
- •1. Вступ. Предмет і методи анатомії, фізіології та гігієни
- •2. Значення анатомії, фізіології та гігієни дитячого організму для педагогіки, психології
- •3. Коротка історія розвитку анатомії, фізіології та гігієни
- •4. Організм людини — єдине ціле
- •Організм – саморегульована система
- •Тема 1. Загальні закономірності росту та розвитку дітей і підлітків
- •5.Найхарактерніші риси різних періодів розвитку людини.
- •4. Вікова періодизація
- •Найхарактерніші риси різних періодів розвитку людини
- •Вікова періодизація за періодами навчання (соціальний принцип)
- •Тривалість життя людини
- •2. Хімічний склад клітини
- •Ультрамікроелементи з ще меншою концентрацією (аурум, аргентум, платина, плюмбум, бром тощо).
- •1. Поділ клітини
- •4.Будова і функції тканин
- •Тема 2.
- •1. Значення опорно-рухової системи
- •2. Форма та з'єднання кісток
- •3. Анатомічна будова кістки
- •Хімічний склад кістки
- •Вікові особливості та ріст кісток
- •1. Частини скелета
- •1. Груднинна суглобова поверхня; 2 груднинний кінець; 3 — надплечовий кінець.
- •Скелет нижньої кінцівки
- •2. Хвороби кісток
- •3. Перша допомога при ушкодженнях опорно-рухової
- •Види ушкодження опорно - рухової системи і перша допомога при них
- •. Біологічне танення скелетних м'ячів
- •2. Будова, форма скелетних м'язів
- •— Груднинно-ключично- соскоподібний м 'яз;
- •– Жувальний
- •— Коловий м 'яз ока;
- •- Підвищення великого пальця;
- •4. Робота м'язів
- •6. Профілактика захворювань і травм опорно-рухового
- •Гігієнічні норми часу організованої рухової активності дітей та підлітків
- •Тема 3.
- •Внутрішнє середовище організму.
- •2. Функції, склад і кількість крові
- •4. Будова і функції еритроцитів
- •8. Групи крові
- •1. Будова серця і судин
- •2. Цикл роботи серця. Вікові зміни серця
- •3. Рух крові по судинах
- •4. Велике і мале кола кровообігу.
- •6.Профілактика та перша допомога при серцево – судинних захворюваннях і кровотечах
- •Види кровотеч і перша допомога
- •1 Правила накладання тиснучої пов'яжи:
- •2 Правила накладання джгута на кінцівки:
- •3 Правила накладання джгута-закрутки:
- •Тема 4.
- •1. Значення дихання
- •2. Будова органів дихання
- •3.Дихальні рухи
- •4. Легеневі об'єми. Життєва ємність легень
- •1. Газообмін у легенях і тканинах
- •3. Хвороби дихальної системи та заходи запобігання їм
- •4. Перша допомога при ураженні органів дихання. Реанімаційні заходи при зупинці серця і дихання
- •За методом Сильвестра (рис. 55, а):
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 5.
- •1. Біологічне значення травлення
- •Хімічні елементи, які містяться в організмі (з "Прикладної біохімії" Морзе)
- •1. Травлення в порожнині шлунка
- •6. Перша допомога при харчових отрутних
- •Тема 6.
- •1. Обмін речовин як основна умова життя
- •4. Обмін вуглеводів
- •Питання для самоперевірки
- •1. Звільнення і перетворення енергії в організмі.
- •Добова потреба дітей шкільного віку в білках, жирах вуглеводах та енергії
- •Добова потреба дітей шкільного віку у мінеральних речовинах
- •1. Органи і шляхи виділення кінцевих продуктів обміну
- •2. Сечова система: будова, функції
- •Література
- •2. Участь шкіри у теплорегуляції
- •3. Хвороби та ураження шкіри
- •Тема 7.
- •1. Біологічне значення залоз внутрішньої секреції
- •2. Будова і функції ендокринних залоз
- •3. Регуляція діяльності ендокринних залоз
- •Тема 8.
- •1. Біологічне значення нервової системи
- •2. Загальний план будови нервової системи
- •3. Властивості червової системи
- •4. Поняття про рефлекс. Рефлекторна дуга
- •Ефектор (виконавчий орган), який відповідає на подразнення (м'язи, залози, кровоносні судини).
- •5. Основні етапи розвитку нервової системи
- •Будова, функції і розвиток спинного мозку.
- •2. Загальний план будови головного мозку
- •3. Ріст і розвиток головного мозку
- •4. Порушення стану нервової системи та їхня профілактика
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 9.
- •2. Умовні і безумовні рефлекси
- •3. Механізм утворення умовного рефлексу
- •IV встановлення тимчасового зв 'язку між вогнищами збудження в корі і утворення умовного рефлексу (виділення слини при дії світла).
- •4. Гальмування умовних рефлексів
- •6. Закони вищої нервової діяльності, сформульовані і.П. Павловим
- •1. Вчення і.П. Павлова про дві сигнальні системи дійсності
- •2. Пізнавальна діяльність людини
- •3. Увага: фізіологічний механізм, види, властивості
- •4. Пам 'ять: фізіологічні механізми та види
- •6. Динамічний стереотип
- •1. Типи вищої нервової діяльності
- •2. Особливості вищої нервової діяльності дитини
- •3.Сон та його гігієнічне значення.
- •ІІорушення вищої червоної діяльності дітей шкільного віку та їх профілактика
- •5. Стрес: різновиди, механізми виникнення, біологічне значення
- •Література
- •Тема 10.
- •1.Значеня сенсорних систем для організму людини
- •Провідника збудження — доцентрового нервового волокна, яке передає збудження в головний мозок;
- •Нервового центру — ділянки кори головного мозку, в якій відбувається тонкий аналіз збудження і виникають відчуття.
- •2. Зорова сенсорна система: будова, функції.
- •Фоторецептори колбочки (7-8 млн.), призначені для денного зору і малочутливі до слабкого освітлення, і палички( 125 млн.), які сприймають світлові промені в умовах присмеркового освітлення;
- •Біполярні нейрони;
- •Гангліозні нейрони, аксони яких формують зоровий нерв.
- •3. Профілактика порушення зору у дітей і підлітків
- •4. Ембріологія ока. Вікові особливості зорових рефлекторних реакцій
- •5. Слухова сенсорна система: будова, функції
- •6. Хвороби вуха та гігієна слуху. Профілактика
- •7. Вікові особливості слухового аналізатора
- •Питання для самоперевірки
- •1. Вестибулярний апарат: будова, функції
- •2. М'язово – суглобове чуття (руховий, пропріоцептивний
- •3.Органи чуття внутрішніх органів
- •4.Смаковий аналізатор: будова, функції
- •5.Нюховий аналізатор: будова, функції
- •6. Органи шкірного чуття
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 11.
- •Визначення готовності дітей до навчання у школі
- •Особливості розумової праці. Розумова і фізична працездатність дитини
- •3. Стомлення, його фізіологічна сутність і діагностика.
- •4. Перевтома як патологічний стан, заходи щодо її
- •Орієнтовний режим для учнів, які відвідують школу у першу зміну
- •Орієнтовний режим для учнів, які відвідують школу у другу зміну
3. Анатомічна будова кістки
Кожна кістка — складний орган, який складається із кісткової тканини. Кістка утворена спеціалізованими клітинами — остеоцитами (від грец. osteon — кістка, kytos — клітина) і волокнами білкової природи, які оточені желеподібним матриксом, що складається з води, мінеральних солей і вуглеводів. Остеоцити розташовуються концентрично, утворюючи колові системи, так звані остеони, які нагадують систему вставлених один в один циліндрів. Усередині остеонів є канал, де проходять кровоносні судини та нерви. Таким чином, структурною одиницею кістки є остеон.
Кістка ззовні вкрита окістям — тонкою, але щільною сполучнотканинною оболонкою, що містить багато кровоносних судин (забезпечують живлення кістки), нервових і лімфатичних закінчень. Її внутрішній шар складається з клітин — остеобластів, які ростуть, розмножуються і забезпечують ріст кістки у товщину, а також загоєння її при переломі. До окістя прикріплюються зв'язки і м'язи. Під окістям розташована щільна (компактна) речовина. Стінки діафізів (середня частина кістки — тіло) трубчастих кісток складаються цілком із щільної речовини. Під щільною речовиною в коротких і плоских кістках, а також епіфізах (потовщені кінці довгих кісток головки) лежить пухка губчаста речовина, що складається і кісткових перекладин. Проміжки між перекладинами заповнені червоним кістковим мозком, який є органом кровотворення. У дітей до трьох років червоний кістковий мозок заповнює всі кістки скелета, в тому числі і порожнини діафізів довгих кісток. Потім він заповнюється жовтим кістковим мозком. І І,сй процес триває до 15 років.
Епіфізи трубчастих кісток мають суглобову поверхню, вкриту хрящем, яка складається з клітин — хондроцитів (від грец. chondros — хрящ, kytos — клітина). Завдяки хондроцитам кістка росте у довжину.
На поверхні кісток розташовуються бугри, бугорки, борозни, гребні, отвори, де прикріплюються сухожилля м'язів або проходять судинні нерви.
Кісткова тканина не є чимось раз і назавжди сформованим, вона перебуває у стані постійної перебудови, змінюючи свою форму і пропорції у процесі росту або після ушкодження.
Хімічний склад кістки
До хімічного складу кістки входять органічні речовини і неорганічні — мінеральні солі і вода. Висушена і знежирена кістка містить ї()% органічних речовин, 60% неорганічних — мінеральних речовин, 10% становить вода. У живому організмі вона містить 50% води, 28% органічних речовин (утому числі 15% білків і 10% жирів) і 22% неорганічних. Серед органічних речовин кістки — білок осеїн, який надає їй еластичності, волокнистий білок колаген, вуглеводи і багато ферментів.
Мінеральні речовини кістки представлені солями кальцію, фосфору, магнію, виявлено багато мікроелементів (алюміній, фтор, манган, плюмбум, стронцій, уран, кобальт, ферум, молібден тощо). Найбільше в ній фосфорнокислого кальцію понад 50%, вуглекислого кальцію 10%. Мінеральні речовини надають кістці твердості та міцності.
У дітей у кістковій тканині переважають органічні речовини, тому їхній скелет гнучкий, еластичний, пружний, у зв'язку з чим легко деформується, викривляється при тривалому і важкому навантаженні.
У цілому органічні та мінеральні речовини роблять кістку міцною, твердою і пружною. Міцність кістки також забезпечується її структурою, розташуванням кісткових перекладин губчастої речовини відповідно до напрямку сил тиску і розтягання. Під старість вміст органічних речовин у кістках зменшується, вони стають крихкими і легше ламаються під час падіння, забиття і навіть при різких рухах.