58 Вчення в. І. Вернадського про ноосферу.

Ноосфера – вища стадія розвитку біосфери, яка зв’язана з появою та становленням у ній цивілізованого людства, коли його розумова діяльність стає головним визначальним фактором її розвитку. Вернадський писав: “Человек настоящего времени представляет из себя геологическую силу, сила эта всё возрастает и предела ее возрастания не видно”. Мова йде про антропогенний вплив на природу.

Біля 10 тис років тому людство перейшло до виробничої діяльності – землеробство, тваринництво. А вже 6-8 тис років тому з’являються високо розвинуті цивілізації Єгипту, Середземномор’я, Азії, Центральної Америки. Ріст чисельності населення, урбанізація, спричиняють руйнування біосфери від локальних до глобальних розмірів.

Промисловий період почався 200 років тому. Череда подій: ріст техніки – збільшення використання енергії – ріст інформації – поява комп’ютерів – демографічний вибух. Відбувається лавинна деградація біосфери. Це екологічна криза.

За Вернадським, людство розвивається, все більше відокремлюючись від біосфери. Стійкий розвиток людського суспільства можливий тільки на основі використання рушійних сил стабілізації живого покриву Землі, які закладені у самій біосфері. Людину треба виховувати не у протиставленні до природи, а у причетності до неї.

59 Особливості фаун островів.

Фауни островів характеризуються відносною простотою біоценозів та трофічних зв’язків між видами, а також наявністю незвичайних форм життя.

За походженням острові бувають океанічними (виникли в результаті підняття дна океану, або вулканічним шляхом), та материковими (відділились від материків). До таких належать Британські, Тайвань, Тасманія. Материкові острови успадковують фауни материків. З часу відділення від материка починаються процеси диференціювання окремих видів, утворюються місцеві форми (підвиди, види, роди).

На островах океанічного походження у перші часи їх існування взагалі немає ніяких організмів. Органічний світ таких островів формується видами, які потрапили шляхом зальотів, заносів, тобто активним та пасивним шляхом. Іноді сюди потрапляють мешканці океанів, які пристосувались до життя на суші (раки, прісноводні молюски).

В цілому основними характеристиками острівної фауни є: бідність та дефектність, виражений ендемізм, обмежена кількість архаїчних форм, та адаптивна радіація у межах невеликої кількості ендемічних груп.

60. Центри розповсюдження та походження видів.

Розселення видів передбачає наявність первинного ареалу – порівняно невеликого району, де відбувається видоутворення, в ході якого нова форма, яка дивергувала від батьківської, набуває видову самостійність. Загальні межі ареалу роду включають територію, на якій трапляється хоча б один вид цього роду. Частіше за все розподіл видів у межах родового ареалу опиняється нерівномірним, іноді на окремих його частках присутній тільки один вид. Місця концентрації великої кількості видів отримали назву осередків видового різноманіття, або центрів розповсюдження.

61 Визначити поняття “біота”.

Сукупність всіх видів флори та фауни, яка історично сформувалася на даній території чи акваторії, тобто це флора та фаута будь-якої території.

62 Визначити поняття “біом”.

Сукупність угруповань організмів (екосистем) будь-якої крупної території, наприклад природної зони (біом тундри, тайги, тощо), тобто приймається до уваги ландшафтно-географічна зона.

63 Визначити поняття “кріптозой”.

Геологічний час, який передував палеозою. Включає два стародавні геологічні еони: архей та протерозой. Тривалість криптозою (докембрію) – більш 3 млрд років. Закінчився 570±20 млн років тому.

64 Визначити поняття “фанерозой”.

Геологічний час після криптозою, еон «наявного життя», де добре збереглися сліди життя. Включає три ери: палеозой, мезозой, кайнозой.

65 Визначити поняття “арена життя”.

Ареною життя на землі є її оболонки: літосфера, гідросфера, атмосфера, тобто вона охоплює ті простори , де присутнє життя.

66 Визначити поняття “прерія”.

Це степи у Північній Америці на захід від р. Місурі. Розташовані від півдня Канади до Мексиканського узгір’я.

67 Визначити поняття “пампа”.

Субтропічні (без морозні) степи Південної Америки, головним чином в Аргентині.

68 Визначити поняття “тусок”.

Це степи Нової Зеландії. Розташовані від морського узбережжя до висоти 1500 м Південних Альп. Вся територія під сільським господарством.

69 Визначити поняття ”ефемери та ефемереоїди”.

Ефемери – однолітні рослини з коротким (частіше весіннім) життєвим циклом (польова фіалка). Ефемероїди – багатолітні рослини з нетривалим періодом цвітіння та щорічної вегетації. Характерні для степів, напівпустель, пустель (тюльпан, м’ятлик луковичний). У широколистяних лісах (пролісок сибірський).

70 Визначити поняття “вагільність”.

Здатність до руху, успадкована здатність дорослих або личинкових форм розвитку до руху, яка забезпечує можливість широкого поширення. З іншого боку. Це легкість, з якою розширюється ареал в залежності від високої екологічної валентності.

71Визначити поняття “жива речовина”.

Це сукупність всіх живих організмів на землі (за Вернадським).Область поширення – частина повітряної оболонки. Вся водна поверхня та верхня частина твердої поверхні землі. Верхня межа – 15 км, нижня 3-3,5 км (Далі температура біля 100°).

72 Визначити поняття “ноосфера”.

Ноосфера – вища стадія розвитку біосфери, яка зв’язана з появою та становленням у ній цивілізованого людства, коли його розумова діяльність стає головним визначальним фактором її розвитку. Вернадський писав: “Человек настоящего времени представляет из себя геологическую силу, сила эта всё возрастает и предела ее возрастания не видно”. Мова йде про антропогенний вплив на природу.

73 Визначити поняття “гілея”.

Це дощовий тропічний ліс. Найдревніші та найбагатші біоми. Велика кількість тепла та вологи забезпечує вегетацію протягом всього року.

74 Визначити поняття “кріофіти”.

Це рослини сухих та холодних місць мешкання. Утворюють основу рослинного покриву тундр, альпійських полонин.

75 Визначити поняття “ксерофіти”.

Рослини посушливих місць мешкання, поширені в степах, напівпустелях, пустелях (ковили, типчаки, полин).

76 Визначити поняття “гігрофіти”.

Наземні рослини, пристосовані до мешкання в умовах надлишкової вологості , переважно у вологих лісах (папороті, кислиця), на болотах, берегах водойм.

77 Визначити поняття “нектон”.

Сукупність організмів, які активно плавають, мешкають у товщі води пелагічної області водойм та здатні протистояти силі течії та самостійно рухатись на значні відстані. (Риби, кальмари. Китоподібні.черепахи…).

78 Визначити поняття “планктон”.

Сукупність організмів, які мешкають у товщі води, але нездатні самостійно активно протистояти переносу течіями (мікроскопічні водорості, найпростіші, ракоподібні, молюски).

79 Визначити поняття “бентос”.

Сукупність організмів, які все життя або більшу його частину мешкають на дні водойм, в їх ґрунті та на їх ґрунті (краби, омари, мікро бентос – бактерії).

80 Визначити поняття “скреб”.

Зарості низькорослих, засухостійких вічнозелених чагарників та низьких дерев в азидних районах Австралії (евкаліпти, акації).

81 Визначити поняття “епіфіти”.

Рослини, які селяться на деревах, але не паразитують на них. Користуються деревами, як опорою.

82 Визначити поняття “рефугіум або сховище”.

Частина земної поверхні, де один вид, або частіше група видів живого пережила несприятливий період геологічного часу, протягом якого на великих просторах ці форми життя зникли. Звідти вид поширюється на більш широкі простори. Наприклад, Закавказзя - льодовиковий рефугіум багатьох рослин та тварин.

83 Визначити поняття “аридність”.

Аридність – синонім посушливості. Азидний клімат характерний для пустель, степів.

84 Визначити поняття “космополіт”.

Види, роди та інші систематичні категорії живого, які мають загально земне поширення, відсутні лише на відносно обмежених територіях (Антарктида, льодовики Гренландії …). Для морських істот – види, які мешкають во всіх океанах (косатка). Для рослин та тварин суходільних – види, які мешкають на всіх придатних для життя континентах (подорожник великий, кульбаба, дводомна кропива, кімнатна муха, берегова ластівка).

85 Визначити поняття “тургайська флора”.

Протягом Палеогену суша Лаврвзії була зайнята двома лісними флорами – тургайською та полтавською. Тургайська флора була представлена листопадними та хвойними видами (завдяки теплопомірному клімату) та на той час панувала на території сучасної Арктики. Полтавська флора складалась переважно із вічнозелених чагарників (в умовах тропіків та субтропіків). Тут зустрічали фікуси, лаврові, пальми. Межа полтавської флори проходила по лінії устя річок Вісли та Янцзи.

По берегах Тетісу була ксерофільна рослинність Древнього Середзем’я. Це була рослинність степів та пустель.

Починаючи з неогену Тургайськафлора почала витісняти полтавську у зв’язку з охолодженням клімату. Зледеніння сприяло виникненню холодостійких рослин тундри та тайги.

Льодовики не торкнули Південну Європу, Кавказ, Південний Урал, передгір’я Алтаю. Тут збереглися види, які поширювались після закінчення льодовикового періоду (бук, граб, ясень, дуб, ялина, сосна). Вони поширились з Центру Європи на Схід до Волги та на Північ до Онеги. Модрина, сибірська ялина, сибірський кедр поширились на Північ з Південного Уралу та Алтаю. Разом з європейськими видами вони утворили пояс темнохвойної тайги.

Територія сучасних рівнинних степів була розташована по краях льодовикових щитів. Степовий тип рослинності сформувався після льодовикового періоду.