2. Оформлення курсового проекту

Графічна частина курсового проекту виконується на стандартних аркушах ватману формату А1 (розміром 594X841) олівцем або тушшю з додержанням діючих вимог ДСТУ (Система проектної документації для будівництва). При цьому слід намагатися найбільш повно використовувати площу аркушу.

Розрахунково-пояснювальна записка повинна містити всі необхідні розрахунки,нормативні положення, супроводжуватися посиланнями на відповідні пункти використаних джерел. Розрахунково-пояснювальна записка пишеться чорними чорнилами або пастою, або з використанням ЕОМ.

2 Вказівки до виконання курсового проекту

2.1 Визначення розрахункових потреб теплоти

У процесі проектування і розробки систем централізованого

теплопостачання передусім визначають:

- максимальне розрахункове теплове навантаження;

- характер зміни навантаження протягом доби - добовий графік теплового навантаження;

- те ж саме протягом року - річний графік теплового навантаження;

- тривалість різноманітних теплових навантажень протягом року - графік теплового навантаження за тривалістю;

-параметри теплового навантаження.

Якщо під час проектування установок централізованого теплопостачання бракує даних про розрахункові витрати теплоти, що ґрунтуються на проектах теплоспоживаючих установок , то теплове навантаження розраховують на підставі приблизних, узагальнених питомих витрат. Потім коригування розрахункових значень теплового навантаження відбувається в процесі експлуатації за дійсними витратами теплоти.

Споживачів, які отримують теплоту від централізованої системи, називають абонентами системи, а всю теплоту , яку вони споживають, - тепловим навантаженням джерела теплопостачання.

7

2.1.1 Визначення розрахункових потреб теплоти на опалення

Система опалення підтримує в приміщенні на певному рівні температуру повітря і внутрішніх поверхонь огороджувальних конструкцій. Таким чином, у приміщенні забезпечуються оптимальні температурні умови, найприйнятніші для життя і діяльності людей в холодну пору року.

Для забезпечення теплового комфорту треба зберігати рівновагу між тепловими втратами споруди і надходженням теплоти до неї. Умова теплової рівноваги споруди стосовно балансу теплоти має вигляд

( 1.1)

INCLUDEPICTURE "D:\\Работа, учеба\\media\\image1.png" \* MERGEFORMATINET INCLUDEPICTURE "D:\\Работа, учеба\\media\\image1.png" \* MERGEFORMATINET INCLUDEPICTURE "D:\\Работа, учеба\\media\\image1.png" \* MERGEFORMATINET INCLUDEPICTURE "D:\\Работа, учеба\\media\\image1.png" \* MERGEFORMATINET INCLUDEPICTURE "D:\\Работа, учеба\\media\\image1.png" \* MERGEFORMATINET

де Q_omax - максимальний тепловий потік на опалення споруди (будівлі), Вт;

Q_T - теплові втрати теплопередачею через зовнішні огородження, Вт;

Q_i - теплові втрати інфільтрацією внаслідок надходження в приміщення холодного повітря через нещільності зовнішніх огороджень, Вт;

Q_o - теплота, внесена в приміщення системою опалення, Вт;

Q_TB - внутрішні тепловиділення в опалювальних приміщеннях, Вт.

Теплові втрати споруди залежать в основному від величини Q_T. Тому для зручності формулу (1.1) можна записати, Вт (1.2)

де µ - коефіцієнт інфільтрації. Визначається як

або по формулі (1.3);

Для житлових і громадських будинків коефіцієнт інфільтрації становить 3 - 6 %, тому для спрощення інфільтрація в розрахунку не враховується, тобто µ= 0. Тепловтрати промислових будинків інфільтрацією нерідко сягають 25-30 % та їх у розрахунках враховувати необхідно.

Джерелом внутрішніх тепловиділень Q_TB в житлових будинках є люди, прилади для приготування їжі, освітлювальні прилади тощо. Всі ці тепловиділення мають випадковий характер, не піддаються регулюванню в часі і до того ж нерівномірно розподіляються по будівлі. Тому для житлових будинків приймають Q_TB = 0.

В промислових спорудах джерелом внутрішніх тепловиділень можуть бути теплові і силові установки і механізми (печі, сушарки, двигуни тощо); ці тепловиділення практично сталі, суттєві за своєю величиною і, отже, мають враховуватись під час розроблення режиму теплопостачання промислових районів.

ПРОМИСЛОВІ СПОРУДИ, коефіцієнт інфільтрації промислових споруд μ визначається по формулі

(1.3)

де b - постійна інфільтрації, с/м. При відсутності даних для промислових споруд приймається b = (35 ÷ 40) • 10^-3 с/м;

8

g - прискорення вільного падіння, яке приймається рівним g= 9,81 м/с²;

Н - висота будинку, м. Приймається за завданням КП;

Т₀ - розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування опалення, °К . Визначається як Т₀ = 273 + t_o

Т_і - температура внутрішнього повітря в приміщенні, ° К. Знаходиться як Т_і = 273+t_i

ω_в - швидкість вітру, м/с. Приймається залежно від кліматологічного поясу і району з [14].

Теплові втрати теплопередачею через зовнішні огородження промислових споруд ,МВт, визначаються по формулі

(1.4)

де q_om - питомі теплові втрати будівлі через зовнішні огородження ,

Вт/( м³ • К). Визначаються по Додатку А з таблиці 7;

• - об'єм будівлі за зовнішнім обміром, м³. Приймається за завданням КП;

t_i -температура внутрішнього повітря в промисловій споруді, °С. Приймається по Додатку А з таблиці 7;

t_o - розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування системи

опалення, ° С. Приймається по Додатку А з таблиці 4.

В промислових спорудах частина теплових втрат будівлі може компенсуватися внутрішніми тепловиділеннями. В цьому випадку витрата теплоти на опалення повинна бути зменшена на величину тепловиділення, а витрата теплоти, що підводиться на опалення визначається з рівняння (1.1)

(1.5)

де максимальні тепловтрати промислової споруди, МВт;

Q_TB -внутрішні тепловиділення споруди, МВт. Для чавуноливарних, сталеливарних, мідноливарних цехів можна приймати як частку від максимальних тепловтрат

;для термічних і ковальських цехів

ЖИТЛОВІ ТА ГРОМАДСЬКІ СПОРУДИ. У разі відсутності даних про тип і розміри проектованих житлових та громадських споруд теплове навантаження на опалення допускається визначать за укрупненими нормативами, МВт

(1.6)

Де - укрупнений показник потужності системи опалення, що віднесений на 1 м² житлової площі, Вт/м². Залежить від розрахункової для опалення температури зовнішнього повітря, приймається по Додатку А з таблиці 1;

А - житлова площа району, обумовлена густиною житлового фонду f_ж на 1га мікрорайону, м². А = f_ж · F_кв. Густина житлового фонду f_ж. приймається по Додатку А з таблиці 2; F_кв. приймається за завданням КП;

к - коефіцієнт, що враховує частку витрати теплоти на опалення громадських споруд (при відсутності даних приймається к = 0,25).

При наявності даних про об’єм будівлі теплові втрати теплопередачею через зовнішні огородження житлових і громадських споруд, МВт, можна визначити

(1.7)

де q_on - питомі теплові втрати будівлі через зовнішні огородження ,

Вт/( м³ • К). Визначаються по Додатку А з таблиці 6;

• - об'єм будівлі за зовнішнім обміром, м³. Приймається за завданням КП;

Розрахункова температура повітря в середині приміщення визначається в залежності від призначення споруди t_i, °С, і становить

житлові споруди, готелі, гуртожитки	+ 18;
адміністративні споруди	+ 18;
освітні заклади, підприємства, клуби	+ 16;
театри, магазини	+ 15;
кінотеатри	+14;
дошкільні заклади, поліклініки, лікарні	+ 20;
лазні	+ 25;

Для окремих громадських та комунальних виробничих будівель, які розміщені в житловому районі, максимальний тепловий потік на опалення можна визначити по укрупнених показниках - питомій опалювальній характеристиці q_{от ,,} будівельній кубатурі V , яка приходиться на 1000 жителів мікрорайону по Додатку А з таблиці 9.