірі (за винятком долоні, і підошов). Вивідні протоки залоз відкриваються у волосяні мішечки, і їхній секрет — шкірне сало змащує волосся і шкіру.
Придатками шкіри є волосся і нігті. Волосся поділяється на довге (на голові, в пахвинних і пахових западинах, у чоловіків на обличчі) коротке (брові, вії), і тонке, що зустрічається на більшій частині тіла. У волосині розрізняють стрижень, що виступає над поверхнею шкіри, і корінь, який міститься в її товщі. Корінь волосини закінчується потовщенням — волосяною цибулиною, клітини якої епітеліального походження, проте не мають рогової речовини, якою просочена волосина Росте волосина за рахунок волосяної цибулини, клітини якої постійно розмножуються. Колір волосся залежить від особливого пігменту. Під старість волосся поступово втрачає пігмент — сивіє.
На кінцях пальців рук і ніг є нігті — тверді рогові пластинки. Ніготь складається із кореня і тіла, яке закінчується вільним краєм. Ріст нігтів відбувається в ділянці кореня. Нігті захищають кінцеві фаланги пальців, де найбільша чутливість. Нігті ростуть все життя.
Шкіра виконує такі функції:
Захисна(бар’єрна) функція полягає у тому, що вона захищає організм від шкідливих впливів навколишнього середовища. У шкірі утворюється лізоцим - білкова речовина, антибіотик тваринного походження, який має здатність руйнувати деякі мікроби. Шкіра захищає організм від різних пошкоджень, ультрафіолетових променів;
о виконує функцію органа чуття — сприймає тепло, холод, тиск, дотик, біль;
о видільна функція шкіри здійснюється через сальні і потові залози. Сальні залози виділяють сало, яке зволожує і пом'якшує волосся і шкіру. Потові залози виділяють піт, до складу якого входить: вода (98%), мінеральні солі (хлористий натрій і калій та ін.), органічні продукти розпаду: сечовина, аміак, різні кислоти (молочна, оцтова, мурашина тощо). Потовиділення — процес рефлекторний і регулюється центральною нервовою системою;
° бере участь у процесах терморегуляції організму, що здійснюється шляхом розширення або звуження її судин та зміни інтенсивності потовиділення, тобто фізичної терморегуляції;
о дихальна функція шкіри становить не більше 1 % загальної величини газообміну (за добу людина поглинає шкірою від 3 до 6,5 г кисню і виділяє від 7 до 28 г вуглекислого газу;
о у шкірі відбувається депонування жирів, а при певних умовах — води, мінеральних солей, вітамінів, особливо вітаміну О, який тут і утворюється.