- •Лекція 1 зміст регіональної геології та об’єкти вивчення
- •Лекція 2 тектонічне районування територій, його основні принципи і положення
- •Лекція 3 геологічна будова областей докембрійської складчастості
- •Східноєвропейська платформа
- •Сибірська платформа
- •Африкано-Аравійська платформа
- •Індостанська платформа
- •Китайська платформа
- •Австралійська платформа
- •Північноамериканська платформа
- •Південноамериканська платформа
- •Лекція 4 геологічна будова областей байкальської складчастості
- •Тімано-Печорська плита
- •Байкальська, Східносаянська гірськоскладчасті області та Єнісейський кряж
- •Байкаліди Австралії
- •Патагонська платформа
- •Лекція 5 геологічна будова областей каледонської складчастості
- •Гірськоскладчасті області Центрального Казахстану і Північного Тянь-Шаню
- •Алтайсько-Саянська гірськоскладчаста область
- •Селенгіно-Яблонева гірськоскладчаста область
- •Острів Північна Земля
- •Скандинавсько-Англійський пояс
- •Гірськоскладчасті області Байшаню і Алашаню
- •Апалацько-Уачітська гірськоскладчаста область
- •Лекція 6 геологічна будова областей герцинської складчастості
- •Уральська гірськоскладчаста область
- •Таймирська гірськоскладчаста область
- •Східноказахстанська та Алтайська гірськоскладчасті області
- •Герциніди Монголії, Південного Тянь-Шаню та Китаю
- •Герциніди Африки
- •Тасманський пояс
- •Аппалацько-Уачітська гірськоскладчаста область
- •Лекція 7 геологічна будова епігерцинських плит
- •Західносибірська плита
- •Скіфська плита
- •Туранська плита
- •Західноєвропейська плита
- •Дунбейська платформа
- •Східноавстралійська платформа
- •Молоді платформи Північної Америки (Арктична, Атлантична)
- •Лекція 8 геологічна будова областей мезозойської складчастості
- •Верхояно-Колимська область
- •Далекосхідна область
- •Індокитайська гірськоскладчаста область
- •Складчаста зона Кордильєр
- •Лекція 9 геологічна будова областей альпійської складчастості
- •Альпійсько-Гімалайська складчаста область (Середземноморський пояс)
- •Карпатська гірськоскладчаста область
- •Українські Карпати
- •Складчаста споруда Гірського Криму
- •Складчаста споруда Кавказу
- •Далекосхідна геосинклінальна область (Тихоокеанський геосинклінальний пояс)
- •Складчаста споруда Анд
- •Лекція 10 геологічна будова внутрішніх морів
- •Лекція 11 основні закономірності геологічної будови та історії розвитку світу
- •Список використаних джерел
- •Кафедра теоретичних основ геології
- •Кафедра теоретичних основ геології
- •Івано-Франківськ
Лекція 4 геологічна будова областей байкальської складчастості
До древніх платформ примикають консолідовані області з більш гетерогенним фундаментом. У його складі беруть участь складчасті і метаморфізовані геосинклінальні відклади верхнього протерозою поряд з переробленими брилами більш древнього фундаменту, що спочатку входило, мабуть, до складу фундаменту сусідніх платформ: Східноєвропейської, Сибірської, Африкано-Аравійської, Австралійської та Південноамериканської. Такими областями є Тімано-Печорська плита, Байкальська та Східносаянська гірськоскладчасті області, Єнісейський кряж, складчаста система Аделаїда на півдні Австралії та Патагонська платформа в Південній Америці.
Тімано-Печорська плита
Тімано-Печорська плита розташована між північно-східним краєм Східноєвропейської платформи й Уралом.
Геологічна будова.
Фундамент плити виступає в окремих кульмінаціях Тіманського кряжу, а також на півострові Канін. Він складений складчастими міогеосинклінальними утвореннями верхнього докембрію - середнім і верхнім рифеєм і вендом. Аналогічні породи, а також граніти, пов'язані з епохою байкальської складчастості, розкриваються і на схід аж до вала Печорської гряди. Дислоковані доордовицькі, мабуть, верхньорифейські породи, досягнуті недавно бурінням і на півдні Великоземельської тундри. Для більш древнього масиву може залишатися місце лише під чохлом у північно-східній частині Печорської синеклізи. Аналогічний, тобто байкальський (в основному) фундамент підстилає і шельф Печорського моря, між півостровом Канін і Новою Землею (її південним островом), але в центральній і північній частинах Баренцового моря вік фундаменту ще не визначений.
Печорська синекліза знаходиться на крайньому північному сході платформи і безпосередньо примикає до гірськоскладчастих споруд Уралу. На північному заході вона обмежена Тіманською грядою, разом з якою утворює Тімано-Печорську область рифейської складчастості (рис. 4.1).
Осадовий чохол в межах Печорської синеклізи складений палеозойськими і мезо-кайнозойськими відкладами, товщина яких перевищує 6 км. В будові синеклізи беруть участь лінійно витягнуті в північно-західному напрямку позитивні структурні елементи, розділені западинами. Ці тектонічні елементи розмежовані великими розломами, які визначають блокову горстоподібну будову піднять. Виділяють Печоро-Кожвинський, Колвінський мегавали, горсти Хоседа і Сорокіна та ін. Найбільш великим позитивним елементом синеклізи є Печоро-Кожвинський мегавал. Від прилеглих западин він відділяється системою кулісоподібно розташованих розломів (рис. 4.2).
Рисунок 4.1 - Схема тектонічної будови Тімано-Печорської області
Рисунок 4.2 – Геологічний профіль через північну частину Тімано-Печорської плити
Комплекси порід: 1 – карбонатний, 2 – теригенний, 3 – фундамент; 4 – рифові споруди; 5 – регіональні неузгодження; 6 – розривні порушення
Мегавали і гряди синеклізи розділені великими западинами. В складі западин виділяють ряд піднять і тектонічних східців, які ускладнені локальними підняттями, витягнутими переважно в північно-східному напрямку згідно простягання розломів фундаменту.
Корисні копалини.
У Печорській синеклізі знаходяться родовища нафти, газу, горючих сланців і кам’яного вугілля. На Тіманському кряжі родовища бокситів.