- •1. Вступ. Предмет і методи анатомії, фізіології та гігієни
- •2. Значення анатомії, фізіології та гігієни дитячого організму для педагогіки, психології
- •3. Коротка історія розвитку анатомії, фізіології та гігієни
- •4. Організм людини — єдине ціле
- •Організм – саморегульована система
- •Тема 1. Загальні закономірності росту та розвитку дітей і підлітків
- •5.Найхарактерніші риси різних періодів розвитку людини.
- •4. Вікова періодизація
- •Найхарактерніші риси різних періодів розвитку людини
- •Вікова періодизація за періодами навчання (соціальний принцип)
- •Тривалість життя людини
- •2. Хімічний склад клітини
- •Ультрамікроелементи з ще меншою концентрацією (аурум, аргентум, платина, плюмбум, бром тощо).
- •1. Поділ клітини
- •4.Будова і функції тканин
- •Тема 2.
- •1. Значення опорно-рухової системи
- •2. Форма та з'єднання кісток
- •3. Анатомічна будова кістки
- •Хімічний склад кістки
- •Вікові особливості та ріст кісток
- •1. Частини скелета
- •1. Груднинна суглобова поверхня; 2 груднинний кінець; 3 — надплечовий кінець.
- •Скелет нижньої кінцівки
- •2. Хвороби кісток
- •3. Перша допомога при ушкодженнях опорно-рухової
- •Види ушкодження опорно - рухової системи і перша допомога при них
- •. Біологічне танення скелетних м'ячів
- •2. Будова, форма скелетних м'язів
- •— Груднинно-ключично- соскоподібний м 'яз;
- •– Жувальний
- •— Коловий м 'яз ока;
- •- Підвищення великого пальця;
- •4. Робота м'язів
- •6. Профілактика захворювань і травм опорно-рухового
- •Гігієнічні норми часу організованої рухової активності дітей та підлітків
- •Тема 3.
- •Внутрішнє середовище організму.
- •2. Функції, склад і кількість крові
- •4. Будова і функції еритроцитів
- •8. Групи крові
- •1. Будова серця і судин
- •2. Цикл роботи серця. Вікові зміни серця
- •3. Рух крові по судинах
- •4. Велике і мале кола кровообігу.
- •6.Профілактика та перша допомога при серцево – судинних захворюваннях і кровотечах
- •Види кровотеч і перша допомога
- •1 Правила накладання тиснучої пов'яжи:
- •2 Правила накладання джгута на кінцівки:
- •3 Правила накладання джгута-закрутки:
- •Тема 4.
- •1. Значення дихання
- •2. Будова органів дихання
- •3.Дихальні рухи
- •4. Легеневі об'єми. Життєва ємність легень
- •1. Газообмін у легенях і тканинах
- •3. Хвороби дихальної системи та заходи запобігання їм
- •4. Перша допомога при ураженні органів дихання. Реанімаційні заходи при зупинці серця і дихання
- •За методом Сильвестра (рис. 55, а):
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 5.
- •1. Біологічне значення травлення
- •Хімічні елементи, які містяться в організмі (з "Прикладної біохімії" Морзе)
- •1. Травлення в порожнині шлунка
- •6. Перша допомога при харчових отрутних
- •Тема 6.
- •1. Обмін речовин як основна умова життя
- •4. Обмін вуглеводів
- •Питання для самоперевірки
- •1. Звільнення і перетворення енергії в організмі.
- •Добова потреба дітей шкільного віку в білках, жирах вуглеводах та енергії
- •Добова потреба дітей шкільного віку у мінеральних речовинах
- •1. Органи і шляхи виділення кінцевих продуктів обміну
- •2. Сечова система: будова, функції
- •Література
- •2. Участь шкіри у теплорегуляції
- •3. Хвороби та ураження шкіри
- •Тема 7.
- •1. Біологічне значення залоз внутрішньої секреції
- •2. Будова і функції ендокринних залоз
- •3. Регуляція діяльності ендокринних залоз
- •Тема 8.
- •1. Біологічне значення нервової системи
- •2. Загальний план будови нервової системи
- •3. Властивості червової системи
- •4. Поняття про рефлекс. Рефлекторна дуга
- •Ефектор (виконавчий орган), який відповідає на подразнення (м'язи, залози, кровоносні судини).
- •5. Основні етапи розвитку нервової системи
- •Будова, функції і розвиток спинного мозку.
- •2. Загальний план будови головного мозку
- •3. Ріст і розвиток головного мозку
- •4. Порушення стану нервової системи та їхня профілактика
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 9.
- •2. Умовні і безумовні рефлекси
- •3. Механізм утворення умовного рефлексу
- •IV встановлення тимчасового зв 'язку між вогнищами збудження в корі і утворення умовного рефлексу (виділення слини при дії світла).
- •4. Гальмування умовних рефлексів
- •6. Закони вищої нервової діяльності, сформульовані і.П. Павловим
- •1. Вчення і.П. Павлова про дві сигнальні системи дійсності
- •2. Пізнавальна діяльність людини
- •3. Увага: фізіологічний механізм, види, властивості
- •4. Пам 'ять: фізіологічні механізми та види
- •6. Динамічний стереотип
- •1. Типи вищої нервової діяльності
- •2. Особливості вищої нервової діяльності дитини
- •3.Сон та його гігієнічне значення.
- •ІІорушення вищої червоної діяльності дітей шкільного віку та їх профілактика
- •5. Стрес: різновиди, механізми виникнення, біологічне значення
- •Література
- •Тема 10.
- •1.Значеня сенсорних систем для організму людини
- •Провідника збудження — доцентрового нервового волокна, яке передає збудження в головний мозок;
- •Нервового центру — ділянки кори головного мозку, в якій відбувається тонкий аналіз збудження і виникають відчуття.
- •2. Зорова сенсорна система: будова, функції.
- •Фоторецептори колбочки (7-8 млн.), призначені для денного зору і малочутливі до слабкого освітлення, і палички( 125 млн.), які сприймають світлові промені в умовах присмеркового освітлення;
- •Біполярні нейрони;
- •Гангліозні нейрони, аксони яких формують зоровий нерв.
- •3. Профілактика порушення зору у дітей і підлітків
- •4. Ембріологія ока. Вікові особливості зорових рефлекторних реакцій
- •5. Слухова сенсорна система: будова, функції
- •6. Хвороби вуха та гігієна слуху. Профілактика
- •7. Вікові особливості слухового аналізатора
- •Питання для самоперевірки
- •1. Вестибулярний апарат: будова, функції
- •2. М'язово – суглобове чуття (руховий, пропріоцептивний
- •3.Органи чуття внутрішніх органів
- •4.Смаковий аналізатор: будова, функції
- •5.Нюховий аналізатор: будова, функції
- •6. Органи шкірного чуття
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 11.
- •Визначення готовності дітей до навчання у школі
- •Особливості розумової праці. Розумова і фізична працездатність дитини
- •3. Стомлення, його фізіологічна сутність і діагностика.
- •4. Перевтома як патологічний стан, заходи щодо її
- •Орієнтовний режим для учнів, які відвідують школу у першу зміну
- •Орієнтовний режим для учнів, які відвідують школу у другу зміну
Будова, функції і розвиток спинного мозку.
Спинний мозок це частина центральної нервової системи, що розміщена в каналі хребта, має вигляд тяжа, довжина якого у дорослої людини приблизно 45 см. Верхній кінець спинного мозку, який лежить на межі між атлантом, переходить у довгастий мозок, а нижча, на рівні І і 2 поперекових хребців, звужується і переходить у кінцеву нитку. Спинний мозок розділений двома борознами (передньою і задньою) на праву і ліву половини.
Спинний мозок оточений трьома оболонками: твердою, павутинною і м'якою. Зовнішня тверда оболонки утворена щільною сполучною тканиною, в деяких місцях зростається з кістками хребта. Павутинна оболонка лежить під твердою — це тонка, щільна пластинка, бідна на нерви і судини. Під павутинною оболонкою лежить м 'яка оболонка, яка щільно прилягає до поверхні мозку і заходить у всі заглибини на його поверхні. Попа утворена пухкою сполучною тканиною, містить багато кровоносних судин. Між м'якою і павутинною оболонками утворюється надпавутинний простір, заповнений рідиною, яка відіграє роль лімфи.
Н
а
поперечному перерізі спинний мозок
має вигляд овалу (рис.68). Всередині
спинного мозку розрізняють
сіру речовину,
утворену тілами нейронів і безмієліновими
аксонами. Сіра речовина утворює дві
вертикальні колони в правій та лівій
половинах спинного мозку. Посередині
проходить вузький центральний канал
із спинномозковою рідиною. В кожній
колоні
сірої речовини розрізняють два стовпи - передній і задній, на поперечному розрізі спинного мозку ці стовпи мають вигляд рогів і нагадують літеру H або метелика.
Рис. 68. Поперечний розріз спинного мозку і
утворення спинномозкового нерва: 1 — спинний мозок; 2 — передній ріг сірої речовини; 3 — задній ріг сірої речовини; 4 — бічний ріг сірої речовини; 5 — спинномозковий канал у сірій
спайці; б — передня поздовжня борозна; 7 — задній корінець спинномозкового нерва; 8 — передній корінець спинномозкового нерва; 9 — спинномозковий (міжхребцевий) вузол.
Сіра речовина спинного мочку утворює з кожної сторони по два виступи: короткі і широкі виступи, що йдуть, до передньої поверхні мазку, називаються передніми рогами, а в напрямку до задньої поверхні витягуються вужчі – задні роги. У сірій речовині передніх рогів містяться тіла рухливих (відцентрових) нейронів, відростки яких утворюють передній корінець. У задніх рогах розташовані клітини проміжних нейронів, через які здійснюється зв'язок між доцентровими нейронами. Задній корінець утвореним волокнами чутливих (доцентрових) клітин, тіла яких розташовуються в спинномозкових вузлах. Через задні корінці збудження передасться із периферії в спинний мозок. Це — чутливі корінці 1 Через передні корінці збудження передається від спинного мозку до м'язів і а інших органів. Це — рухові корінці.
Зовнішня частина спинного мозку біли речовина, утворена трактами аксонів, укритих мієліном, які здійснюють двосторонні зв’язки між головним і спинним мозком. Біла речовина поділяється рогами на три стовпи. У білій речовині лежать волокна чутливих і рухових нейронів, по яких проходить збудження від рецепторів у центральну нервову систему і від неї до різних органів.
У центрі спинного мозку проходить вузький спинномозковий канал, заповнений спинномозковою рідиною.
Від спинної о мозку підходять спинномозкові нерви. Ділянка спинного мозку з однією парою спинномозкових нервів називається сегментом Таких сегментів у спинному мозку 31. Від них відходить 31 пара (мішаних спинномозкових нервів: 8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 1 куприковий Кожний нерп починається двома корінцями — переднім і заднім, які утворюють при виході із хребетного каналу один спинномозковий нерв, що йде на периферію.
Передні корінці спинномозкового нерва складаються з аксонів рухових клітин, тіла яких містяться у передніх рогах спинного мозку. Ці аксони йдуть до скелетних м’язів викликаючи їх скорочення.
Задні корінці спинномозкового нерва товщі за передні, в кожному з них є спинномозковий вузол. У цих вузлах лежать чутливі нейрони з двома відростками (аксонами і дендритами). Дендрити ідуть до шкіри, утворюючи в ній чутливі закінчення, а аксони в складі задніх корінців входять у спинний мозок.
Із спинномозкових нервів, що відходять від кількох суміжних сегментів, формуються нервові сплетіння: шийне, утворене 4 шийними нервами, плечове, утворене 4 шийними і 1 грудним нервами, поперекове, утворене 12 грудними і 1 - 4 поперековими нервами, і крижове, утворене з 5-го поперекового, всіх крижових і куприкових нервів. Не утворюють сплетінь ті нерви, які виходять з 11 - 12 грудних сегментів. 8 пар шийних спинномозкових нервів сполучаються, утворюючи 2 сплетіння — шийне і плечове. Вони іннервують потилицю, шию, плечовий пояс, плече, передпліччя, кисть, а також діафрагму. Грудні нерви безпосередньо прямують до міжреберних м'язів, глибоких м'язів спини і передньої черевної стінки. Чотири із п'яти пар поперекових спинномозкових нервів утворюють поперекове сплетіння, що іннервує нижню частину спини, а також стегно та гомілку. Два нервових сплетіння — крижове та куприкове — іннервують стегно, сідницю, м'язи та шкіру гомілки і стопи, анальну та генітальну ділянки.
Спинний мозок виконує дві основні функції: рефлекторну і провідну.
Рефлекторна функція спинного мозку полягає у здійсненні складних рухових реакцій організму. Спинний мозок іннервує всю скелетну мускулатуру, крім м'язів голови, які іннервуються черепними нервами. У спинному мозку містяться рефлекторні центри мускулатури тулуба, кінцівок шиї. Тут же розташовано багато центрів автономної нервової системи. Рефлекси сечовипускання і дефекації зв'язані з функцією спинного мозку.
Спинний мозок здійснює і провідну функцію. Доцентрові імпульси, які надходять у спинний мозок по задніх корінцях, передаються по провідних шляхах спинного мозку у відділи головного мозку, що лежать вище. В свою чергу, із відділів центральної нервової системи спинний мозок одержує імпульси, які можуть змінювати діяльність скелетної мускулатури і внутрішніх органів. Провідні шляхи ділиться на висхідні і низхідні. Висхідні шляхи проводять імпульси із периферії (під рейси торів шкіри, м'язів, суглобів, внутрішніх органів) до головного мозку. Низхідні шляхи проходять по передніх і частково бічних стовпах. По них передаються імпульси від головного мозку до рухових центрів спинного мозку, а від них ці імпульси йдуть до скелетних м'язів.
Розвиток спинного мозку. Коли в ембріона головний мозок знаходиться на стадії мозкових пухирів, спинний мозок досягає значних розмірів. На ранніх стадіях розвитку плоду спинний мозок заповнює всю порожнину хребетного каналу. Потім хребетний стовп випереджає в рості спинний мозок і до моменту народження закінчується на рівні III поперекового хребця. У новонароджених довжина спинного мозку 14- 16 см — до 10 років подвоюється. На поперековому зрізі спинного мозку дітей раннього віку відмічається перевага передніх рогів над задніми. Провідні шляхи досип, розвинені вже па момент народження.
Мієлінізація їх волокон закінчується до 3-х місяців, тоді як у периферичних нервах тягнеться до 3-х років і більше.
Із збільшенням маси спинного мозку змінюється і його довжина, яка у чоловіків досягає 46 см, а у жінок 41-42 см. Під час розвитку спинний мозок не встигає за ростом хребта, і тому у дитини спинний мозок виповнює лише дві і ретини хребтового каналу.
