Питання для підготовки і самоконтролю

1 Який порядок оформлення ілюстрацій?

2. Яке призначення таблиці в тексті?

3. Як формується список використаних літературних джерел?

4. Які вимоги до цитування?

5. Що входить у додатки до тексту?

6. Які основні скорочення в тексті?

Теми для статей і роздумів

1. Співвідношення змісту й оформлення текстів.

2. Сучасні вимоги до ілюстрування наукових текстів

3. Цитатництво і плагіат.

4. Психологічні аспекти оволодіння формальними вимога­ми до наукового тексту.

К ласифікація наукових статей

Вимоги до наукової статті досить чітко сформульовані в по­станові Президії ВАК України від 15 січня 2003 р. №705/1. Статті повинні мати такі елементи, як.

• постановка проблеми в загальному вигляді і її зв'язок з найважливішими науковими або практичними завданнями;

• аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких почате ви­рішення даної проблеми і на які спирається автор, виділення не- вирішених раніше частин загальної проблеми;

• формулювання цілей статті (постановка завдань);

• виклад основного матеріалу дослідження з повним обгрун­туванням отриманих наукових результатів;

• висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі.

Важливо і те, що наукова стаття повинна проходити через незалежне рецензування і ретельний відбір, що мають бути органі­зовані редакціями

Ці вимоги ВАК України цілком правомірні, оскільки в них мова йде саме про наукову статтю, що повинна максимально відпо­відати вимогам науки і являти собою не просто розмову за темою наукового дослідження, а презентацію в наукове співтовариство результатів наукового дослідження. При цьому самі результати не

Розділ 4 дисертація Основні поняття:

автореферат дисертації, дисертація кандидата наук, дисер­тація доктора наук, відгуки на дисертацію.

1. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук

Науковий ступінь кандидата наук був уведений у Росії в 1864 р. Для його одержання потрібно було закінчити повний універси­тетський курс із середнім балом не нижче 4,5 і представити до захисту рукописну кандидатську дисертацію. Вона піддавалася рецензуванню одним із професорів, а потім проводився під керів­ництвом декана колоквіум, і факультет приймав рішення, яке зат­верджувалося радою університету Кандидатська дисертація тоді відповідала за своїм науковим значенням сучасним дипломним ро­ботам У 1884 р. ступінь кандидата нздк був скасований У 1934 р. постановою Раднаркому СРСР "Про наукові ступені та звання" були встановлені ступені кандидата і доктора наук, був затверд­жений перший склад ВАК, а з 1974 р. був створений Вищий атес- таційний комітет при Раді міністрів СРСР. В Україні створена своя Вища атестаційна комісія України, що працює відповідно до "По­ложення про Вищу атестаційну комісію України", затвердженого Указом Президента України від 25 лютого 1999 р. № 216/99. Ран­іше в СРСР, а нині в Росії і суверенній Україні статус наукового ступеня кандидата наук значно вищий, ніж у дореволюційній Росії. Приблизно кожен десятий кандидат наук стає доктором наук

Дисертація являє собою одноосібно написану наукову квалі­фікаційну робоїу, яка містить сукупність нових наукових резуль­татів і положень, висунутих автором для публічного захисту, має внутрішню єдність і свідчить про особистий внесок автора в нау­ку. Дисертаційна робота звичайно являє собою спеціально підго­товлений рукопис. У виняткових випадках дисертація подається у вигляді наукової доповіді або надрукованих монографії, підручника. Дисертація - це спеціальна форма наукового дослідження на здо­буття наукового ступеня кандидата або доктора наук, яка захищаєть­ся привселюдно на засіданні спеціалізованої вченої ради.

Дисертація на здобуття накового ступеня кандидата наук являє собою не просто наукову, а і кваліфікаційну роботу. У ній дисертант повинен продемонструвати свій особистий внесок у вирішення конкретного наукового завдання, що е значущим для деякої галузі науки. Він повинен показати також свою високу на­укову кваліфікацію. Дуже важливо і те, що дисертаційна робота має бути оформлена відповідно до державного стандарту і при­вселюдно захищена на засіданні спеціалізованої вченої ради.

Дисертація складається із вступу, основної частини, загаль­них висновків

Вступ у дисертації виконує кілька функцій:

• власне вступ у дисертаційну роботу Його прочитання повин­не забезпечити входження в проблематику дослідницької робота;

• презентації дисертаційної роботи. Вступ повинен давати можливість розуміння суті змісту роботи;

• обгрунтування методології і структури дослідження. По всту­пу можна судити про серйозність дослідницьких намірів автора;

• регуляції дослідження, відповідно до якої вступ регулює хід усього дослідження, визначає струкіуру, зміст і характер висновків.

У структурі вступу виділяються:

1 Характеристика об'єкта дисертаційної роботи.

2. Визначення предмета дисертаційної роботи.

3. Характеристика проблеми дослідження.

4. Аргументація акіуальності дослідження.

5. Огляд літератури, аналіз рівня вивченості теми

6. Формулювання цілей дисертаційної роботи.

7. Визначення завдань дисертаційної роботи.

8. Обгрунтування методології і методів дослідження.

9. Короткий опис емпіричної бази дослідження.

10. Формулювання основних положень, що виносяться на захист

У табл. 4.1 даються основні поняття за всіма 10 пунктами вступу дисертації.

Дисертація концентрує в собі, з одного боку, сукупність нау­ково обгрунтованих намірів дисертанта (об'єкт, предмет, проблема, цілі та завдання дослідження), а з другого - дає характеристику реалізації цих намірів, конкретних результатів, які відзначаються науковою новизною. Тому в дисертації постановочна частина по­винна корелюватися з результатами та новизною дослідження за схемою: завдання - отримані результати – новизна.