9.1.7.5. Обчислювальні (розрахункові) поля в запиті

Після того, як одержано результати по запиту, їх потрібно надрукувати у вигляді звіту. У звіті роблять виведення розрахункових полів. Попервах побудова розрахункових полів викликає певні труднощі. Тому автори рекомендують такий підхід: усі потрібні поля вставити у запит, щоб при побудові звіту скористатися Автоотчетом або Мастером отчетов, потім, за по- треби, в режимі конструктора слід зробити модифікацію звіту. Такий підхід дає змогу уникнути побудови розрахункових по- лів у звіті.

Нехай у запиті вставлено поля «Кількість» та «Ціна». Ставимо курсор у вільну комірку в рядку ПОЛЕ. Набираємо: Сума: [Кількість]*[Ціна]. Розрахункове поле матиме ім’я «Сума».

9.1.8. Реляційна модель даних

9.1.8.1. Відношення

Визначення. Дана сукупність множин D₁, D₂, …, D_n (не обов’язково різних). Відношення R, яке визначене на цих множинах, є множина впорядкованих n-ок або кортежів <d₁, d₂, …, d_n > таких, що d1 належить D1, d2 належить D2, …, dn належить Dn. Множини D1, D2, …, Dn називаються доменами відношення R. Величина n називається степенем відношення R.

Розглянемо відношення P степені 4, визначене на доменах P# (номер деталі), RNAME (найменування деталі), COLOR (колір деталі), WEIGHT (вага деталі).

P

P#	PNAME	COLOR	WEIGHT
P1	Nut	Red	12
P2	Bolt	Green	17
P3	Screw	Blue	17
P4	Screw	Red	14
P5	Cam	Blue	12
P6	Cog	Red	19

Кожний рядок у таблиці являє собою одну n-ку (або просто кортеж) відношення. Число кортежів у відношенні називається кардинальним числом Відношення. Наприклад, кардинальне число відношення Р дорівнює 6. Відношення першого степеня називають унарним, степеня 2 — бінарним, степеня 3 — тернарним, степеня n — n-арним.

Якщо ввести поняття декартового добутку множин D₁, D₂, …, D_n як D₁XD₂X … XD_n, то кортеж <d₁, d₂, …, d_n>, є елементом множини всіх можливих упорядкованих кортежів <d₁, d₂, …, d_n>, таких, що d₁  D₁, d₂  D₂, …, d_n  D_n. Вважатимемо, що R є відношення на множинах D₁, D₂, …, D_n, якщо R є підмножиною декартового добутку D₁XD₂X … XD_n . Як правило, вважається, що кортежі у відношенні впорядковані.

9.1.8.2. Домени та атрибути

Важливо зрозуміти, що домен являє собою множину значень, яку може мати атрибут. Отже, атрибут — це конкретне використання домена всередині відношення. Скажімо, в поперед­ньому прикладі відношення визначаються п’ятьма атрибутами. Значення цих атрибутів утворюються з множини значень відповідного домена. Взагалі, треба було б розрізняти імена доменів та атрибутів. Але, якщо з кожного домена утворюється лише один атрибут, то такого розрізнення не проводять. Якщо ж з одного домена в одному відношенні утворюють два атрибути, то тоді їм дають різні імена.

Відношення бувають нормалізовані та ненормалізовані. В реляційній моделі єдиними відношеннями, які допустимі, є ті, які відповідають такій умові: кожне значення у відношенні, тобто значення кожного атрибута в кожному кортежі, є неподільним. Або інакше: на перетині будь-яких рядків та стовпчиків має бути лише одне значення. Таке відношення є нормалізованим.