Варіанти оцінювання

ECTS - оцінка	Кількість студентів, %	Визначення назви оцінювання за шкалою ECTS	За 100 бальною шкалою (як приклад)
A	10	відмінно	90-100
B	25	дуже добре	75-89
C	30	добре	60-74
D	25	задовільно	40-59
E	10	достатньо для виконання мінім. вимог з модуля	30-39
FV	–	недостатньо: потрібна додаткова робота без повторного вивчення модуля	15-29
F	–	недостатньо: потрібна значна додаткова робота (повторне вивчення модуля)	< 15

Планування навчального процесу в умовах кредитно-модульної системи підготовки фахівців Олег Потап,

доцент,

Національна металургійна академія України, м. Дніпропетровськ

У Національній металургійній академії України, яку я тут представляю, до педагогічного експерименту в наступному навчальному році будуть залучені майже 500 студентів першого курсу, що навчаються за напрямами «Металургія» (7 спеціальностей) та «Автоматизація і комп’ютерно-інтегровані технології» (1 спеціальність).

У лютому наказом ректора було створено робочу групу, яка, на нашу думку, досить ефективно спрацювала. І сьогодні ми можемо впевнено казати, що починаємо експеримент «з відкритими очима», зробивши усі необхідні організаційні заходи, маючи детальну уяву про те, що і як слід робити.

Ми формулювали задачу таким чином. Необхідно скористатись можливостями, що їх дає експеримент, для суттєвого поліпшення якості підготовки фахівців-металургів й реального наближення сутнісного змісту освіти до рівня провідних європейських ВНЗ. При цьому слід враховувати як основні положення КМСОНП та європейської системи перезарахування кредитів (ECTS), так і вимоги української нормативної бази у сфері освіти. Вводячи новації, бажано у максимальній мірі, наскільки це можливо, дотримуватись тих засад, на яких вітчизняна освіта базувалась досі, оскільки багато з них видаються не тільки звичними, але й досить зручними з огляду на планування навчального процесу. Тим більше, що Болонська конвенція, як відомо, проголошує прихильність до збереження своєрідності змісту і форм викладання освітніх програм, а, отже, і національної та місцевої академічної автономії.

Вважаючи, що наш доробок може стати на користь іншим, ми сьогодні пропонуємо для використання усім зацікавленим цілісну систему заходів з впровадження кредитно-модульної системи організації навчання, яка

- по-перше, сприяє підвищенню якості і забезпечує дійсне наближення змісту підготовки фахівців до європейського рівня;

- по-друге, повною мірою відповідає базовим положенням КМСОНП та ЕСТS;

- по-третє, враховує усі існуючі вимоги вітчизняної системи освіти;

- по-четверте, легко пристосовується до існуючих відпрацьованих методів планування навчального процесу у вищих навчальних закладах України.

Усі наведені кількісні показники в цій системі визначаються діючими нормативами, є результатом арифметичних розрахунків, або виходять з простих логічних міркувань.

Передусім слід визначитись з кредитами ECTS та їх співвіднесенням з кредитами освітянської системи України, бо саме від цього у визначальній мірі залежить обсяг подальшої роботи з приведення системи навчання у відповідність до вимог КМСОНП.

Наша освітянська система визначає кредит як обсяг навчального матеріалу, який може бути засвоєний студентом протягом 54 годин навчального часу (сума годин аудиторної та самостійної роботи студента за тиждень). Така прив’язка тривалості українського освітянського кредиту (кр.у.) до тривалості навчального тижня, яку всі ми вже досить добре засвоїли і до якої звикли, видається дуже зручною з огляду на планування навчального процесу.

ЕСТS, як відомо, передбачає, що еквівалентом одного року навчання за денною формою є 60 кредитів. Вказується також, що тривалість одного єврокредита (кр.є.) відповідає у різних країнах 25-30 годинам навантаження студента. (Зауважимо, що йдеться не про академічні, а про астрономічні години.)

Виходячи з наведеного, вдається за доцільне прийняти як вихідний норматив відповідність одного єврокредиту 36 академічним годинам (27 астрономічним годинам), тобто встановити співвідношення.

1 кр.є.= 2/3 кр.у.

З подальшого випливе, що саме таке співвідношення є оптимальним, якщо тільки не єдино можливим.

Далі природно отримуємо необхідну тривалість навчального року у тижнях (або у кр.у.), яка становить 60 кр.є.  2/3 = 40 кр.у., що цілком укладається у діючий норматив, за яким тривалість навчання протягом календарного року не повинна перевищувати 44 тижнів (у НМетАУ вона складала дотепер 41-42 тижні).

На рис.1 наведено рекомендований графік навчального процесу підготовки бакалаврів, за яким загальна тривалість підготовки становить 3,5 роки, а за вилученням часу канікул – 144 кр.у. (216 кр.є).

Якщо (рис.2) вилучити з цього обсягу підготовки час, який відводиться на вивчення дисциплін гуманітарно-економічного циклу – 24 кр.у (36 кр.є), отримаємо загальний час бакалаврату 120 кр.у. (180 кр.є).

Таким чином, 3,5-річний термін бакалаврату дає змогу водночас витримати вимоги ЕСТS з тривалості підготовки фахівців 1-го рівня (180 кр.є.) та в повному обсязі зберегти у вітчизняних навчальних планах гуманітарний цикл.

Рис. 1. Графік навчального процесу підготовки бакалаврів (у тижнях)

За таким підходом присутність гуманітарного циклу в програмі підготовки бакалаврів являє національну відмінність освітньої системи України. Його вивчення є обов’язковим лише для громадян України. Іноземні ж студенти мають змогу отримати в Україні повний обсяг бакалаврської підготовки за вимогами EСТS без гуманітарного циклу.

Рис.2. Структура експериментального навчального плану напряму “Металургія” з урахуванням часу на підсумковий контроль та практику

Наступне питання, яке має бути розв’язаним для планування навчального процесу в умовах КМСОНП, – облік кредитів з кожної навчальної дисципліни з урахуванням сесійного часу.

ЕСТS, як відомо, не передбачає обов’язкових сесій. Можливо, у майбутньому сесії, як такі, зовсім зникнуть з навчального процесу. Проте негайно вилучати їх мабуть зарано і недоречно. Слід залишити студентам можливість доздати академічні борги або покращити свої показники, що отримані за результатами складання окремих модулів протягом семестру.

На рис.3 наведено приклад розподілу навчального часу між окремими дисциплінами з урахуванням сесійного часу.

Рис.3. Приклад розподілу навчального часу між окремими дисциплінами (в програмі 1-го навчального року)

За такою схемою тривалість одного семестру становить 10 кр.у. (15 кр.є.). Час, що витрачається на підготовку та складання контрольних заходів (дотеперішній сесійний час), розподіляється між окремими дисциплінами пропорційно їхньому обсягу. Він становить 25% загального обсягу дисципліни і в навчальних програмах враховується як складова самостійної роботи.

Зауважимо, що при цьому час вивчення будь-якої дисципліни протягом семестру без урахування контрольних заходів дорівнює такій кількості академічних годин, яка є кратною 27 годинам (1/2 кр.у.) Тобто процедура складання навчальних планів в умовах КМСОНП майже не відрізняється від існуючої. Приклади розподілу навчального часу на вивчення окремих дисциплін в залежності від їхнього обсягу наведені в табл.1.

Звертає на себе увагу й те, що тепер частка самостійної усюди є близькою (але не перевищує) 2/3 загального обсягу навчальної дисципліни.

Таблиця 1

Приклади розподілу часу на вивчення дисциплін залежно від обсягу

Загальний обсяг дисципліни кр.є.	Загальний обсяг дисципліни год.	Розподіл часу				Частка самост. роботи, %
		самост. робота з підготовки та складання модулів або іспитів, год.	навантаження в період теоретичного навчання, год.
			разом	в тому числі
				ауд. заняття	самост. робота
1	36	9	27	16	11	56
2	72	18	54	32	22	56
3	108	27	81	40	41	63
4	144	36	108	48	60	67
5	180	45	135	72	63	60
6	216	54	162	80	82	63
7	252	63	189	96	93	62
8	288	72	216	112	104	61
9	324	81	243	120	123	63
10	360	90	270	136	134	62

Далі ми маємо перейти до планування окремої дисципліни, тобто визначитись з розподілом відведених на її вивчення годин між різними видами навчальної роботи студента.

Вирішення цієї задачі неможливе без визначення співвідношення між заліковими модулями (тобто змістовими одиницями дисципліни) та кредитами (кількісною мірою студентської роботи). Після тривалого аналізу ми прийшли до висновку, що є певний сенс у тім, щоб на один кредит припадав один змістовий модуль. Тоді однозначно може бути визначена кількість заходів поточного контролю з кожної дисципліни: вона має дорівнювати кількості кредитів. Менша кількість контролів не дасть змоги оцінювати та зараховувати кожний модуль, а більша – призведе до перевантаження студентів і викладачів.

Описаний підхід дозволив нам визначити чіткі нормативи обчислення самостійної роботи студентів, які наведені в табл. 2.

Таблиця 2