2.6 Розрахунок і вибір насосного устаткування

У водяних теплових мережах насоси використовуються для створення заданих тисків і подачі необхідної кількості води до споживачів теплоти.

Мережні насоси створюють циркуляцію води в системі теплопостачання, а підживлюючі - компенсують втрати води і підтримують необхідний рівень п’єзометричних ліній, як при статичному, так і при динамічному режимах. Кількість мережних насосів приймається не менш двох, з яких один резервний. Якщо для роботи мережі при розрахункових умовах потрібно установка чотирьох насосів, то резервні насоси не передбачаються. У закритих системах теплопостачання, встановлюється не менш двох підживлюючих насосів, а у відкритих - не менш трьох, з яких один є резервним.

У системах теплопостачання в якості мережних і підживлюючих насосів можуть використовуватися відцентровані насоси наступних типів:

Д - горизонтальні одноступінчаті з напівспіральним підведенням рідини до двостороннього робочого колеса (таблиця 12 Додаток А), для води з температурою не більш 85° С і максимальній величині підпору 0,2 МПа;

ЦН - відцентрові горизонтальні спірального типу з колесами однобічного входу води, для води з температурою до 100°С . Тиск рідини на вході в насос не повинний перевищувати 0,25 МПа (2,5 кгс/см² ). Підшипники ротора мають водяне охолодження, витрата води на один насос 1,0 м³/год;

СЭ - відцентрові горизонтальні насоси спірального типу з робочим колесом двостороннього ходу, для води з температурою до 100° С (таблиця 13 Додаток А), припустимий тиск води на вході в насос 1,6 - 1,0 МПа (16 - 10 кгс/см²). Підшипники ротора мають водяце охолодження, витрата води на один насос -1,0 м³/год; ;

К і КМ - горизонтальні консольні одноступінчаті з осьовим підведенням води, для перекачування води з температурою до 85° С і максимальною величиною підпору 0,2 МПа (таблиця 14 Додаток А);

ВК і ВКС - вихрові консольні одноступінчаті горизонтальні насоси для води з температурою до 85° С і максимальною величиною підпору 0,2 МПа (таблиця 15 Додаток А).

Для мережних насосів продуктивність визначається по розрахунковій витраті води на головній ділянці теплової мережі, кг/с

INCLUDEPICTURE "D:\\Работа, учеба\\media\\image118.png" \* MERGEFORMATINET INCLUDEPICTURE "D:\\Работа, учеба\\media\\image118.png" \* MERGEFORMATINET INCLUDEPICTURE "D:\\Работа, учеба\\media\\image118.png" \* MERGEFORMATINET INCLUDEPICTURE "D:\\Работа, учеба\\media\\image118.png" \* MERGEFORMATINET INCLUDEPICTURE "D:\\Работа, учеба\\media\\image118.png" \* MERGEFORMATINET

(6.1)

де Кз - коефіцієнт, що враховує частку середньої витрати води на гаряче водопостачання при регулюванні по опалювальному навантаженню Кз = 1,0; при регулюванні по сумісному навантаженню опалення і ГВП Кз =0 (для закритої системи);

Кз = 0,8 ( для відкритої системи).

У літній період продуктивність мережних насосів приймають по максимальній годинній витраті на гаряче водопостачання.

де Н_mn- втрати напору в тепловому пункті, м;. Приймається в підігрівниках одного ступеня 0,02 - 0,06 МПа;

(6.2)

H_а- необхідний напір на введенні останнього споживача, м. Приймається при

приєднанні опалювальних установок за допомогою елеватора 0,15- 0,20МПа; при залежному приєднанні без елеватора або по незалежному через теплообмінник 0,06 - 0,10 МПа; при послідовному включенні водяних підігрівників горячого водопостачання та елеваторного вузла 0,20-0,25 МПа;

H_k - втрати напору у водогрійному котлоагрегаті чи в мережних підігрівниках, МПа.

Напір мережного насоса Нн, м визначається по формулі

За даними параметрами роботи мережних насосів G(кг/с), Н_н (м) використовуючи робочі характеристики, підбираються насоси:

Марка насоса та їх кількість;

Продуктивність Q, кг/с (м³ /год);

Напір Н, м;

Число обертів п, об/хв.

Потужність двигуна для приводу насоса N, кВт;

ККД насоса η, %

Вага насосу, кг.

Продуктивність підживлюючих насосів для закритих систем теплопостачання приймають з розрахунку компенсації витоків в кількості 0,5 % від обсягу води, що знаходиться в трубопроводах, і в безпосередньо приєднаних абонентських системах.

При підборі підживлюючих насосів для закритих теплових систем рекомендується передбачати аварійне підживлення неопрацьованою водою в кількості 2% від обсягу води, що знаходиться в трубах зовнішньої мережі та в системах опалення і вентиляції.

Розрахункова витрата води для підживлення закритої теплової мережі

G_підж, кг/с, визначається по формулі

У відкритих системах продуктивність підживлюючи насосів приймається по максимальній витраті гарячої води з урахуванням компенсації витоків. Аварійне підживлення тут не передбачається.

Де Q ^житл_омах - розрахунковий відпуск теплоти з котельні на опалення і вентиляцію для житлових районів, МВт;

(6.3)

Q^ж _hm - розрахунковий відпуск теплоти на гаряче водопостачання в добу найбільшого споживання для житлових районів, МВт;

Q^пром _{о v max} – розрахунковий відпуск теплоти з котельні на опалення і вентиляцію промислових підприємств, МВт ;

Q^пром _hm– розрахунковий відпуск теплоти з котельні на гаряче водопостачання промислових підприємств, МВт ;

ġ^ж _сист - питомий обсяг мережної води, що знаходиться в зовнішніх мережах житлових

районів, кг/МВт. Приймається q^ж _сист = 42959,43 кг/МВт;

ġ^п _сист - питомий обсяг мережної води, що знаходиться в зовнішніх мережах промислових підприємств, кг/МВт. Приймається q^п _сист = 30071,59 кг/МВт;

. ...

де Q^житл _{о v max} - розрахунковий відпуск теплоти з котельні на опалення і вентиляцію для житлових районів, МВт;

К_ут - коефіцієнт зниження витоків у системі теплопостачання, К_ут=1,0.

Величина напору підживлюючого насоса Н_пн, м, визначається по формулі

(6.4)

де Н_с - статичний напір у мережі стосовно осі підживлюючого насоса, м;

ΔН - втрати напору в трубопроводах підживлюючої лінії від підживлювального баку до точки приєднання до теплової мережі, м;

Z - різниця відміток між віссю насосу і нижнім рівнем води в підживлювальному баці, м. Приймається Z=0,5 м.

58

За даними параметрами роботи підживлюючих насосів О_підж (кг/с), Н_пн (м) використовуючи робочі характеристики, підбираються насоси:

Марка насоса та їх кількість.

Продуктивність Q, кг/с (м³ /год);

Напір H, м;

Число обертів п, об/хв.

Потужність двигуна для приводу насоса N, КВт;

ККД насоса η, %.

На підставі обраного устаткування (котлоагрегатів та насосів) складається "СПЕЦИФІКАЦІЯ ОСНОВНОГО УСТАТКУВАННЯ" (Додаток В) і прикладається до розрахунково-пояснювальної записки.