5. Фінансова допомога та зовнішні запозичення

Міжнародний кредит — це рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, пов’язаний із наданням у тимчасове користування грошово-матеріальних ресурсів одних країн іншим на умовах платності, строковості, повернення.

Міжнародний кредит має різні форми, які можна класифікувати за кількома головними ознаками, що характеризують окремі сторони кредитних відносин, а саме:

за формою кредитування:

• товарні кредити — міжнародні кредити, що надаються експортерами своїм покупцям у товарній формі з умовою майбутнього покриття платежем у грошовій чи іншій товарній формі;

• валютні (грошові) кредити — кредити, надані у грошовій формі: у національній або іноземній валюті;

за цільовим призначенням:

• зв’язані кредити — надаються на конкретні цілі, обумовлені в кредитній угоді:

• комерційні — для закупівлі певних видів товарів і послуг;

• інвестиційні — для будівництва конкретних об’єктів, погашення заборгованості, придбання цінних паперів;

• проміжні — для змішаних форм вивезення капіталів, товарів і послуг, наприклад у вигляді виконання підрядних робіт;

• незв’язані, або фінансові, кредити — це кредити, які не мають цільового призначення і можуть використовуватися позичальниками на будь-які цілі;

за загальними джерелами:

• внутрішні кредити — це кредити, що надаються національними суб’єктами для здійснення зовнішньоекономічної діяльності іншим національним суб’єктам;

• іноземні (зовнішні) кредити — кредити, що надаються іноземними кредиторами національним позичальникам для здійснення зовнішньоекономічних операцій;

• змішані кредити — кредити як внутрішнього, так і зовнішнього походження;

за кредиторами:

• приватні кредити — кредити, надані приватними особами;

• урядові (державні) кредити — кредити, надані урядовими установами від імені держави;

• кредити міжнародних фінансово-кредитних організацій;

• змішані кредити;

за формою забезпечення:

• забезпечені кредити — кредити, забезпечені нерухомістю, товарами, товарними документами, цінними паперами, золотом та іншими цінностями як заставою;

• бланкові кредити — кредити, надані під зобов’язання боржника вчасно їх погасити, документом при цьому виступає соло-вексель з одним підписом позичальника;

за терміном кредиту:

• надстрокові — добові, тижневі, до трьох місяців;

• короткострокові — до одного року;

• середньострокові — від одного року до п’яти років, іноді до семи — восьми;

• довгострокові — понад десять років;

за валютою позики:

• у валюті країни-позичальника;

• у валюті країни-кредитора;

• у валюті третьої країни;

• у міжнародній грошовій одиниці [СПЗ, екю (до 1999 р.), євро];

за технікою надання:

• готівкові кредити, коли кошти зараховуються на рахунок боржника в його розпорядження;

• акцептні кредити — надаються у формі акцепту тратти (переказного векселя) імпортером, переважно банком, що полегшує облік тратти в банку;

• облігаційні позики — широко використовуються при залученні коштів на довгостроковій основі;

• синдиковані і консорціальні кредити — дають змогу позичаль­никові мобілізувати особливо великі суми на довгий строк, тому що кредитором виступає не один банк, а кілька — «синдикат» чи кілька десятків банків — «консорціумів»;

за способом погашення:

• з рівномірним погашенням;

• з нерівномірним погашенням;

• з одночасним погашенням;

• з ануїтетним погашенням (% погашення за основним боргом).

Процес організації міжнародного кредиту охоплює: попередні переговори про надання кредиту; підготовку листа про зобов’язання позичальника у разі надання кредиту; укладення угоди про кредит (звичайної або відновлювальної); якщо це синдикований кредит, то існує ще угода банків про участь у кредиті й угода про відступлення боргу одного з учасників синдикату іншим учасникам.

В угоді про надання міжнародного кредиту визначаються його валютно-фінансові й платіжні умови:

• валюта кредиту і платежу;

• сума (ліміт) кредиту;

• строк кредиту;

• вартість кредиту;

• забезпеченість кредиту;

• захист від кредитних, валютних, регіональних та інших ризиків.

Валюта кредиту і платежу — одна з найважливіших умов міжнародного кредиту, бо від її вибору залежить подальший фінансовий стан кредитора. На вибір валюти впливають: стабільність валюти; рівень процентної ставки; практика міжнародних розрахунків; ступінь інфляції; динаміка курсу валют.

До валюти міжнародних кредитів належать:

• національні грошові одиниці;

• євровалюта;

• міжнародні розрахункові валютні одиниці.

Коли валюта платежу не збігається з валютою кредиту, то це так звані м’які позики.

Сума (ліміт) кредиту — частина позичкового капіталу, який надається в товарній чи грошовій формі позичальникові. Сума банківського кредиту ще має назву кредитна лінія.

Міжнародний кредит надається у вигляді однієї частки чи кількох часток (траншів), які можуть різнитися умовами.

Строк міжнародного кредиту — це також одна із важливих умов міжнародного кредиту. До факторів, що впливають на строк міжнародного кредиту, відносять:

• цільове призначення;

• співвідношення попиту та пропозиції аналогічних кредитів;

• розмір контракту;

• національне законодавство;

• традиційна практика кредитування;

• міждержавні угоди.

Для визначення ефективності кредиту розрізняють повний і середній строк.

Повний строк міжнародного кредиту — це строк від початку використання кредиту до його повного погашення. Цей строк визначається за формулою:

,

де С_п — повний строк кредиту;

П_в — період використання кредиту, який включає період поставки товару і визнання покупцем заборгованості за кредитом шляхом акцепту векселів експортера;

П_п — пільговий період, тобто період між закінченням використання кредиту і початком його погашення. Є важливим елементом строку кредиту, особливо в разі великомасштабних поставок;

П_поч — період погашення — це період, протягом якого здійснюється погашення кредиту.

Середній строк міжнародного кредиту:

• показує, на який період у середньому припадає вся сума кредиту;

• використовується для порівняння ефективності кредитів з різними умовами;

• включає повністю пільговий період і половину строку використання і погашення кредиту.

Формула розрахунку середнього періоду така:

,

де С_ср — середній строк кредиту;

П_в — період використання;

П_п — пільговий період;

П_поч — період погашення.

Зазвичай середній строк менший від повного строку.

С_п = С_ср, якщо кредит надається відразу на повну суму і погашається одночасним внеском.

Умови погашення міжнародного кредиту бувають такі:

• погашення рівними частинами протягом визначеного строку;

• нерівномірне погашення залежно від зафіксованих в угоді принципу і графіка (наприклад, збільшення частки до кінця строку);

• з одноразовим погашенням всієї суми кредиту;

• ануїтетні (рівні річні внески головної суми позики і процентів).

Важливою умовою міжнародного кредиту є визначення його вартості. Головні елементи, що входять до вартості міжнародного кредиту, показані на рис. 5.1.

«Ціна» міжнародного кредиту базується на процентних ставках країн — провідних кредиторів, насамперед США, Японії, Німеччини.

Реальна процентна ставка — це номінальна ставка за вирахуванням темпу інфляції за певний період.

Грант-елемент (пільговий елемент, субсидії) — показує, який обсяг платежів у рахунок погашення кредиту економить позичальник за умови отримання кредиту на більш пільгових умовах, ніж ринкові.

Забезпеченість — одна з головних умов міжнародного кредиту. Забезпечення міжнародного кредиту може бути фінансово-товарне та юридичне.

Захист від кредитних, валютних, регіональних та інших ризиків. Ця умова міжнародного кредиту передбачає, що при визначенні валютно-фінансових умов міжнародного кредиту кредитор ураховує:

• кредитоспроможність — спроможність позичальника отри­мати кредит;

• платоспроможність — спроможність позичальника своєчасно і повністю розрахуватися за своїми зобов’язаннями.

Міжнародна платоспроможність країни характеризується кількома макроекономічними показниками:

• обсяг державного боргу;

• співвідношення між внутрішньою і зовнішньою складовими державного боргу;

• експортний потенціал економіки;

• стан платіжного балансу;

• забезпечення зовнішнього боргу валовими валютними резервами центрального банку країни.