Заняття 6

Тема: Розумове виховання

Заняття 1

Зробіть нотатки за питаннями теоретичної частини

Розумове виховання це – систематичний, цілеспрямований вплив дорослих на розумовий розвиток дитини з метою формування системи знань про навколишній світ, розвитку пізнавальної діяльності, здатності до самостійного пізнання.

Головним завданням розумового виховання є:

Забезпечення засвоєння учнями основ наук, розвиток їх пізнавальних здібностей, формування на цій основі наукового світогляду.

Розумове виховання спрямоване на розвиток інтелектуальних здібностей учнів, зокрема таких рис особистості: працьовитість, відповідальність, сумлінність, скромність, доброта, щирість, тактовність, спостережливість, наполегливість, комунікабельність та ін..

Назвіть види та завдання з формування інтелектуальних умінь:

формування інтелектуальних умінь на теоретичному рівні стимулює інтенсивніший розвиток мислення як загального, так і спеціального. Що вільніше володіють школярі даними прийомами, то активнішу участь беруть у навчальному процесі, і тому ширшими є можливості для його проблемної побудови.На основі цього виявлено такий комплекс умов успішного формування інтелектуальних умінь школярів:

– активізація процесів рефлексії при формуванні інтелектуальних умінь школярів за допомогою розв’язання проблемних завдань;

– проблематизація змісту навчання;

– створення інноваційного середовища при формуванні інтелектуальних умінь, що передбачає поєднання традиційних й інноваційних форм навчальної взаємодії;

– активізація навчальної роботи з виховання культури розумової праці вчителя.

Визначено такі особливості інтелектуальних умінь:

1) Характер пізнавальної дії, розумових операцій визначається змістовою стороною пізнавального завдання. Розумова операція, успіх її дії залежатимуть не стільки від володіння самою операцією, скільки від володіння тим змістом, який вона обслуговує. Мислення в цьому плані завжди продуктивне.

2) Інтелектуальні уміння слабко усвідомлювані. Спробуйте запитати, як учень додумався до розв’язання того або іншого інтелектуального завдання, які розумові дії він при цьому зробив. Незримий характер пізнавальних дій порушує питання про необхідність “виведення” їх назовні, виразнішого їх усвідомлення для полегшення керування ними, що може бути здійснене через проказування вголос, організацію предметних дій, що сприяють “матеріалізації” розумової операції, у складанні попереднього плану своєї дії.

3) Зазвичай пізнавальне завдання вирішується дією не одного з інтелектуальних умінь, а їх сукупністю, тому коли стоїть питання про формування пізнавальних умінь, доцільно навчити усвідомлювати як кожну операцію окремо, її місце, функції, так і всю систему дій, спрямовану на розв’язання завдань пізнання.

4) Четверта особливість інтелектуальних умінь полягає в тому, що вони, хоч і залежать від змісту завдання, проте мають яскраво виражений особистісний характер. Зрештою, які вміння використати в пізнанні, вирішує сама людина. Це пояснюється тим, що пізнання може відбуватися на різних рівнях (більш глибокому й більш поверхневому) і бути організованим більш або менш раціонально.

Види мислення. Їх характеристика

Існують три види мислення: конкретно-дійове, або практичне, конкретно-образне й абстрактне. Конкретно-дійове мислення спрямоване на вирішення конкретних завдань в умовах виробничої, конструктивної, організаторської й іншої практичної діяльності людей. Практичне мислення – це насамперед технічне, конструктивне мислення. Воно полягає в розумінні техніки і в умінні людини самостійно вирішувати технічні завдання. Конкретно-образне, або художнє, мислення характеризується тим, що абстраговані думки, узагальнення людина втілює конкретні образи. Абстрактне, або словесна. Логічне, мислення спрямоване в основу на виявлення загальних закономірностей у природі й людському суспільстві. Абстрактне, теоретичне мислення відбиває загальні зв’язки і відношення. Воно оперує насамперед поняттями, широкими категоріями, а образи, уявлення в ньому відіграють допоміжну роль.

Пізнавальний інтерес – це активне мотивоване емоційне ставлення суб'єкта до предмета пізнання, яке має систематично враховуватись і розвиватись у процесі навчання, оскільки безпосередньо впливає на формування і розвиток особистісної спрямованості дитини. Класифікація пізнавальних інтересів за різними критеріями: 1. За стійкістю пізнавального інтересу. Ситуативний інтерес - епізодичне переживання, коли в дитини ще немає стійкого інтересу до предмета, він виникає як реакція на щось нове, емоційно привабливе у змісті, прояви інтересу мають тимчасовий характер. Стійкий інтерес - перетворення епізодичного переживання у емоційно-пізнавальне ставлення до предмета, яке спонукає учнів прагнути до пізнання нового, вирішувати пізнавальні завдання не тільки на уроці, але й у вільний час. 2. За спрямованістю пізнавального інтересу. Безпосередній інтерес - до самого процесу діяльності - процесу пізнання або змісту навчального матеріалу. Опосередкований інтерес - до результату діяльності (наприклад, до оволодіння якоюсь спеціальністю). 3. За рівнем дієвості інтересів. Пасивний інтерес – споглядальний, коли дитина лише сприймає цікавий для неї об'єкт. Активний інтерес – той, який спонукає дитину оволодіти об'єктом інтересу, він формує розвиток особистості, характер, здібності. 4. За обсягом пізнавального інтересу. Широкі інтереси (пов'язані з навчанням різних предметів, з процесом навчання в цілому ). Вузькі інтереси (вивченням одного предмета або окремих тем, розділів).

Завдання 2

Вставте пропущені слова

Найбільш повно проблеми розумового розвитку були розроблені швейцарським вченим _______________________ і американським психологом ___________________________________.

Завдання 3

За Ж.Піаже, людина у своєму розумовому розвитку проходить 4 великі періоди:

1. Почуттєво-розумовий (сенсомоторний) – від народження до 2 років.

2._________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

3._________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

4._________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Завдання 4

Заповніть таблицю

В своєму становленні дитина проходить дві стадії біологічну, в ході дев’ятимісячного розвитку в утробі матері і соціальну, на протязі приблизно 17-18 років, в різноманітних формах соціального виховання. Періодизація соціальної стадії має таку структуру:

№	Вік	Вікові та індивідуальні особливості розвитку дітей
1	Від народження до 1 року	Вік немовляти – це період первісного пристосування і приведення до готовності сутнісних сил до первісної адаптації
2	Від 1 до 3 років	Переддошкільний вік – один з найбільш плідних і інтенсивних періодів накопичення дитиною соціального досвіду, становлення фізичних функцій, психічних властивостей і процесів
3
4
5
6

Завдання 5

Заповніть таблицю

Особливості розвитку учнів молодшого шкільного віку (6-10 років)	Характеристика
1. Анатомо-фізіологічні перетворення	З 6 років у дітей наступає період рівномірного росту. Кістково-сполучний апарат відзначається гнучкістю, зазнає змін розвиток таза, кістки якого починають зростатися. Випадає до 20 молочних зубів. Розвивається м’язова система, збільшується вага, поширюється розвиток рухового апарату. Вага мозку наближається до ваги мозку дорослої людини.
2. Пізнавальна діяльність	Головною особливістю розвитку молодшого шкільного віку є посилення їх пізнавальної діяльності під впливом шкільного навчання. Формування пізнавальної діяльності відбувається на основі матеріалу навчального предмета, який є частиною існуючої науки, і важливо, щоб науковий зміст, який школярі мають засвоїти, відбувався з урахуванням особливостей розвитку.
3. Увага	Характерною особливістю молодших школярів є домінування мимовільної уваги, спрямованої на нові, яскраві, несподівані об’єкти. Усвідомлення необхідності та інтерес до змісту є важливою умовою їх уваги. Увага залежить від доступності і важкості навчальних завдань, та від уміння вчителя так організувати діяльність, щоб охопити нею всіх учнів у класі.
4. Пам’ять	Пам'ять молодших школярів розвивається в напрямі посилення її довільності та збільшення обсягу словесно-логічної пам’яті. Обидві форми – довільна і мимовільна – зазнають у цьому віці якісних змін. Набагато легше запам’ятовувати конкретний матеріал, пов'язаний з образами, відчуттями, ніж суто розумовий, томи педагоги намагаються «оживити» матеріал, дійовими персонажами, які мають колір, смак, почуття, характер.
5. Мислення	Під впливом навчання в структурі мислення дитини змінюється співвідношення її образних і понятійних, конкретних і абстрактних компонентів на користь зростання ролі останніх.

Особливості розвитку учнів середнього шкільного віку (11-16 років)	Характеристика
1. Анатомо-фізіологічні перетворення
2. Пізнавальна діяльність
3. Увага
4. Пам’ять
5. Мислення

Завдання 6

З

Способи формування пізнавального інтересу

Розкриття значущості знань

Ефект парадоксальності подиву

акінчіть схему

Завдання 7

Прочитайте приклад години тематичного спілкування на тему «Як розвивати розумові здібності»

Година тематичного спілкування

Мета. Ознайомити з основними методами і прийомами розвитку і тренування пам'яті, пізнання сили свого розуму; формувати практичні навички з підвищення здатності розвивати думку, мислення; дати цікаві рецепти розширення меж пам'яті, уваги.

«Без явно посиленої працьовитості немає ні талантів, ні геніїв.

Д.І. Менделєєв

Словник. Інтелект, здібності, пам'ять.

«Залізо іржавіє, не знаходячи собі застосування, стояча вода гниє або на холоді замерзає, а розум людини, не знаходячи застосування, — чахне»

Леонардо да Вінчі

«Здібності, як і м'язи, зростають лише при тренуванні»

В.П.Обручев

Музичне вітання «День добрий».

Вчитель. Сьогодні ми звертаємось до цієї теми не випадково. Ми вже розглядали приклади морального самовдосконалення. Тепер можна поговорити про самовдосконалення розумове. Здається, все тут зрозуміло: вчись у школі, відвідуй гуртки, читай книжки — і ось ти вже розвинений, начитаний, розумний. Це все доступно кожному, але ж не кожен досягає бажаного розвитку розумових здібностей.

Діти, можливо, ви скажете, що впливає на інтелект людини? (Все наше життя, середовище, природа, товариство, стиль спілкування, знання, вміння, інформація, спадковість, спосіб життя в сім'ї, емоції тощо). Можна сказати, що розвиток розумових здібностей кожен з нас тримає у своїх власних руках.

«Кожна людина має певні здібності, але часто вони не повністю, або й зовсім, не використовуються».

Ви не раз чуєте від вчителів: працюєш не в повну силу, є здібності, але не працюєш. То сьогодні ми поговоримо про розвиток інтелекту як спеціальний метод самовиховання. [Пояснюється слово «інтелект»). Чи знаєте ви якусь гімнастику для розуму? Чи є такі методи розвитку своїх розумових здібностей, якими можна було б користуватися без сторонньої допомоги?

На це питання можна дати ствердну відповідь. Існують різноманітні засоби розвитку уваги, пам'яті, сприймання, а також мови і мислення. Тільки перш ніж звернутися до них, треба добре усвідомити, яке завдання ти ставиш перед собою, чого прагнеш досягти, для чого тобі це потрібно. Ми приступаємо до розгляду цих проблем, але перед цим ми себе настроюємо, що треба особливо слухати і запам'ятовувати все, що можна. Треба запам'ятати багато.

Аутотренінг «Установка на добре запам'ятовування».

1. Зараз я буду уважним.

2. Буду пильним і буду все усвідомлювати, фіксувати інформацію в пам'яті.

3. Я зможу пригадати її пізніше. [Робіть це протягом тижня, цей зв'язок закріпиться].

Вчитель. Проблемам розвитку розумових здібностей присвячено безліч наукових праць, популярних видань, і найголовніший висновок з них — людина повинна сама ретельно працювати над своїм розумом з самого дитинства, а школа, вчителі, батьки повинні лише створювати певні умови, спрямовувати пошук знань, консультувати.

Щоб пізнати силу свого розуму, треба знати себе, яким чином ви краще сприймаєте інформацію: зором, на слух, через сильні почуття.

Здавна відомо, що за особливістю сприйняття люди поділяються на: візуалістів (сприйняття зорові), аудиалістів (на слух) кінестетиків [через тілесні відчуття].

Зараз ми спробуємо дізнатися, як ви отримуєте інформацію. Заплющіть очі.

1. Уявіть себе не березі моря. Що вам найперше уявилося:

а) шум моря;

б) морський пейзаж;

в) приємне лежання на піску.

2. Уявіть собі, що ви гуляєте в лісі. Що в першу чергу прийшло вам в голову:

а) шум лісу;

б) зелень лісу;

в) як ви легко дихаєте.

3. Уявіть собі, що на вас накричали, що вам уявляється:

а) крик;

б) вираз обличчя співбесідника;

в) власне неприємне почуття.

4. Що, на вашу думку, означає слово «розвідати»?

а) підслухати;

б) підглянути;

в) вивідати.

5. Яке слово асоціюється у вас із словом «концерт»?

а) слухати;

б) бачити;

в) танцювати.

Порахуйте свої результати. В кого вийшло більше літер «а» — аудіаліст, «б» — ви візуаліст; «в» — кінестетик [емоційно-чуттєвий шлях).

Знаючи свій тип ви можете планувати свою роботу і враховувати власні переваги, як краще ви сприймаєте інформацію.

Візуаліст найшвидше закріплює в пам'яті зовнішній вигляд об'єктів, друковані тексти, отже, складайте відповідні діаграми, графіки, схеми.

Аудіалісти найкраще сприймають те, що чують (прочитаний вголос текст, розповідь, їм варто читати матеріал вголос].

Кінестетики добре запам'ятовують правопис окремих слів в результаті переписування, систему певних рухів, елементів танцю тощо.

Коли ми з'ясовуємо шляхи отримання і переробки інформації, тоді слід ці шляхи тренувати: розв'язувати задачі, писати твори, вести щоденники, конструювати, малювати, виконувати доручення. Пам'ять слід тренувати з дитинства, адже це один з компонентів мислення, Для цього необхідно самій людині навчитися робити зусилля над собою, здійснювати самоконтроль.

Які ви знаєте способи тренування пам'яті?

(Розподіл повторень, чергування запам'ятовування з пригадуванням, урізноманітнення тренувальних навантажень, розв'язування логічних та інтелектуальних завдань тощо).

Гра-змагання на розв'язування інтелектуального завдання.

1. Знайти слово, яке б означало те ж, що і вирази праворуч.

— стерильна кімната

(...)

— вид спорту

— кондитерський виріб

(...)

— бавовняна тканина

2. Вирішити анаграму і опустити зайве слово.

1. алсть 1. кохйек

едмь снинет

анорбз оживет

иярино луфобт

3. Знайти загальне закінчення для всіх наступних слів

р ----

т ----- (...)

б -----

с -----