5. Основні етапи розвитку нервової системи

Нервова система починає формуватися на третьому тижні емб­ріонального розвитку із зовнішнього зародкового листка — ектодер­ми. Спочатку утворюється нервова пластинка, яка перетворюється на жолобок з піднятими краями. Краї жолобка потім утворюють зам­кнену нервову трубку з нижньою відділу утворюється спинний мозок, а з верхнього гри розширення периннім мозкові міхури (передній, середній і задній).

В 5 тижнів у ембріона видно поділ поперечною борозною пере­днього і заднього міхурів ще на дві частини, утворюється 5 мозко­вих міхурів. З п'ятого мозкового міхура утворюється довгастий мо­зок, з четвертого міст і мозочок, з третього — середній мозок, з другого очні міхури і проміжний мозок, з першого — півкулі вели­кого мозку.

На третьому місяці ембріонального розвитку формується мозоли­сте тіло, яке з'єднує праву і ліву півкулі. До 6 місяців півкулі повністю покривають мозок.

Питання для самоперевірки

1. У чому полягає біологічне значення нервової системи?

2. Охарактеризуйте загальний план будови нервової системи.

3. Зробіть порівняльний аналіз симпатичної і парасимпатичної нер­вової системи.

4. Назвіть властивості нервової системи.

5. Що таке рефлекс, рефлекторна дуга?

6. Які основні етапи розвитку нервової системи?

З історії науки

о Гален (II ст. н.е.) довів існування рухових і чутливих нейронів. Він розрізняв сім черепних нервів, усі інші нерви він також пов'язував з мозком.

о Термін "рефлекс" у ХVIII ст. був запропонований чеським фізіо­логом Прохазкою.

° У середині XIX ст. Е. Дюбуа – Раймонд і Р. Мадеучі виявили існу­вання електричного потенціалу клітини. Вони зареєстрували так звані струми ушкодження

Які виникають між ушкодженими та неушкодженими ділянками м’яза. Напрям такого струму свідчить про те, що ци­топлазма клітини заряджена негативно щодо зовнішнього середовища. Тоді ще не було відомо, чи є електричний потенціал у неушкодженій клітині, чи він виникає тільки внаслідок її ушкодження. Тепер з'ясовано, що в усіх клітинах існує різниця потенціалів по обидва боки мембрани.

° О.П. Вальтер (1817 IКХ9), учень Пирогова, у своїй праці "Про значення симпатичних шляхів, домішаних до сідничного нерва" вперше довів вплив симпатичних нервів на просвіт кровоносних судин.

о 1863 року І.М. Сеченов уперше описав явище сумації збуджен­ня. В основі цього явища лежить процес сумації збудливих постсинаптичних потенціалів на тілі нейронів. Порція медіатору, яка викидається нервовим закінченням у відповідь на поодинокий імпульс, досить мала для того, щоб спричинити збудливий постсинаптичний потенціал, дос­татній для деполяризації мембрани нервової клітини. Така деполяриза­ція можлива або в разі одночасного збудження кількох синапсів, розта­шованих на тілі нейрона, або при надходженні до того самого синапса серії нервових імпульсів, які йдуть один за одним з коротким інтерва­лом. При цьому постсинаптичні потенціали складаються один за одним і в момент, коли сумарний потенціал досягає порогової величини, вини­кає потенціал дії, який поширюється далі.

о О. О. Ухтомським був сформульований принцип домінанти. Тим­часово пануючий, головний у поточний момент осередок стійкого три­валою збудження називається домінантою. Під час голоду виникає харчова домінанта. Домінантний осередок збудження має властивість притягувати до себе хвилі збудження, які надходять в інші центри, і внас­лідок цього посилюватися. В цей час інші нервові центри, які не входять до його складу, і відповідні рефлекси загальмовуються, тому при наяв­ності в ЦНС домінантного осередку координаційні відношення зміню­ються. Принцип домінанти є фізіологічною основою акту уваги і пред­метного мислення. Принцип домінанти підкреслює необхідність враховувати при виробленні нових рефлекторних актів попередні відношення в ЦНС раніше сформовані домінантні осередки.

о М. Є. Введенський (1852 - 1922), учень І.М. Сеченова, за допомо­гою телефонного апарата показав, що через нерв за одну секунду може проходити до 500 хвиль збудження, але закінчення нерва може переда­вати не більше 100-150 імпульсів за секунду, тобто різні частини нерва мають неоднакову функціональну властивість (за Введенським — ла­більність). М.Є. Введенський робить висновок, що кожен нерв, залеж­но від ритму імпульсів, можна то збуджувати, то гальмувати. Надмірне збудження переходить у гальмування. Отже, гальмування закономірно виникає із збудження, і природа їх єдина.

Еволюційний процес

Еволюція нервової системи відбувалася в напрямах:

° диференціація будови нейронів та їх функцій (спеціалізація ней­ронів);

° концентрація нейронів у певних місцях тіла з утворенням вузлів, нервових центрів, а пізніше нервової трубки (централізація);

о виникнення синапсів, які забезпечують зв'язок між нейронами;

° посилення регулюючої ролі головного відділу ЦНС у двобічно­симетричних організмів (цефалізація).

Важливо знати, що...

о Основна умова нормального функціонування рефлекторної діяльності нервової системи — непошкодженість усіх ланок рефлек­торної дуги.

Цікаво знати, що:

° У будові нервової системи усіх хребетних організмів багато спільного. У всіх є спинний і головний мозок, але рівень розвитку відділів мозку істотно відрізняється.

Література

1. Бугаев К.Е., Маркусенко H.H. та ін. Возрастная физиология. Ростов-на-Дону: "Ворошиловградская правда", 1975. С. 22 35.

2. Ермолаев Ю.А. Возрастная физиология: Учеб. пособ. для студ. пед. вузов.—М.: Высш.шк., 1985.— С. 83 95.

3. Кисельов Ф.С. Анатомія і фізіологія дитини з основами шкільної гігієни.—К.: Радянська школа, 1967. ( 229 234.

4. Старушенко Л.І. Клінічна анатомія і фізіологія людини: Навч. по­сібник,— К.: УСМП, 2001. ( 193 199.

5. Хрипкова А.Г. Возрастая физиологии. М : Просвещение, 1978.— С.44-57.

і природа їх єдина.

Лекція 19.

БУДОВА, ФУНКЦІЇ ТА РОЗВИТОК ВІДДІЛІВ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

План

1. Будова, функції і розвиток спинного мозку.

2. Загальний план будови головного мозку.

3. Ріст і розвиток головного мозку.

4. Порушення стану нервових системи та їхня профілактика.