- •Питання до іспиту з біогеографії
- •Кайнозой. Стан материків і океанів в Палеогені. Стан біоти.
- •Кайнозой. Стан материків та гороутворення в Неогені. Охолодження клімату, його причини і наслідки.
- •Головні фактори, які визначають арену життя на Землі: закон геграфічної зональності.
- •Голарктичне царство, історія формування, схожість біот Палеарктичної та Неарктичної областей.
- •Історія формування флори Голарктичного царства.
- •Особливості біоти Індо-Малайського царства.
- •Характеристика біоти Неотропічного царства, історія формування, причини схожісті з біотою Ефіопського царства.
- •Зональні типи біомів суходолу, загальні принципи розподілу.
- •Біоми жаркого поясу. Дощові тропічні ліси (гілеї).
- •Біоми жаркого поясу. Тропічні листопадні ліси та савани.
- •Біоми перехідних субтропічних зон. Біоми сухих субтропіків.
- •Біоми холодних та помірних поясів. Тундра.
- •Біоми холодних та помірних поясів. Тайга.
- •Біоми холодних та помірних поясів. Широколистяні ліси.
- •Біоми холодних та помірних поясів. Степи (злаковники).
- •Біоми холодних та помірних поясів. Позатропічні пустелі.
- •Ареалогія, її значення у біогеографії. Ареал.
- •Суцільні ареали, їх особливості.
- •Перервані, або диз’юнктивні ареали, їх особливості.
- •58 Вчення в. І. Вернадського про ноосферу.
- •59 Особливості фаун островів.
- •86 Визначити поняття “полтавська флора”.
86 Визначити поняття “полтавська флора”.
Протягом Палеогену суша Лаврвзії була зайнята двома лісними флорами – тургайською та полтавською. Тургайське флора була представлена листопадними та хвойними видами (завдяки теплопомірному клімату) та на той час панувала на території сучасної Арктики. Полтавська флора складалась переважно із вічнозелених чагарників (в умовах тропіків та субтропіків). Тут зустрічали фікуси, лаврові, пальми. Межа полтавської флори проходила по лінії устя річок Вісли та Янцзи.
По берегах Тетісу була ксерофільна рослинність Древнього Середзем’я. Це була рослинність степів та пустель.
Починаючи з неогену Тургайське флора почала витісняти полтавську у зв’язку з охолодженням клімату. Зледеніння сприяло виникненню холодостійких рослин тундри та тайги.
Льодовики не торкнули Південну Європу, Кавказ, Південний Урал, передгір’я Алтаю. Тут збереглися види, які поширювались після закінчення льодовикового періоду (бук, граб, ясень, дуб, ялина, сосна). Вони поширились з Центру Європи на Схід до Волги та на Північ до Онеги. Модрина, сибірська ялина, сибірський кедр поширились на Північ з Південного Уралу та Алтаю. Разом з європейськими видами вони утворили пояс темнохвойної тайги.
Територія сучасних рівнинних степів була розташована по краях льодовикових щитів. Степовий тип рослинності сформувався після льодовикового періоду.
87 Визначити поняття “біосфера”.
Б. це область мешкання та функціонування сучасних організмів, яка охоплює нижню частину атмосфери, всю гідросферу, поверхню суши, верхні шари літосфери. Це активна оболонка Землі, в якій сукупна діяльність живих організмів проявляється як геохімічний фактор планетного масштабу та є основним середовище утворюючим фактором. Термін Б. включає як живі організми, так і середовище їх мешкання (Вернадський).
.
88 Визначити поняття “гумус”.
Гумус – це результат неповного циклу діяльності мікроорганізмів (на це впливає літня посуха та зимні морози, здійснюються лише перші стадії трансформації органічної речовини). Процеси гуміфікації домінують над процесами мінералізації.
89 Визначити поняття “ареал”.
Ареал – частина території або акваторії земної кулі, на якій постійно присутні популяції певного виду, або іншого таксону тварин або рослин.
90 Визначити поняття “ксерофіли”.
Організми (зазвичай тварини), які пристосовані до життя в сухих місцях мешкання, тобто в умовах дефіциту вологи (ховрахи, які впадають у сплячку на період посухи).
