- •Тема 2 політика і стратегія менеджменту персоналу організацій
- •Поняття і значення політики менеджменту персоналу організацій
- •Чинники, що визначають вибір політики менеджменту персоналу організацій
- •Види політики менеджменту персоналу організацій
- •Зміст політики менеджменту персоналу на різних етапах життєвого циклу організацій
- •Стратегії управління персоналом організацій
Стратегії управління персоналом організацій
Під стратегією управління персоналом організації розуміється система довгострокових цілей управління персоналом, які визначаються ідеологією і загальними завданнями розвитку, а також вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення. Стратегію управління персоналом можна розглядати як генеральний план дій підприємства у сфері роботи з персоналом, що визначає її форми і напрями, джерела і способи формування персоналу, які забезпечують досягнення стратегічних цілей розвитку організації. Поняття стратегічного управління персоналом ґрунтується на концептуальних засадах стратегічного управління підприємством в цілому.
Основними характеристиками стратегічного управління персоналом є:
- довгостроковий характер, що пояснюється її спрямованістю на розроблення і зміну психологічних установок, мотивації, структури персоналу, всієї системи управління персоналом або її окремих елементів;
- цілі стратегічного управління персоналом мають відповідати загальній стратегії розвитку організації; вони мають бути спрямовані на досягнення цілей економічного розвитку, а не суперечити їм;
- стратегічне управління персоналом повинне враховувати дію чинників зовнішнього і внутрішнього середовища організації, що може викликати необхідність коректування загальної стратегії розвитку, а відповідно і змін структури та чисельності персоналу, його навичок і кваліфікації, стилю і методів управління тощо.
Кожному варіанту стратегії управління організації відповідає адекватний варіант стратегії розвитку персоналу. Цілі стратегії управління персоналом, у свою чергу, впливають на реалізацію заходів політики менеджменту персоналу організації.
Таблиця 2.6
Види стратегій менеджменту персоналу
Види стратегій |
Характеристика видів |
За типом організацій |
|
Генеральна |
Якщо основним продуктом діяльності організацій є сам персонал (наприклад, навчальні заклади або фірми щодо лізингу персоналу), у даному випадку стратегії менеджменту персоналу мають самостійне значення і є генеральними для організацій. |
Функціональна |
Якщо в організаціях персонал є одним з факторів їхньої діяльності, у даному випадку стратегія менеджменту персоналу належить до групи функціональних, тобто підлеглих завданню реалізації основної стратегії. Тому вона залежить від останньої, розвиває і деталізує її. |
За масштабами та специфікою ринків, на яких функціонує організація |
|
Диверсифікована |
Диверсифіковану стратегію варто використовувати великим організаціям, що здійснюють різні напрямки діяльності, підрозділи яких функціонують у різних природнокліматичних зонах, з різною демографічною ситуацією, станом ринку праці, культурними традиціями і т.п. При цьому основним завданням даної стратегії є забезпечення незалежного розвитку об'єктів на основі взаємної підтримки і взаємодопомоги. |
Концентрована |
У невеликих, вузькоспеціалізованих організаціях, що функціонують на одному ринку та мають однорідний склад персоналу, доцільно використовувати концентровану стратегію менеджменту персоналу. |
Таблиця 2.7
Основні види стратегій менеджменту персоналу залежно від маркетингової орієнтації організації
Групи генеральних стратегій |
Види маркетингових стратегій |
Характеристика маркетингових стратегій |
Види стратегій менеджменту персоналу |
Стратегії функціонування |
Стратегія лідерства в низьких витратах |
Орієнтує підприємство на одержання додаткового прибутку за рахунок економії на постійних витратах, що складається в результаті максимізації обсягів продажів стандартних товарів повсякденного попиту і завоювання нових ринків шляхом зниження цін |
Орієнтація на залучення і закріплення працівників масових професій середньої кваліфікації. |
Стратегія диференціації |
Концентрація підприємством своїх зусиль у декількох пріоритетних напрямках, у яких воно намагається досягти переваги над іншими |
Орієнтація на персонал вузької спеціалізації і максимально високої кваліфікації |
|
Стратегія фокусування |
Вибір підприємством певного сегмента ринку і реалізація на ньому стратегії лідерства в низьких витратах або стратегії диференціації |
Орієнтація на персонал вузької спеціалізації. |
|
Стратегії розвитку |
Стратегія росту |
Забезпечує нарощування конкурентних переваг підприємства за рахунок впровадження на нові ринки, диверсифікованості, постійних нововведень. Властива, як правило, молодим підприємствам, що прагнуть в найкоротший термін зайняти позиції лідера на ринку, або підприємствам, що використовують новітні досягнення НТП |
Залучення персоналу особливо високої кваліфікації. Основний акцент на: створення належної системи мотивації, формування сприятливого соціально-психологічного клімату, постійне підвищення кваліфікації, кар’єрне зростання |
Стратегія помірного росту |
Властива підприємствам, що мають міцні позиції на ринку і функціонують у традиційних сферах |
Залучення і закріплення кадрів, стабілізація персоналу. Основний акцент на: внутрішнє переміщення кадрів, перенавчання персоналу, посиленій соціальних гарантій |
|
Стратегія скорочення |
Необхідна в періоди перебудови діяльності підприємства, коли потрібно здійснити його санацію, позбутися усього застарілого |
Організація масових звільнень і допомога у працевлаштуванні. Основний акцент на: стимулювання довгострокового виходу на пенсію, збереження персоналу, що відповідає майбутнім напрямкам роботи; перекваліфікацію |
|
Комбінована стратегія |
Включає в тому чи іншому співвідношенні елементи стратегії росту, помірного росту, скорочення |
Включає залежно від конкретної ситуації елементи трьох попередніх стратегій
|