- •Вступ Предмет історії Стародавнього Сходу
- •Єгипет вступ до єгиптології
- •Стан джерельної бази
- •Дешифрування ієрогліфів
- •Історія археологічного дослідження країни
- •Хронологія та періодизація староєгипетської історії
- •Природнокліматичні умови в країні
- •Етногенез та ментальність населення
- •Найдавніший єгипет: віхи історії Народження староєгипетської держави
- •Державний апарат
- •Будівництво пірамід
- •Організація воєнних походів у період Стародавнього Царства
- •Тимчасова загибель і відродження Єгипетської держави в другій половині ш тис. До н. Е
- •Політична історія Єгипту доби Середнього Царства й нашестя гіксосів
- •Єгипет доби нового та пізнього царств: розквіт і занепад Визволення Єгипту від гіксосів та перетворення його у "світову державу"
- •Релігійно - політична реформа Аменхотепа IV (Ехнатона)
- •Воєнна політика фараонів XIX династії
- •Єгипет за Рамесидів фіванська теократія
- •Політична історія Єгипту доби Пізнього Царства
- •Соціально-економічний розвиток стародавнього єгипту Іригаційне землеробство інші галузі сільського господарства
- •Розвиток ремісничого виробництва
- •Торгівля
- •Соціальна структура Єгипту, її державне регулювання
- •Староєгипетська сім’я
- •Культура стародавнього єгипту
- •Техніка та інженерна справа
- •Матеріальний побут
- •Мова, писемність, освіта
- •Науково-практичні знання
- •Релігія і міфологія
- •Література
- •Архітектура і мистецтво
- •Театр, музика, спорт
- •Месопотамія вступ до шумерології та ассиріології Характеристика джерельної бази
- •Дешифрування клинопису
- •Історія археологічного дослідження країни
- •Хронологія та періодизація історії Стародавньої Месопотамії
- •Природно-кліматичні умови
- •Етногенез і ментальність населення
- •Держави шумеру і аккаду Месопотамія архаїчна та ранньодинастична
- •Аккадське царство
- •Нашестя кутіїв
- •Царство Шумеру і Аккаду (III династія Ура)
- •Вавилонська держава у II тис. До н. Е. Політична історія Вавилонії в II тис. До н. Е.
- •Господарське життя Стародавнього Вавилона
- •Старовавилонське суспільство
- •Касситська Вавилонія (Середньовавилонське царство)
- •Ассирія: від народження до вершин могутності Політична історія Ассирії в II тис. До н. Е.
- •Господарське життя, суспільство Ассирії у II тис. До н. Е.
- •Посилення Ассирії наприкінці X — в IX ст. До н. Е.
- •Створення та розквіт Ассирійської імперії
- •Загибель ассирійської імперії. Нововавилонське царство Ассирія на шляху в небуття
- •Причини катастрофи
- •Нововавилонське царство: віхи історії
- •Господарське та суспільно-політичне життя Нововавилонського царства
- •Культура стародавньої месопотамії
- •Матеріальний побут
- •Писемність, освіта бібліотеки та архіви
- •Науково-практичні знання
- •Реліпино-міфолопчні уявлення
- •Література
- •Архітектура, мистецтво, музика
- •Мала азія і закавказзя хеттське, фрігійське та лідійське царства Основні джерела археологічне дослідження Анатолії
- •Природнокліматичні умови, населення Стародавньої Анатолії
- •Політична історія хеттів
- •Господарське життя й суспільство Хеттської держави
- •Культура хеттів
- •Анатолія після загибелі Хеттського царства
- •Фрігійське царство
- •Лідійське царство
- •Культура Фрігії та Лідії
- •Ванське царство (урарту) та ранні держави закавказзя
- •Природнокліматичні умови
- •Стан джерельної бази
- •Утворення Ванського царства
- •Розквіт Урарту
- •Урартське суспільство
- •Занепад Урарту. Утворення ранніх держав Вірмени та Грузії
- •Культура Урарту
- •Східне середземномор’я. Аравія вступ до семітології. Стародавні фінікія та сирія Стан джерельної бази біблійна критика
- •Природнокліматичні умови
- •Етногенез і ментальність населення
- •Перехід від варварства до цивілізації
- •Палестина в і тис. До н. Е. Заселення Палестини стародавніми євреями
- •Держава Давида і Соломона
- •Староєврейське суспільство після загибелі Ізраїльсько-Іудейського царства
- •Рух пророків, реформи Іосії
- •Палестина під іноземним володарюванням
- •Культура східного середземномор’я в давнину
- •Матеріальна культура
- •Писемність. Наукові знання
- •Література
- •Мистецтво, музика
- •Аравія Стан джерельної бази
- •Природнокліматичні умови
- •Населення
- •Віхи історії
- •Соціально-економічний розвиток
- •Політичний устрій
- •Культура та релігія
- •Іран. Середня азія вступ до іраністики. Елам Стан джерельної бази, археологічне вивчення території Ірану
- •Природнокліматичні умови
- •Етногенез і ментальність населення
- •Стародавній Елам
- •Держава ахеменідів
- •Мідіське царство у vііі—VI ст. До н. Е.
- •Поява й посилення держави Ахеменідів
- •Царювання Дарія 1
- •Держава Ахеменідів у V—IV ст. До н. Е. Та її загибель
- •Господарське життя та суспільство ахеменідського Ірану
- •Культура ахеменідського ірану
- •Матеріальна культура
- •Писемність, освіта, поширення наукових знань
- •Релігійно-міфологічний світогляд
- •Література
- •Архітектура та мистецтво
- •Середня азія Стан джерельної бази
- •Природнокліматичні умови, населення
- •Архаїчна Середня Азія
- •Становлення цивілізації. Греко-Бактрійське царство
- •Парфянське царство
- •Кушанська держава
- •Культура, релігія
- •Вступ до індології Стан джерельної бази археологічне дослідження країни
- •Хронологія та періодизація староіндійської історії
- •Природнокліматичні умови в Стародавній Індії
- •Етногенез та ментальність населення
- •Віхи політичної історії
- •Індська (Хараппська) цивілізація
- •Заселення Північної Індії "аріями"
- •Поява цивілізації в долині Гангу
- •Індійський похід Александра Македонського
- •Імперія Маур’їв
- •Імперія Гуптів
- •Соціально-економічне життя Особливості економічного розвитку
- •Варни та касти
- •Форми власності й залежності
- •Система общин
- •Реформаційні віровчення середини і тис. До н. Е
- •Джайнізм
- •Ранній буддизм
- •Буддизм махаяни
- •Культура Матеріальна культура
- •Мови, писемність, освіта
- •Наукові знання
- •Література
- •Архітектура та мистецтво
- •Театр, музика
- •Китай вступ до китаїстики Стан джерельної бази
- •Археологічне вивчення Китаю
- •Природно-кліматичний фактор в історії давньокитайського суспільства
- •Етногенез та ментальність населення
- •Хронологія та періодизація давньокитайської історії
- •Найдавніші китайські держави
- •Держава Західне Чжоу: політична історія
- •Господарство та суспільство Західного Чжоу
- •Китай доби Східного Чжоу: на політичному роздоріжжі
- •Суспільно-політичні вчення стародавнього китаю
- •Конфуціанські ідеї щодо перебудови суспільства
- •Соціальна утопія моїзму
- •Легістська модель держави
- •Суспільство по-даоськи
- •Давньокитайські імперії
- •Західна Хань
- •Східна Хань
- •Культура
- •Матеріальна культура
- •Писемність, мова, освіта
- •Наукові знання
- •Релігія і міфологія
- •Література
- •Архітектура та мистецтво
- •Японія Характеристика джерельноі бази
- •Рання Японія
- •Японія доби дзьомон
- •Японія перед вторгненням етнічних протояпонців
- •Прихід вадзін. Зародження ранньодержавних утворень (епоха яйої)
- •Культура давніх японців
- •Рекомендована література
Держава Ахеменідів у V—IV ст. До н. Е. Та її загибель
Як відомо, історія Перської імперії не була безхмарною з самого початку її існування, проте в V—IV ст. до н. е. вона взагалі вступила в свою драматичну фазу.
Повстання проти перського панування в Мілеті, підтримане малоазійськими греками, призвело до греко-перських воєн 500—449 рр. до н. е., які завершилися блискучою перемогою греків. Захищаючи свою Батьківщину, греки завдали поразки могутній імперії. Воєнні невдачі, зрозуміло, викликали внутрішнє бродіння в державі Ахеменідів. У 465 р. до н. е. цар Ксеркс, який прийшов до влади після смерті в 485 р. до н. е. Дарія І, став жертвою двірцевої змови, царський трон дістався його синові Артаксерксу І. В державі раз по раз вибухали визвольні повстання поневолених персами народів — єгиптян, вавилонців, мідійців, малоазійців. На початку IV ст. до н. е. перси втратили Єгипет, який вони зуміли знову підкорити лише напередодні загибелі Перської імперії. Останні Ахеменіди втратили індійські території. Сатрапи Малої Азії воювали один з одним і всі разом — проти перського царя. Почастішали двірські змови й перевороти.
У 358 р. до н. е. царем Персії став Артаксеркс III, в особі якого "заповзятість Ахеменідів блимнула гаснучим вогником". Він спробував відродити Перську державу в її колишніх кордонах, проте історія відвела йому для цього занадто мало часу — лише два десятки років. У 337 р. до н. е. Артаксеркса III отруїли царський лікар та один із євнухів царського гарему. Царевбивці посадили на трон Артаксерксового сина Арсеса, проте вже наступного року Арсес та його сім’я залишили цей світ стараннями змовників. Бунтівні вельможі зробили царем держави Ахеменідів вірменського сатрапа Кодамона, який узяв собі тронне ім’я Дарія III. Історики констатують, що доля і йому не подарувала достатньо часу для наведення порядку в державі.
Тимчасом нове страшне лихо стукалося в двері Перської держави: помститися персам за кривди, завдані ними еллінам, узявся зі своїм військом юний Алексацдр Македонський. Перша битва між військами Дарія III та греко-македонцями відбулася влітку 334 р. до н. е. поблизу річки Гранік. Поліетнічне перське військо своєю організацією (його підрозділи формувалися за етнічною ознакою та за видом зброї, що не сприяло його боєздатності) і тактикою ведення бою поступалося греко-македонським фалангам, тому зазнало в цій битві цілковитої поразки. Восени наступного року чергову велику битву — цього разу при Іссі, на кордоні Кілікії та Сирії — перси програли ще ганебніше. В розпалі бою у Дарія III здали нерви, він кинувся втікати, залишивши напризволяще не лише військо, а й свою сім’ю — матір, дружину, двох доньок і малолітнього сина, після чого, зрозуміло, його доблесні воїни також почали панічно відступати, причому в неймовірній товчії передавили один одного в більшій кількості, аніж їх знищили воїни Александра Македонського. Востаннє дві військові потуги помірялися силою восени 331 р. до н. е. в місцевості Гавгамели, на території Сирії. Дарій III і цього разу вкрив себе ганьбою, накивавши п’ятами. Поразка перського війська біля Гавгамел була вирішальною, після цієї битви греко-македонці взяли Сузи, Персеполь і Пасаргади, де зберігалися основні скарбниці Ахеменідів. У Персеполі Александр власноручно підпалив царський палац — символ величі Ахеменідів, причому вчинив цей вандальський акт, на думку одних, нерозважливо, на думку інших — цілком свідомо, щоб помститися персам за спалення ними афінського Акрополя, зруйнування міст і храмів Аттики. Дарій III намагався врятуватися втечею до Східного Ірану, але саме там його підстерегла смерть від руки бактрійського сатрапа Бесса. Отож, у 330р. до н. е. колишня велетенська держава Ахеменідів, володарів півсвіту, покірливо лежала біля ніг Александра Македонського. її стрімке падіння в небуття стало поворотним пунктом світової історії, бо, за словами історика, "Схід, який вже втратив свою таємничість як географічна одиниця та як соціальне поняття, тепер втратив і своє значення".