3. П’єзометричний графік

П’єзометричний графік чи графік тисків (рисунок 11) дає наочне представлення про тиск чи напір в будь-якій точці теплової мережі, дозволяє вибрати оптимальний гідравлічний режим. Основою для його побудови служить гідравлічний розрахунок і дані про рельєф місцевості.

За горизонтальну площину відліку прийнято рівень 1-І, який має горизонтальну позначку

• =0; ПІ - П4 - графік напорів подавальної лінії мережі; Зв1 - Зв4 - графік напорів зворотної лінії мережі; Н_3в1 - повний напір на зворотному колекторі джерела теплопостачання, Н_н - напір, який розвиває мережний насос 2; Н_ст - повний напір, який розвиває підживлювальний насос 4, або, що є, те саме, повний статичний напір у тепловій мережі; Н_к - повний напір в точці К на нагнітальному патрубку мережного насоса 2; δН_Т- втрата напору мережної води у теплопідготовчій установці 1; Н_П1 - повний напір на подавальному колекторі джерела теплопостачання; Н_Пі = Н_к - δН_Т.

Наявний напір мережної води на колекторі на колекторі джерела теплопостачанню дорівнює різниці повних напорів: Н₁ = Н_П1 - Н_3в1.

Напір у будь-якій точці теплової мережі, наприклад в точці 3, визначається так: Н_П3 - повний напір у точці З подавальної лінії мережі; Н_3в3 - повний напір у точці 3 зворотної лінії мережі.

Якщо геодезична висота осі трубопроводу над площиною відліку у цій точці мережі дорівнює Z₃ то п’єзометричний напір у точці 3 подавальної лінії дорівнює Н_П3 –Z₃ , а

п’єзометричний напір у зворотній лінії Н_3вз –Z₃ .

34

Наявний напір у точці 3 теплової мережі дорівнює різниці п`єзометричних напорів подавальної і зворотної лінії теплової мережі, або, що те саме, різниці повних напорів

INCLUDEPICTURE "D:\\Работа, учеба\\media\\image77.png" \* MERGEFORMATINET INCLUDEPICTURE "D:\\Работа, учеба\\media\\image77.png" \* MERGEFORMATINET INCLUDEPICTURE "D:\\Работа, учеба\\media\\image77.png" \* MERGEFORMATINET INCLUDEPICTURE "D:\\Работа, учеба\\media\\image77.png" \* MERGEFORMATINET INCLUDEPICTURE "D:\\Работа, учеба\\media\\image77.png" \* MERGEFORMATINET

Рисунок 11 -

П’єзометричний графік

H₃ = H_П3 - H _3в3.

Наявний напір у тепловій мережі у вузлі приєднання абонента Д: Н₄ = Н_П4 - Н_3в4, де Н_п4 і Н_3в4 - повні напори у подавальні і зворотній лініях теплової мережі в точці 4.

Втрата напору в подавальній лінії теплової мережі на ділянці між колектором джерела теплопостачання і абонентом Д : .

Втрата напору в зворотній лінії на цій ділянці теплової мережі δН_1-4^зв= Н_3в1 - П_3вч .

Під час роботи мережного насоса 2 напір Н_ст, який розвиває підживлювальний насос 4, дроселюється регулятором тиску 3 до напору Н_3в1.

Під час зупинення мережного насоса 2 у тепловій мережі встановлюється статичний тиск Н_ст, який розвиває підживлювальний насос 4.

Основні вимоги до режиму тисків водяних теплових мереж за умови надійності роботи системи теплопостачання такі:

1. Неперевищення допустимих тисків в обладнанні джерела теплопостачання, теплової мережі і абонентських установок. Допустимий надлишковий (вище атмосферного) тиск у сталевих трубопроводах і арматурі теплових мереж залежить від сортаменту труб і здебільшого становить 1,6...2,5 МПа.

2. Забезпечення надлишкового (вищого за атмосферний) тиску у всіх елементах системи теплопостачання для запобігання кавітації насосів (мережних підживлювальних. змішувальних) і захисту системи теплопостачання від підсмоктування повітря. Невиконання цієї вимоги призводить до корозії обладнання і порушення циркуляції води. За мінімальне значення надлишкового тиску приймають 0,05 МПа (5 м вод. ст.).

3. Забезпечення незакіпання води за гідродинамічним режимом системи теплопостачання, тобто під час циркуляції води в системі. У всіх точках системи теплопостачання має підтримуватись тиск, який перевищує тиск насичення водяної пари при температурі води в системі (таблиця 4.5).

Таблиця 4.5 - Рекомендований тиск, за умови незакіпання в подавальних трубопроводах

Розрахункова температура мережної води, ° С	120	130	140	150	160
Максимальний тиск, м вод. ст	98	17	26	37	52

Напір у будь-якій точці теплової мережі визначається величиною відрізка між даною точкою і лінією п’єзометричного графіка подавальної і зворотної магістралей. Втрати напору в місцевій системі кінцевого абоненту відповідає відрізку Н₄.

Значення напорів і їхній розподіл по мережі дає вихідний матеріал для вибору схем приєднань до теплової мережі систем опалення.

На підставі виконаного п’єзометричного графіку необхідно вибрати схему приєднання кожного абоненту.