Тема семінару: Предмет і значення історіографії історії України та слов”янських народів. Польська історіографія.
1. Види історіографічних досліджень. Предмет історіографії історії України та слов”янських народів, як допоміжної історичної дисципліни.
2. Умови та принципи історіографічних досліджень.
3. Періодизація історіографії історії України та слов”янських народів.
4. Значення історіографії історії України та слов”янських народів.
5. Суспільно-історичні умови.
6. Шляхетсько-буржуазна історіографія.
7. Адам Нарушевич: погляди на історію, концепція. Нащадки А. Нарушевича.
8. Польська історіографія в період підйому національно-визвольної боротьби:
а) И. Лелевель. Нащадки А. Лелевеля.
б) Революційно-демократичний напрямок.
в) Монархічний напрямок.
Теми рефератів про видатних польських істориків:
Загальна концепція історії Польщі....
Гуго Коллонтай
Станислав Сташиц
Адам Нарушевич
Юлиан Урсин Немцевич
Тадеуш Чацкий
Вавжинец Суровецкий
Иоахим Лелевель
Енджей Морачевский
Вацлав Мацеёвский
Эдвард Дембовский
Кароль Гоффман
Тема семінару: Чеська та словацька історіографія.
План
1. Чеська історіографія:
а) умови розвитку історичної науки;
б) просвітницька історіографія;
в) романтичний напрямок. Ф. Палацкій
г) історична думка радикальних демократів
2. Словацька історіографія:
а) Просвітницький напрямок;
б) Романтизм
Теми рефератів про видатних чеських та словацьких істориків:
Загальна концепція історії....
Гелазія Добнера;
Франтишека Пелцла (1734—1801);
Йозефа Добровского;
Франтишека Палацкого (1798—1876);
Эмануэла Арнольда;
Йозеф Вацлав Фрича;
Карела Сабіна;
Юрая Папанека (1738—1802);
Юрая Скленара;
Яна Хрдлички;
Богуслава Таблица (1769—1832);
Яна Коллара (1793—1852);
Павла Йозефа Шафарика (1795—1861).
Тема семінару: Югославська та болгарська історіографія в кінці XVIII — 70-і роки XIX ст.
План
1. Сербська історіографія:
а) просвітницький та романтичний напрямок;
б) Революційно-демократичний напрямок.
2. Хорватська історіографія:
а) Ідеї ілліризму і історіографії;
б) Ліберально-буржуазний напрямок.
Теми рефератів про видатних чеських та словацьких істориків:
Життя та загальна концепція історії....
Йован Раич (1726— 1801).
Досифей (Дмитрий) Обрадович (1739—1811),
Вук Стефанович Караджич (1787—1864).
Панта Сречкович (1834—1903).
Светозар Маркович (1846—1875)
И. Швеар
Иван Кукулевич-Сакцинский (1816—1889).
Франьо Рачки (1828—1894).
И. Штроссмайер.
Література
Василенко Н. Очерки по истории Западной Руси и Украины.-К.,1916.
Василенко Н. К истории малорусской историографии и малорусского общественного строя // Киевская старина.-1894.
Дорошенко Д.І. Огляд української історіографії.-Прага,1923.
Загорний І.А. Короткий нарис української історіографії.-К.:Варта, 2007.-220с.
Зевелев А.И. Историографическое исследование: методологические аспекты.-М.Высш.шк.-1987.-159с.
Историография. Истории южных и западных славян. \\МГУ, исторический факультет, кафедра истории южных и западных славян, курс лекций. - Москва: Московский университет, 1987.
Колесник И.И. Когда зародились историографические знания в России./ж.История СССР.-1989.-№4.
Репина Л.П. История исторического знания.-М.-Дрофа.-2004.-288с.
Славяне и Русь.(В зарубежной историографии).-Киев.-Наук. думка.-1990.-148с.
Сахаров А.М. Историография истории СССР. Дооктябрьский период.-М.1978.
Тема семінару: Болгарська історіографія в кінці XVIII — 70-і роки XIX ст.
План
1. Болгарська історіографія в кінці XVIII — 70-і роки XIX ст.
а) Історіографія першого періоду національного відродження Болгарії;
б) Історична наука в 50—70-і роки;
в) Становлення революційно-демократичного напрямку.
Теми рефератів про видатних чеських та словацьких істориків:
Життя та загальна концепція історії....
Паисий Хилендарский(1722 — около 1798)
Софроний Врачанский(1739—1813).
Иована Раича
Атанас Нескович
Христаки Павлович
Атанас Кипиловский
Захария Княжеского «Введение в историю болгарских славян» (1847).
Юрия Ивановича Венелина (1802—1839)
Васила Априлова (1789—1847)
Чешский историк Константин Иречек (1854—1919)
С. Н. Палаузов (1818— 1872).
Марин Дринов (1838—1906).
Георгий Раковский (1821 — 1867).
Любен Каравелов (1834—1879)
Література
Василенко Н. Очерки по истории Западной Руси и Украины.-К.,1916.
Василенко Н. К истории малорусской историографии и малорусского общественного строя // Киевская старина.-1894.
Дорошенко Д.І. Огляд української історіографії.-Прага,1923.
Загорний І.А. Короткий нарис української історіографії.-К.:Варта, 2007.-220с.
Зевелев А.И. Историографическое исследование: методологические аспекты.-М.Высш.шк.-1987.-159с.
Историография. Истории южных и западных славян. \\МГУ, исторический факультет, кафедра истории южных и западных славян, курс лекций. - Москва: Московский университет, 1987.
Колесник И.И. Когда зародились историографические знания в России./ж.История СССР.-1989.-№4.
Репина Л.П. История исторического знания.-М.-Дрофа.-2004.-288с.
Славяне и Русь.(В зарубежной историографии).-Киев.-Наук. думка.-1990.-148с.
Сахаров А.М. Историография истории СССР. Дооктябрьский период.-М.1978.
Тема семінару: Польська історіографія в XIХ — на початку XX ст.
План
1. Організації та школи польських істориків:
а) Краківська школа;
б) Варшавська школа;
в) Львівська школа.
2. Історична наука в Польщі наприкінці ХІХ - поч. ХХст.:
а) Історико-юридичний напрямок;
б) Неоромантичний напрямок;
в) Економічний напрямок;
г) Марксистський напрямок;
д) реформістська історіографія.
Теми рефератів про видатних чеських та словацьких істориків:
Життя та загальна концепція історії....
Валериан Калинка (1826—1886).
Юзеф Шуйский (1835—1883),
Михалу Бобжиньскому (1849—1935).
Станислав Смолька (1854—1924),
Тадеуш Корзон (1839—1918)
Владислав Смоленьский (1851—1926)
Ксаверий Лиске (1838—1891),
Тадеуш Войцеховский (1838—1919),
Людвик Варыньский (1856—1889)
Шимон Дикштейн (1858—1884)
Людвик Кшивицкий (1859—1941)
Освальд Бальцер (1858—1933).
Станислав Кутшеба (1876—1946).
Станислав Закшевский (1873—1936)
Вацлав Собеский (1872—1935).
Шимон Аскенази (1866—1935).
Вильгельм Фельдман (1868—1919)
Владислава Грабского (1874—1938)
Францишек Буяк (1875—1953)
Яна Рутковского (1886—1949)
Розы Люксембург (1871 —1919)
Юлиан Мархлевский (1866—1925)
М. Хандельсмана.
Болеслав Лимановский (1835—1935).
Людвик Кульчицкий (1866— 1941).
Феликс Перль (1871 — 1927)
Література
Василенко Н. Очерки по истории Западной Руси и Украины.-К.,1916.
Василенко Н. К истории малорусской историографии и малорусского общественного строя // Киевская старина.-1894.
Дорошенко Д.І. Огляд української історіографії.-Прага,1923.
Загорний І.А. Короткий нарис української історіографії.-К.:Варта, 2007.-220с.
Зевелев А.И. Историографическое исследование: методологические аспекты.-М.Высш.шк.-1987.-159с.
Историография. Истории южных и западных славян. \\МГУ, исторический факультет, кафедра истории южных и западных славян, курс лекций. - Москва: Московский университет, 1987.
Колесник И.И. Когда зародились историографические знания в России./ж.История СССР.-1989.-№4.
Репина Л.П. История исторического знания.-М.-Дрофа.-2004.-288с.
Славяне и Русь.(В зарубежной историографии).-Киев.-Наук. думка.-1990.-148с.
Сахаров А.М. Историография истории СССР. Дооктябрьский период.-М.1978.
Тема семінару: Чеська і словацька історіографія в XIХ — на початку XX ст.
План
1. Чеська історіографія:
а) Історична концепція В. В. Томска
б) Ліберальний напрямок в 60—70-і роки;
в) Перші роботи соціал-демократів з історії.
г) Позитивістська школа
д) Історико-соціологічний напрямок
є) Початок наукової діяльності Нідерле
ж) Демократичний напрямок
2. Словацька історіографія
Теми рефератів про видатних чеських та словацьких істориків:
Життя та загальна концепція історії....
Вацлав Владивой Томск (1818—1905)
Антонин Гиндели (1829—1892).
Герменегильд Иречек (1827—1909).
Йозеф Калоусек (1838—1915).
Йозеф Болеслав Пецка (1849—1897)
Ярослав Голл (1846—1929)
Антонин Резек (1853—1909),
Йозеф Пекарж (1870— 1937
Ченек Зибрт (1864—1932).
Зденек Тоболка (1874—1951)
Томаш Гарриг Масарик (1850—1937)
Любомир Нидерле (1865—1944),
Зденек Неедла (1878—1962)
Ладислав Запотоцкий (1852—1916),
Богумир Шмераль (1880—1941),
Франтишек Сасинек (1830—1914).
Юлиус Ботто (1848—1929),
Література
Василенко Н. Очерки по истории Западной Руси и Украины.-К.,1916.
Василенко Н. К истории малорусской историографии и малорусского общественного строя // Киевская старина.-1894.
Дорошенко Д.І. Огляд української історіографії.-Прага,1923.
Загорний І.А. Короткий нарис української історіографії.-К.:Варта, 2007.-220с.
Зевелев А.И. Историографическое исследование: методологические аспекты.-М.Высш.шк.-1987.-159с.
Историография. Истории южных и западных славян. \\МГУ, исторический факультет, кафедра истории южных и западных славян, курс лекций. - Москва: Московский университет, 1987.
Колесник И.И. Когда зародились историографические знания в России./ж.История СССР.-1989.-№4.
Репина Л.П. История исторического знания.-М.-Дрофа.-2004.-288с.
Славяне и Русь.(В зарубежной историографии).-Киев.-Наук. думка.-1990.-148с.
Сахаров А.М. Историография истории СССР. Дооктябрьский период.-М.1978.
Тема семінару: Південнослов”янська історіографія в кінці XIХ — на початку XX ст.
План
1. Сербська історіографія:
а) Критичний напрямок;
б) Марксистська історіографія;
2. Хорватська історіографія.
3. Словенська історіографія.
4. Чорногорська історіографія.
5. Боснійсько-герцеговинська історіографія.
Теми рефератів про видатних південнослов”янських істориків:
Життя та загальна концепція історії....
Иларион Руварац (1832—1905).
Стоян Новакович (1842—1915).
Йован Ристич (1831—1899)
Миленко Вукичевича (1867—1930).
Драголюб Павлович (1866—1920)
Михаил Гаврилович (1866—1924),
Станое Станоевича (1874—1937).
Иован Скерлич (1877—1914).
Радована Драговича (1878—1906),
Душана Поповича (1884— 1918),
Димитрие Туцовича (1881—1914).
Тадия Смичиклас (1843-1914)
Мартин Полина
Векослав Клаич (1849—1929)
Джуро Шурмин
Рудольф Хорват
Фердо Шишич (1869—1940)
Милан Марянович «Современная Хорватия» (1913).
Антон Линхарт (1756—1795)
Е. Копитар (1780—1844),
Иван Врховец
Иосип Апих
Франц Кос (1853—1924)
Иосип Груден (1869—1922)
Иван Приятель (1875—1937)
Драготин Лончар (1876—1954).
Лазар Томанович (1845—1932)
Иован Томич (1869—1932)
Владан Джорджевич (1844—1930).
Иван Юкич (1818—1857).
Чиро Трухелке (1865—1942)
Милан Прелог (1879—1931).
Васо Пелагич (1838—1899)
Література
Василенко Н. Очерки по истории Западной Руси и Украины.-К.,1916.
Василенко Н. К истории малорусской историографии и малорусского общественного строя // Киевская старина.-1894.
Дорошенко Д.І. Огляд української історіографії.-Прага,1923.
Загорний І.А. Короткий нарис української історіографії.-К.:Варта, 2007.-220с.
Зевелев А.И. Историографическое исследование: методологические аспекты.-М.Высш.шк.-1987.-159с.
Историография. Истории южных и западных славян. \\МГУ, исторический факультет, кафедра истории южных и западных славян, курс лекций. - Москва: Московский университет, 1987.
Колесник И.И. Когда зародились историографические знания в России./ж.История СССР.-1989.-№4.
Репина Л.П. История исторического знания.-М.-Дрофа.-2004.-288с.
Славяне и Русь.(В зарубежной историографии).-Киев.-Наук. думка.-1990.-148с.
Сахаров А.М. Историография истории СССР. Дооктябрьский период.-М.1978.
Тема семінару: Болгарська історіографія в кінці XIХ — на початку XX ст. Польська історіографія в міжвоєнний період.
План
1. Буржуазна історична наука в Болгарії.
2. Становлення марксистської історіографії Болгарії.
3. Условия развития польской исторической науки в 1918—1939 гг.
4. Буржуазна історіографія Польщі.
5. Історико-матеріалістичний напрямок в історіографії Польщі.
6. Марксистська історіографія Польщі.
Теми рефератів про видатних південнослов”янських істориків:
Життя та загальна концепція історії....
Захарий Стоянов (1850—1889).
Димитр Страшимиров(1868—1939
Иван Шишманов (1862—1928)
Васил Златарский (1866—1935)
Г. Кацаровым (1874 — 1958).
Йордана Иванова (1872—1947)
Стефана Бобчева (1853—1940)
Симеона Радева (1879—1967)
Димитр Благоев (1856—1924)
Зыгмунт Войцеховский (1900—1955).
Казимеж Тыменецкий (1887—1968)
Владислав Конопчиньский (1880—1952)
В. Собеский
Марцелий Хандельсман (1882—1945).
Александр Брюкнер (1856—1939).
Стефана Чарновского (1879—1937)
Ян Птасьник (1876—1930)
О. Гурка (1887—1955)
Адам Прухник (1892—1942)
Н. Гонсёровская
И. Грынвасер (1895—1943)
М. Мелёх (1905—1941)
Ю. Мархлевского
Эугениуш Пшибышевский (Ч. Ясинский) (1889— 1940)
Лещиньский-Ленский, А. Данелюк, Ф. Фидлер
Ю. Бруна.
Література
Василенко Н. Очерки по истории Западной Руси и Украины.-К.,1916.
Василенко Н. К истории малорусской историографии и малорусского общественного строя // Киевская старина.-1894.
Дорошенко Д.І. Огляд української історіографії.-Прага,1923.
Загорний І.А. Короткий нарис української історіографії.-К.:Варта, 2007.-220с.
Зевелев А.И. Историографическое исследование: методологические аспекты.-М.Высш.шк.-1987.-159с.
Историография. Истории южных и западных славян. \\МГУ, исторический факультет, кафедра истории южных и западных славян, курс лекций. - Москва: Московский университет, 1987.
Колесник И.И. Когда зародились историографические знания в России./ж.История СССР.-1989.-№4.
Тема семінару: Болгарська історіографія в XХ — на початку XXІ ст. План
1. Буржуазна історіографія Болгарії на початку ХХст.
2. Розвиток болгарської маркситстької історіографії.
3. Методологічна перебудова болгарської історичної науки в повоєнний час.
4. Розвиток історичної науки в другій половині 50-х — 60-і роки.
5. Сучасний етап розвитку болгарської історичної науки.
Теми рефератів про видатних південнослов”янських істориків:
Життя та загальна концепція історії....
Боян Пенев (1882—1927)
М. Арнаудов
Васил Златарский
Петр Мутафчиев (1883—1943)
Петр Ников (1884—1938)
Иван Сакызов (1895—1935)
Георгий Бакалов (1873—1939)
Христо Кабакчиев (1878—1940)
Ж. Натан (1902—1974).
Література
Василенко Н. Очерки по истории Западной Руси и Украины.-К.,1916.
Василенко Н. К истории малорусской историографии и малорусского общественного строя // Киевская старина.-1894.
Дорошенко Д.І. Огляд української історіографії.-Прага,1923.
Загорний І.А. Короткий нарис української історіографії.-К.:Варта, 2007.-220с.
Зевелев А.И. Историографическое исследование: методологические аспекты.-М.Высш.шк.-1987.-159с.
Историография. Истории южных и западных славян. \\МГУ, исторический факультет, кафедра истории южных и западных славян, курс лекций. - Москва: Московский университет, 1987.
Колесник И.И. Когда зародились историографические знания в России./ж.История СССР.-1989.-№4.
Тема семінару: Давньоруські літописи.
План
1. Літописи(поняття, зміст). Час виникнення літописання(різні погляди та їх
обгрунтування).
2. Повість врем”яних літ(аналіз тексту).
3. Проблема Нестора(постать і послідовники).
4. Сліди різних центрів літописання в «Повісті врем”яних літ».
5. Літописання другої половини XIII-XVI ст.(визначення спрямованості текстів).
6. Літописання XV-XVI ст.(нові традиції).
Теми рефератів:
Шахматов А.А., як дослідник „Повісті врем”яних літ”.
Хронологія руського літописання.
Духовна культура Давньої Русі.
Література Давньої Русі.
Хрещення Русі та Початковий літопис.
Руські літописи як джерело з історії Давньої Русі.
Канонічний, апокріфічний і традиційний підходи до розуміння історії в Давній Русі.
Володимир Мономах.
Руські літописці і автор «Слова о полку Ігоревім».
Література
Азбелев С.Н. Светская обработка Жития Александра Невского // Т. ОДРЛ. М.;Л., 1958. Т. XIV.
Арциховский А.В. Древнерусские миниатюры как исторический источник. М., 1944. Астахов В.И. Курс лекций по русской историографии. Харьков, 1959. Ч. 1.
Бережков Н.Г. Хронология русского летописания. М., 1963.
Буганов В.И. Отечественная историография русского летописания. Обзор советской литературы. М., 1975.
Будовниц И. У. Общественно политическая мысль Древней Руси. М., 1960.
Вагнер Г.К. Историческая проблематика в русском искусстве X—XIII веков // Вопросыистории. 1972. № 10.
Воронин Н.Н. «Анонимное» сказание о Борисе и Глебе, его время, стиль и автор // Т. ОДРЛ. Т. XIII. М.; Л., 1957.
Воронин Н.Н. «Повесть об убийстве Андрея Боголюбского» и ее автор // История СССР. 1983. № 3.
Воронин Н.Н. К вопросу о начале ростово-суздальского летописания // Археографический ежегодник за 1984 год. М., 1985.
Воронин Н.Н., Кузьмин А.Г. Духовная культура Древней Руси // Вопросы истории. 1972. № 9.
Греков Б.Д. Первый труд по истории России // Исторический журнал. 1943. № 11-12.
Дмитриева Р.П. Сказание о князьях владимирских. М.; Л., 1955.
Дмитриева Р.П. Библиография русского летописания. М.; Л., 1962.
Еремин И.П. Литература Древней Руси. М.; Л., 1966.
Жданов Р.В. Крещение Руси и Начальная летопись // Исторические записки. М., 1939. Т. 5.
Ильин Н.Н. Летописная статья 6523 года и ее источник. М., 1957.
Клосс Б.М. Никоновский свод и русские летописи XVI—XVII вв. М., 1980.
Кузьмин А.Г. Рязанское летописание. М., 1965.
Кузьмин А.Г. Русские летописи как источник по истории Древней Руси. Рязань, 1969.
Кузьмин А.Г. Две концепции начала Руси в «Повести временных лет» // История СССР. 1969. №6.
Кузьмин А.Г. Начальные этапы древнерусского летописания. М., 1977.
Кузьмин А.Г. Начало новгородского летописания //Вопросы истории. 1977. № 1.
Кузьмин А.Г. Введение // «Се повести временных лет». (Лаврентьевская летопись). Арзамас, 1993.
Кучкин В.А. Повести о Михаиле Тверском. М., 1974.
Кучкин В.А. Тверской источник Владимирского полихрона // Летописи и хроники. М., 1976.
Кучкин В.А. Русские княжества и земли под Куликовской битвой. «Куликовская битва». М.,
1980. Кучкин В.А. Сергий Радонежский и борьба за митрополичью кафедру Всея Руси в 70-80-е годы XIV в. // Культура славян и Русь. М., 1998. 1911.
Лимонов Ю.А. Летописание Владимиро-Суздальской Руси. Л., 1967.
ЛихачевД.С. Русские летописи и их культурно-историческое значение. М.; Л., 1947.
Лихачев Д С. «Софийский временнике и новгородский политический переворот 1136 г. // Исторические записки. 1948. Т. 25.
Лихачев Д.С. Повесть временных лет. М.; Л., 1950. Т. 1—2. Текст, перевод, комментарий совместно с Б.А. Романовым.
Лихачев Д.С. Текстология. М.; Л., 1962.
Лурье Я. С. Изучение русского летописания // Вспомогательные исторические дисциплины. Л., 1968.Т. 1.
Лурье Я. С, Общерусские летописи XIV—XV вв. Л., 1976.
Львов АС. Исследование Речи философа // Памятники древнерусской письменности. М., 1968.
Мильков В.В. Канонический, апокрифический и традиционный подходы к осмыслению истории в Древней Руси // Древняя Русь; пересечение традиций. М-, 1997.
Муравьева Л.Л, Летописание Северо-Восточной Руси конца XIII — начала XV в. М., 1983.
Муравьева Л.Л. Московское летописание второй половины XIV — начала XV в. М., 1991.
Насонов А.Н. Из истории псковского летописания // Исторические записки. 1946. Т.18.
Насонов АН. История Русского летописания XI — начало XVIII века. М., 1969-
Орлов А.С. Древняя русская литература X—XVII вв. М.; Л., 1945.
Орлов А.С. Владимир Мономах. М.; Л., 1946.
Пашуто В. Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. М., 1950.
Пашуто 8. Т. А.А. Шахматов — буржуазный источниковед // Вопросы истории. 1952. №2.
ПашутоВ. Т. Образование Литовского государства. М., 1959.
Пресняков А.Е. Лекции по русской истории. М., 1938. Т.1.
Приселков М.Д. История Русского летописания XI—XV вв. Л., 1940.
Приселков М.Д. Троицкая летопись. Реконструкция текста. М.; Л., 1950.
Прохоров Г.М. Повесть о Митяе. Л., 1978.
Рыбаков Б.А. Древняя Русь. Сказания. Былины. Летописи. М., 1963.
Рыбаков Б.А. «Слово о полку Игореве» и его современники. М., 1971.
Рыбаков Б.А. Русские летописцы и автор «Слова о полку Игореве». М., 1972.
Тихомиров М.Н. Развитие исторических знаний... (X—XVII вв.) //Очерки истории исторической науки в СССР. М., 1955. Т. 1.
Тихомиров М.Н. Начало русской историографии // Вопросы истории. 1960. №5.
Тихомиров М.Н. Краткие заметки о летописных произведениях в рукописных собраниях Москвы. М., 1962.
Тихомиров М.Н. Русское летописание. М., 1979.
Черепнин Л.В. «Повесть временных лет», ее редакции предшествующие ей летописные своды // Исторические записки. М., 1948. Т. 25.
Шахматов А.А. Повесть временных лет. Пг., 1916. Т. 1.
Шахматов А.А. Обозрение русских летописных сводов XIV—XVI вв. М.; Л., 1938.
Тема семінару: Історично-мемуарна проза і козацькі літописи.
План
Пам´ятки історично-мемуарної прози XVIІ – XVIІІст.ст.(щоденник Лясоти, «Опис України або областей королівства Польського, розташованих між кордоном Московії і Трансільванії» Гійома Левансер-де-Боплана).
Острозький літопис.
Синопсис: аналіз змісту та значення, як історичного джерела.
Літопис Самовидця: аналіз змісту та значення, як історичного джерела.
Літопис Григорія Грабянки: аналіз змісту та значення, як історичного джерела.
Літопис Самійла Величко: аналіз змісту та значення, як історичного джерела.
Теми рефератів:
Історичні умови створення козацьких історично-мемуарних творів XVIІ – XVIІІст.ст.
Григорій Грабянка: життєвий шлях та творчість.
Самійло Величко: життєвий шлях та творча спадщина.
Література
О. Левицкий, Опыт исследования о летописи Самовидца. — У кн. «Летопись Самовидца по новооткрытым спискам», К., 1878, стор. 1 — 75.
Микола Петровський, Нариси історії України XVII — початку XVIII століть, Харків, 1930, стор. 9 — 452.
Летопись Самовидца о войнах Богдана Хмельницкого и о междоусобиях, бывших в Малой России по его смерти, М., 1846.
Азбелев С.Н. Светская обработка Жития Александра Невского // Т. ОДРЛ. М.;Л., 1958. Т. XIV.
Арциховский А.В. Древнерусские миниатюры как исторический источник. М., 1944. Астахов В.И. Курс лекций по русской историографии. Харьков, 1959. Ч. 1.
Бережков Н.Г. Хронология русского летописания. М., 1963.
Буганов В.И. Отечественная историография русского летописания. Обзор советской литературы. М., 1975.
Будовниц И. У. Общественно политическая мысль Древней Руси. М., 1960.
Еремин И.П. Литература Древней Руси. М.; Л., 1966.
Кузьмин А.Г. Начальные этапы древнерусского летописания. М., 1977.
Кузьмин А.Г. Начало новгородского летописания //Вопросы истории. 1977. № 1.
ЛихачевД.С. Русские летописи и их культурно-историческое значение. М.; Л., 1947.
Лурье Я. С. Изучение русского летописания // Вспомогательные исторические дисциплины. Л., 1968.Т. 1.
Лурье Я. С, Общерусские летописи XIV—XV вв. Л., 1976.
Насонов АН. История Русского летописания XI — начало XVIII века. М., 1969-
Орлов А.С. Древняя русская литература X—XVII вв. М.; Л., 1945.
Тихомиров М.Н. Начало русской историографии // Вопросы истории. 1960. №5.
Тихомиров М.Н. Краткие заметки о летописных произведениях в рукописных собраниях Москвы. М., 1962.
Тихомиров М.Н. Русское летописание. М., 1979.