А) матричні (удосконалення лінійно-функціональних структур); б) конгломератні.

А – створюється шляхом суміщення структур двох видів: лінійної та програмно-цільової.

За лінійною (по вертикалі матриці) – будується управління окремими сферами діяльності (науково-дослідною, збутовою, виробничою, постачальницькою, планово-економічною і т.д.)

За програмно-цільовою (по горизонталі матриці) – організовується управління проектами (програмами).

Характерні риси (рис.5):

- використовується підприємствами, продукція яких має відносно короткий життєвий цикл і часто змінюється (висока маневреність у питаннях виробництва і стратегії);

- в межах структури підприємства створюються спеціальні цільові підрозділи (проектні групи), які об’єднують провідних спеціалістів для спільної розробки основних ідей програми на чолі з керівником проекту.

Рис. 5. Матричний тип організаційної структури управління.

Б – не є сталою і впорядкованою. У кожному конкретному випадку організація набуває форми, яка найкращим чином вирішує конкретну ситуацію (використання всіх вище перелічених типів).

Характерні риси:

- використовується у науковомістких галузях та в конгломератних об’єднаннях підприємств;

- керівництво вищої ланки управління відповідає за стратегічне планування, вироблення політики координацію та контроль дій в межах всієї організації;

- нижчі ланки (в конгломератах – об’єднані підприємства (самостійні економічні одиниці)) – повністю автономні відносно оперативних рішень, але підпорядковуються основній компанії (керівництву) в питаннях фінансів;

- керівництво конгломератного типу орг.структури управління дає можливість керівництву нижчих ланок (керівництву об’єднаних підприємств самостійно обирати структуру управління, яка йому найбільше підходить.

Для вибору типу організаційної структури управління використовують такі основні методи:

Метод аналогій – полягає у застосуванні організаційних форм, що виправдали себе в організаціях із схожими організаційними характеристиками (середовищем, стратегією, технологією, розмірами).

Експертно-аналітичний метод – полягає в обстеженні і аналітичному вивченні організації кваліфікованими фахівцями - експертами, які і розробляють відповідну організаційну структуру управління.

Метод структуризації цілей – передбачає розробку системи цілей організації, включаючи їх кількісне та якісне формулювання і наступний аналіз базових організаційних структур з точки зору їх відповідності системі цілей.

Метод організаційного моделювання – базується на розробці різних варіантів можливих організаційних структур для конкретних об’єктів управління з наступним їх порівнянням (співставленням) і оцінкою за певними критеріями. Критеріями ефективності при співставленні різних варіантів організаційних структур слугують можливості щонайповнішого досягнення цілей організації при відносно нижчих витратах на її функціонування.