Характеристика і застосування строчок прямого стібка

Строчки прямого стібка найбільш поширені при виготовленні одягу, оскільки їх застосовують для тимчасового з’єднання деталей під час підготовки виробу до примірки, до виконання машинних робіт, для утворення зборок.

№	Назва строчки	Графічне зображення	Довжина стібка, см	Призначення
1	Зметувальна		0,5 – 1,5	Тимчасове з’єднання деталей виробу
2	Наметування		0,5 – 1,0	Тимчасове з’єднання деталей по площині
3	Заметування		1,0 – 2,0	Тимчасове закріплення підігнутого зрізу виробу
4	Приметування		0,5 – 1,0	Тимчасове прикріплення малої деталі до більшої
5	Вимотування		0,5 – 1,0	Тимчасове закріплення попередньо обшитих і вивернутих деталей
6	Копіювальна		0,5 – 1,5	Тимчасове перенесення ліній і знаків з однієї деталі на іншу симетричну її деталь
7	Строчка для створення зборок		0,2 – 0,7	Тимчасове призбирування деталей, покладаючи дві паралельні строчки на відстані 0,2 – 0,3см одна від одної; призбирують окат рукава, волани
8	Прокладна		З лицьового боку 1,0 – 1,5 З виворітного боку 0,3 – 0,5	Тимчасове позначення середини переду, спідниці, спинки, коміра, вершини окату рукава, а також контрольних знаків і ліній, нанесених закрійником після примірки
9	Підшивна потайна		З боку підгину 0,3 – 0,5 з боку виробу 0,05 – 0,1	Постійне прикріплення підігнутого краю низу сукні, спідниці, рукава, підігнутого краю накладної кишені

Прийоми виконання строчок прямого стібка.

Г олку вводять зверху вниз у тканину з невеликим нахилом і проколюють тканину наскрізь. Просувають вперед голку знизу на дану довжину і виводять вверх голку на поверхню (на лицьовий бік), тобто проколюють тканину знизу вверх, під таким самим кутом нахилу як вводили. Просувають голку вперед по поверхні на певну величину, а далі прийом стібка повторюється.

Довжина стібка залежить від особливостей тканини та використовуваних стібків. Строчкою з прямих стібків можна з’єднувати деталі без посадки або з посадкою однієї деталі (коли одна деталь вільніше).

Примітка: для виконання копіювальної строчки дві деталі складають лицьовими боками в середину, вирівнюючи зрізи, і по наміченим лініям прокладають стібки аналогічно до прямих, але при цьому лицьову нитку не затягують, залишаючи на поверхні петельки (слабину) величиною 0,5 – 0,7 см (залежно від товщини тканини. Потім деталі розсовують так, щоб нитка стібків натягнулася. Розрізають нитки по середині між двома деталями.