Таймирська гірськоскладчаста область

Знаходиться на крайньому північному заході Урало-Сибірської платформи і охоплює Таймирський півострів.

Геологічна будова.

Геологічно цей район вивчено досить слабо в зв’язку із важкими кліматичними умовами Заполяр’я. В межах області розвинуті переважно породи палеозою, які представлені теригенно-карбонатною товщею з прошарками ефузивів трапового типу і невеликими пластовими інтрузіями в пермських комплексах. Товщина відкладів досягає 18 км.

Мезозойські відклади розповсюджені спорадично і представлені тріасовими, юрськими, крейдовими пісками, пісковиками і глинами з прошарками вугільних пластів в нижній крейді. Кайнозойські відклади представлені четвертинними льодовиковими, морськими та алювіальними утвореннями.

В тектонічному відношенні Таймирська область являє собою гірськоскладчасту споруду, яка складається із антиклінальних і синклінальних зон, антикліноріїв і синкліноріїв.

Історія геологічного розвитку.

Геологічна історія Таймиру нагадує історію геологічного розвитку Уралу. Утворення області пройшло в кінці палеозою в результаті закриття Уральського океану. В мезозойсько-кайнозойський етап вся територія області зазнала платформового режиму розвитку з переважанням процесів ерозії та денудації. В четвертинний період рельєф області обновився за рахунок активізації вертикальних рухів.

Корисні копалини.

Корисні копалини на Таймирі знаходяться в стадії вивчення. Зараз відомі кам’яне вугілля, мусковіт, молібден та поліметали.

Східноказахстанська та Алтайська гірськоскладчасті області

Названі області знаходяться в південній частині Урало-Сибірської платформи і продовжуються на південь в межі території Монголії.

Геологічна будова.

В геологічному відношенні регіони складені переважно породами палеозою, зустрічаються також протерозойські комплекси.

Протерозойські комплекси виходять на поверхню тільки в центральних частинах антикліноріїв. Це сильно метаморфізовані утворення. У верхній частині протерозою зустрічаються давні метаморфізовані морени (тилліти).

Палеозойські відклади представлені потужною товщею різних карбонатних і теригенних порід. В розрізі широко розвинуті ефузиви, внутріформаційні розмиви, перерви в осадконагромадженні та неузгодження.

Мезозойські породи складені вулканогенними відкладами тріасу, континентальними річковими та озерно-болотяними осадами юри, які виповнюють окремі міжгірські западини. Крейдові і палеогенові відклади складають єдиний теригенний комплекс континентального походження, який виповнює окремі міжгірські западини.

Неоген-антропогенові породи зустрічаються в міжгірських западинах, в долинах рік. Це континентальні піски, глини і конгломерати.

Герциніди Східного Казахстану та Алтаю складають Джунгаро-Алтайську область, яка поєднує у собі Джунгаро-Балхашську міогеосинклінальну зону, Іртиш-Зайсанську евгеосинклінальну зону і Рудний Алтай. Основні западини – Прибалхашська, Північнобалхашська (рис. 6.3).

Історія геологічного розвитку.

Г еологічний розвиток Східного Казахстану та Алтаю тісно пов’язаний з розвитком Центрального Казахстану та Алтайсько-Саянської області. Однак на відміну від цих районів у Східному Казахстані та Алтаї геосинклінальний режим розвитку припинився в кінці палеозою, а тому дані території перетворились в епігерцинську область, яка склала частину Урало-Сибірської платформи. Протягом тріасу тут існувала тривала континентальна перерва. Починаючи з пізнього тріасу, формувались міжгірські западини, які розвинулись в мезозої і кайнозої. В неоген-четвертинний період активізувались тектонічні рухи, що привело до обновлення гірського рельєфу, який до цього часу був вже значно знівельованим.

Рисунок 6.3 – Тектонічна схема Східноказахстанської та Алтайської гірськоскладчастих областей

Корисні копалини.

Східноказахстанська та Алтайська області дуже багаті рудними корисними копалинами. Поліметалічні руди в основному знаходяться в Рудному Алтаї і пов’язані з девонськими ефузивно-пірокластичними товщами. Тут також відкриті родовища вольфраму, молібдену, олова, міді, ртуті. Із нерудних корисних копалин важливе значення мають графіт і кам’яне вугілля (Карагандинський басейн).