Висновки

На підставі вищевикладеного матеріалу в курсовій роботі можна зробити висновок про наступне: л юди з давніх пір вступали у різні відносини одна з одною. У міру цивілізації людства стали з'являтися закони, перетворені з звичаїв, для регулювання цих відносин. У подальшому розвитку, розвиваються і відносини, і це вимагає створення вже спеціального складного законодавства, яке б могло своїми правовими актами забезпечити законну систему суспільних відносин. На мій погляд, поняття "система права" з'явилося тоді коли суспільствоприйшло до висновку про те, що для раціонального регулювання суспільних відносин необхідно розбити право за специфікою галузі регулювання суспільних відносин. Таким чином, з'являються галузі права, а отже і кодекси як законодавство цієї галузі.

Система права - це внутрішня структура права, що складається з взаємозалежних норм, інститутів і галузей права.

Вона володіє своїми рисами:

- Її первинним елементом виступають норми права; - її елементи не суперечливі, внутрішньо погоджені, взаємопов'язані, що додає їй цілісність і єдність;

- Вона обумовлена ​​соціально-економічними, політичними, релігійними, культурними, історичними факторами;

- Має об'єктивний характер.

Поняття "системи права" не слід ототожнювати з поняттям "правова система". Остання ширше за своїм обсягом і включає в себе, крім системи права, юридичну практику і пануючу правову ідеологію. Таким чином правова система і система права співвідносяться як ціле і частина. Для розподілу норм права на галузі використовують 2 критерії: предмет і метод правового регулювання. Простими словами кажучи, предмет відповідає на питання, що регулює право, а метод - як регулює. Галузь права - це сукупність юридичних норм, що регулюють певний рід (сферу) суспільних відносин. Галузь найбільш великий підрозділ системи права.

Інститут права - це сукупність юридичних норм, що регулюють певний вид (групу) суспільних відносин. Якщо галузь регулює рід суспільних відносин, то інститут - лише їх вид.

Система права - це будова права, яке дозволяє орієнтуватися в законодавстві, кваліфікувати порушення та вживати відповідних заходів впливу, так як головна особливість кожної галузі це наявність особливого юридичного режиму - методу регулювання. Перетворення права в систему шляхом поділу його на галузі, інститути права дозволяє оперативно орієнтуватися в законодавстві.

Підводячи підсумки, можна зробити наступні висновки.

По-перше, систему права не будують, не конструюють за заздалегідь наміченим планом, а відкривають подібно до того, якприродознавство відкриває закони природи.

По-друге, система права повністю відповідає структурі суспільства, тобто тій системі суспільних відносин, які закріплюються і регулюються правом.

По-третє, система права постійно змінюється разом з розвитком суспільства.

По-четверте, предмет правового регулювання та метод системи права утворюють єдине ціле.

По-п'яте, одна з головних особливостей системи права полягає в тому, що входять до її складу галузі, з одного боку взаємопов'язані, але, з іншого - вони не дублюють, а, навпаки, взаємно виключають одне одного. Тому що одна і та сама норма не може одночасно регулювати два різних види суспільних відносин.