2.1.7 Вибір джерела теплопостачання

На підставі розрахунку потреб теплоти виконується вибір основного устаткування котельні.

У відповідності зі [6] розрахункова потужність котельні визначається сумою потужностей, які необхідні споживачам на технологічні процеси, опалення, вентиляцію і гаряче водопостачання при максимально-зимовому режимі. При визначенні потужності котельні повинні також враховуватися потужності, що витрачаються на власні потреби котельні і покриття втрат у котельні і теплових мережах. Вибір типу й одиничної потужності котлоагрегатів залежать від виду теплоносія і його параметрів. При значних витратах теплоти на потреби опалення, вентиляції і гарячого водопостачання і малих витратах пари на технологічні потреби звичайно проектуються котельні з паровими і водогрійними котлами.

Виробничі котельні. При роботі котельні на відкриту систему теплопостачання передбачається установка парових котлоагрегатів, що вироблюють пару на технологічні потреби і водогрійні котли, що відпускають теплоту на опалення, вентиляцію і гаряче водопостачання. При роботі котельні на закриту систему теплопостачання парові котлоагрегати забезпечуюсь навантаження на гаряче водопостачання і технологічні потреби, водогрійні котли - відпускаюсь теплоту на опалення і вентиляцію.

У виробничих котельнях встановлюються парові котлоагрегати типу ДКВР і ДЕ розраховані на робочий тиск пари 1,3; 2,3; 3,9 МПа продуктивністю від 0,27 до 9,72 кг/с (2,5 до 35 т/рік). Для забезпечення споживачів перегрітою водою використовуються газо-мазутні котлоагрегати типу КВГ, КВ-ГМ, ПТ-ВМ, ТВГ теплопродуктивністю від 4,0 до 180 МВт. Основні дані про водогрійні і парові котлоагрегати наведені в Додатку А в таблицях 10 і 11.

Опалювальні котельні забезпечують теплотою житлові райони, або підприємства, які мають незначні витрати теплоти на потреби опалення, вентиляції і гарячого водопостачання. Через те що опалювальні котельні забезпечують споживачів перегрітою водою, то вони комплектуються водогрійними котлами.

2.1.8 Річні витрати теплоти

Річна витрата теплоти споживачами визначається як сума річних витрат теплоти на опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання і технологічні потреби.

Середня витрата теплоти на опалення за опалювальний період Q_от , кВт, визначається по формулі (1.21)

16

INCLUDEPICTURE "D:\\Работа, учеба\\media\\image20.png" \* MERGEFORMATINET INCLUDEPICTURE "D:\\Работа, учеба\\media\\image20.png" \* MERGEFORMATINET INCLUDEPICTURE "D:\\Работа, учеба\\media\\image20.png" \* MERGEFORMATINET INCLUDEPICTURE "D:\\Работа, учеба\\media\\image20.png" \* MERGEFORMATINET INCLUDEPICTURE "D:\\Работа, учеба\\media\\image20.png" \* MERGEFORMATINET

де Q_{о mах} - розрахункова витрата теплоти на опалення всіх споживачів, кВт;

t_от - середня за опалювальний період температура зовнішнього повітря, °С. Визначається по Додатку А з таблиці 4.

Річна витрата теплоти на опалення , ГДж/рік, визначається по формулі

(1.22)

де п_o - тривалість опалювального періоду, діб.

Середньогодинна витрата теплоти на вентиляцію Q_vm, кВт, визначається по формулі

(1.23)

Річна витрата теплоти на вентиляцію , ГДж/рік, визначається по формулі

(1.24)

де z - число годин роботи системи вентиляції впродовж доби, год. При відсутності даних приймається z = 16 год.

Річна витрата теплоти на гаряче водопостачання для житлових та суспільних будівель ГДж/рік, визначається по формулі

(1.25)

де - середньогодинна витрата теплоти за літній період, кВт. Визначається за формулою

(1.26)

де - температура холодної води влітку, ° С. Приймається = 15 °С;

β - коефіцієнт, що враховує зменшення витрат теплоти на ГВП у зв’язку з літньою

міграцією населення. Приймається β =0,8, для курортних зон β = 1,1.

Річна витрата теплоти на технологічні потреби , ГДж/рік, визначається по формулі(1.27)

(1.27)

де п_Т - річне число годин використання споживачами технологічного навантаження,

год/рік. Приймається відповідно до заданого режиму забезпечення парою технологічного навантаження споживачів; для підприємств із безперервним технологічним процесом п_Т = 8760год;

із трьохзмінним режимом роботи п_Т = 6120 год;

із двозмінним режимом п_Т = 4080 год.

К_н - коефіцієнт нерівномірності добового графіку по парі. При відсутності даних приймається К_н = 0,7 ÷ 0,9.

Сумарна річна витрата теплоти на опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання і технологічні потреби всіма споживачами , ГДж/рік, визначається по формулі

(1.28)

Річна витрата для промислових підприємств на ГВП (1.29)