
- •1. Вступ. Предмет і методи анатомії, фізіології та гігієни
- •2. Значення анатомії, фізіології та гігієни дитячого організму для педагогіки, психології
- •3. Коротка історія розвитку анатомії, фізіології та гігієни
- •4. Організм людини — єдине ціле
- •Організм – саморегульована система
- •Тема 1. Загальні закономірності росту та розвитку дітей і підлітків
- •5.Найхарактерніші риси різних періодів розвитку людини.
- •4. Вікова періодизація
- •Найхарактерніші риси різних періодів розвитку людини
- •Вікова періодизація за періодами навчання (соціальний принцип)
- •Тривалість життя людини
- •2. Хімічний склад клітини
- •Ультрамікроелементи з ще меншою концентрацією (аурум, аргентум, платина, плюмбум, бром тощо).
- •1. Поділ клітини
- •4.Будова і функції тканин
- •Тема 2.
- •1. Значення опорно-рухової системи
- •2. Форма та з'єднання кісток
- •3. Анатомічна будова кістки
- •Хімічний склад кістки
- •Вікові особливості та ріст кісток
- •1. Частини скелета
- •1. Груднинна суглобова поверхня; 2 груднинний кінець; 3 — надплечовий кінець.
- •Скелет нижньої кінцівки
- •2. Хвороби кісток
- •3. Перша допомога при ушкодженнях опорно-рухової
- •Види ушкодження опорно - рухової системи і перша допомога при них
- •. Біологічне танення скелетних м'ячів
- •2. Будова, форма скелетних м'язів
- •— Груднинно-ключично- соскоподібний м 'яз;
- •– Жувальний
- •— Коловий м 'яз ока;
- •- Підвищення великого пальця;
- •4. Робота м'язів
- •6. Профілактика захворювань і травм опорно-рухового
- •Гігієнічні норми часу організованої рухової активності дітей та підлітків
- •Тема 3.
- •Внутрішнє середовище організму.
- •2. Функції, склад і кількість крові
- •4. Будова і функції еритроцитів
- •8. Групи крові
- •1. Будова серця і судин
- •2. Цикл роботи серця. Вікові зміни серця
- •3. Рух крові по судинах
- •4. Велике і мале кола кровообігу.
- •6.Профілактика та перша допомога при серцево – судинних захворюваннях і кровотечах
- •Види кровотеч і перша допомога
- •1 Правила накладання тиснучої пов'яжи:
- •2 Правила накладання джгута на кінцівки:
- •3 Правила накладання джгута-закрутки:
- •Тема 4.
- •1. Значення дихання
- •2. Будова органів дихання
- •3.Дихальні рухи
- •4. Легеневі об'єми. Життєва ємність легень
- •1. Газообмін у легенях і тканинах
- •3. Хвороби дихальної системи та заходи запобігання їм
- •4. Перша допомога при ураженні органів дихання. Реанімаційні заходи при зупинці серця і дихання
- •За методом Сильвестра (рис. 55, а):
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 5.
- •1. Біологічне значення травлення
- •Хімічні елементи, які містяться в організмі (з "Прикладної біохімії" Морзе)
- •1. Травлення в порожнині шлунка
- •6. Перша допомога при харчових отрутних
- •Тема 6.
- •1. Обмін речовин як основна умова життя
- •4. Обмін вуглеводів
- •Питання для самоперевірки
- •1. Звільнення і перетворення енергії в організмі.
- •Добова потреба дітей шкільного віку в білках, жирах вуглеводах та енергії
- •Добова потреба дітей шкільного віку у мінеральних речовинах
- •1. Органи і шляхи виділення кінцевих продуктів обміну
- •2. Сечова система: будова, функції
- •Література
- •2. Участь шкіри у теплорегуляції
- •3. Хвороби та ураження шкіри
- •Тема 7.
- •1. Біологічне значення залоз внутрішньої секреції
- •2. Будова і функції ендокринних залоз
- •3. Регуляція діяльності ендокринних залоз
- •Тема 8.
- •1. Біологічне значення нервової системи
- •2. Загальний план будови нервової системи
- •3. Властивості червової системи
- •4. Поняття про рефлекс. Рефлекторна дуга
- •Ефектор (виконавчий орган), який відповідає на подразнення (м'язи, залози, кровоносні судини).
- •5. Основні етапи розвитку нервової системи
- •Будова, функції і розвиток спинного мозку.
- •2. Загальний план будови головного мозку
- •3. Ріст і розвиток головного мозку
- •4. Порушення стану нервової системи та їхня профілактика
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 9.
- •2. Умовні і безумовні рефлекси
- •3. Механізм утворення умовного рефлексу
- •IV встановлення тимчасового зв 'язку між вогнищами збудження в корі і утворення умовного рефлексу (виділення слини при дії світла).
- •4. Гальмування умовних рефлексів
- •6. Закони вищої нервової діяльності, сформульовані і.П. Павловим
- •1. Вчення і.П. Павлова про дві сигнальні системи дійсності
- •2. Пізнавальна діяльність людини
- •3. Увага: фізіологічний механізм, види, властивості
- •4. Пам 'ять: фізіологічні механізми та види
- •6. Динамічний стереотип
- •1. Типи вищої нервової діяльності
- •2. Особливості вищої нервової діяльності дитини
- •3.Сон та його гігієнічне значення.
- •ІІорушення вищої червоної діяльності дітей шкільного віку та їх профілактика
- •5. Стрес: різновиди, механізми виникнення, біологічне значення
- •Література
- •Тема 10.
- •1.Значеня сенсорних систем для організму людини
- •Провідника збудження — доцентрового нервового волокна, яке передає збудження в головний мозок;
- •Нервового центру — ділянки кори головного мозку, в якій відбувається тонкий аналіз збудження і виникають відчуття.
- •2. Зорова сенсорна система: будова, функції.
- •Фоторецептори колбочки (7-8 млн.), призначені для денного зору і малочутливі до слабкого освітлення, і палички( 125 млн.), які сприймають світлові промені в умовах присмеркового освітлення;
- •Біполярні нейрони;
- •Гангліозні нейрони, аксони яких формують зоровий нерв.
- •3. Профілактика порушення зору у дітей і підлітків
- •4. Ембріологія ока. Вікові особливості зорових рефлекторних реакцій
- •5. Слухова сенсорна система: будова, функції
- •6. Хвороби вуха та гігієна слуху. Профілактика
- •7. Вікові особливості слухового аналізатора
- •Питання для самоперевірки
- •1. Вестибулярний апарат: будова, функції
- •2. М'язово – суглобове чуття (руховий, пропріоцептивний
- •3.Органи чуття внутрішніх органів
- •4.Смаковий аналізатор: будова, функції
- •5.Нюховий аналізатор: будова, функції
- •6. Органи шкірного чуття
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 11.
- •Визначення готовності дітей до навчання у школі
- •Особливості розумової праці. Розумова і фізична працездатність дитини
- •3. Стомлення, його фізіологічна сутність і діагностика.
- •4. Перевтома як патологічний стан, заходи щодо її
- •Орієнтовний режим для учнів, які відвідують школу у першу зміну
- •Орієнтовний режим для учнів, які відвідують школу у другу зміну
1. Вестибулярний апарат: будова, функції
У внутрішньому вусі міститься не тільки рецепторна частина слухового аналізатора, але й рецептори аналізатора положення голови і тіла в просторі. Лежать вони у так званому вестибулярному апараті (рис.78), який складається з присінки та трьох півколових каналів, які розташовані в трьох взаємно перпендикулярних площинах. Півколові канали заповнені ендолімфою.
Присінок
складається з двох мішечків — овального
і круглого, розташованих ближче до
завитки. На внутрішній поверхні мішечків
є рецептори рівноваги, або
отолітовий апарат
(від грец.
otos
—
вухо, lithos
камінь).
Отолітовий апарат розміщений вертикально
в овальному мішечку і горизонтально в
круглому. В отолітовому апараті
знаходяться чутливі рецепторні
волоскові клітини — механорецептори.
Волоски цих клітин занурені в
драглисту масу, яка містить численні
вапняні кристали -
отоліти,
які утворюють так звану
отолітову мембрану. Завдяки
отолітам - твердим включенням, щільність
мембрани вище за щільністю середовища,
що її оточує. Тому, під дією сили ваги
чи прискорення, мембрана зміщується
відносно рецепторних клітин, волоски
яких згинаються
з
нею. Виникає збудження клітин. Таким
чином, отолітовий апарат ролик положення
тіла відносно сили тяжіння (в
горизонтальному чи вертикальному
положенні знаходиться тіло) та реагує
на прямолінійні прискорення при
вертикальних та горизонтальних рухах
тіла.
Рис. 78. Рецептори рівноваги та їхнє розміщення у вестибулярному апараті
(а- рецептори присінку, б – рецептори напівколових каналів):
1 – ендолімфа, 2 – драглиста маса; 3 – волоскові чутливі клітини; 4 – опорні клітини; 5 – волокна вестибулярного нерва.
Друга частина вестибулярного апарату — три півколових канали діаметром близько 2 мм. На внутрішній поверхні напівколових каналів розташовані гребінці — спеціальні чутливі клітини, які здатні сприймати подразнення та передавати імпульси в центральну нервову систему. Вони подразнюються рухами ендолімфи, зумовленими переміщенням тіла в просторі. При цьому рухливі реакції, що виникають, сприяють збереженню рівноваги. Цьому сприяють також зір та м’язова – суглобова рецепція. Півколові канали розташовані у взаємно перпендикулярних площинах, тому їхні рецепторні клітини реагують на колові та обертальні рухи голови і тулуба.
З рецепторів вестибулярного апарату відходять тоненькі чутливі нервові волоконця, які, сплітаючись, утворюють вестибулярний нерв. Від нього імпульси про положення тіла у просторі надходять до довгастого мозку, зокрема у вестибулярний центр, з'єднаний нервовими шляхами з мозочком, підкірковими утвореннями та корою головного мозку й зоровими центрами.
При ушкодженні (особливо однобічному) вестибулярного апарату спостерігаються тяжкі розлади руху і втрата здатності до збереження рівноваги. Такі ушкодження часто бувають у людей глухонімих від народження.
Формування вестибулярного апарату закінчується раніше від інших рецепторів. У новонародженої дитини він розташований майже так само, як у дорослої людини. Збудливість вестибулярного апарата і вестибулярного аналізатора в головному мозку ісмуг від народження і розвивається у процесі вправляння