
- •Вступ Предмет історії Стародавнього Сходу
- •Єгипет вступ до єгиптології
- •Стан джерельної бази
- •Дешифрування ієрогліфів
- •Історія археологічного дослідження країни
- •Хронологія та періодизація староєгипетської історії
- •Природнокліматичні умови в країні
- •Етногенез та ментальність населення
- •Найдавніший єгипет: віхи історії Народження староєгипетської держави
- •Державний апарат
- •Будівництво пірамід
- •Організація воєнних походів у період Стародавнього Царства
- •Тимчасова загибель і відродження Єгипетської держави в другій половині ш тис. До н. Е
- •Політична історія Єгипту доби Середнього Царства й нашестя гіксосів
- •Єгипет доби нового та пізнього царств: розквіт і занепад Визволення Єгипту від гіксосів та перетворення його у "світову державу"
- •Релігійно - політична реформа Аменхотепа IV (Ехнатона)
- •Воєнна політика фараонів XIX династії
- •Єгипет за Рамесидів фіванська теократія
- •Політична історія Єгипту доби Пізнього Царства
- •Соціально-економічний розвиток стародавнього єгипту Іригаційне землеробство інші галузі сільського господарства
- •Розвиток ремісничого виробництва
- •Торгівля
- •Соціальна структура Єгипту, її державне регулювання
- •Староєгипетська сім’я
- •Культура стародавнього єгипту
- •Техніка та інженерна справа
- •Матеріальний побут
- •Мова, писемність, освіта
- •Науково-практичні знання
- •Релігія і міфологія
- •Література
- •Архітектура і мистецтво
- •Театр, музика, спорт
- •Месопотамія вступ до шумерології та ассиріології Характеристика джерельної бази
- •Дешифрування клинопису
- •Історія археологічного дослідження країни
- •Хронологія та періодизація історії Стародавньої Месопотамії
- •Природно-кліматичні умови
- •Етногенез і ментальність населення
- •Держави шумеру і аккаду Месопотамія архаїчна та ранньодинастична
- •Аккадське царство
- •Нашестя кутіїв
- •Царство Шумеру і Аккаду (III династія Ура)
- •Вавилонська держава у II тис. До н. Е. Політична історія Вавилонії в II тис. До н. Е.
- •Господарське життя Стародавнього Вавилона
- •Старовавилонське суспільство
- •Касситська Вавилонія (Середньовавилонське царство)
- •Ассирія: від народження до вершин могутності Політична історія Ассирії в II тис. До н. Е.
- •Господарське життя, суспільство Ассирії у II тис. До н. Е.
- •Посилення Ассирії наприкінці X — в IX ст. До н. Е.
- •Створення та розквіт Ассирійської імперії
- •Загибель ассирійської імперії. Нововавилонське царство Ассирія на шляху в небуття
- •Причини катастрофи
- •Нововавилонське царство: віхи історії
- •Господарське та суспільно-політичне життя Нововавилонського царства
- •Культура стародавньої месопотамії
- •Матеріальний побут
- •Писемність, освіта бібліотеки та архіви
- •Науково-практичні знання
- •Реліпино-міфолопчні уявлення
- •Література
- •Архітектура, мистецтво, музика
- •Мала азія і закавказзя хеттське, фрігійське та лідійське царства Основні джерела археологічне дослідження Анатолії
- •Природнокліматичні умови, населення Стародавньої Анатолії
- •Політична історія хеттів
- •Господарське життя й суспільство Хеттської держави
- •Культура хеттів
- •Анатолія після загибелі Хеттського царства
- •Фрігійське царство
- •Лідійське царство
- •Культура Фрігії та Лідії
- •Ванське царство (урарту) та ранні держави закавказзя
- •Природнокліматичні умови
- •Стан джерельної бази
- •Утворення Ванського царства
- •Розквіт Урарту
- •Урартське суспільство
- •Занепад Урарту. Утворення ранніх держав Вірмени та Грузії
- •Культура Урарту
- •Східне середземномор’я. Аравія вступ до семітології. Стародавні фінікія та сирія Стан джерельної бази біблійна критика
- •Природнокліматичні умови
- •Етногенез і ментальність населення
- •Перехід від варварства до цивілізації
- •Палестина в і тис. До н. Е. Заселення Палестини стародавніми євреями
- •Держава Давида і Соломона
- •Староєврейське суспільство після загибелі Ізраїльсько-Іудейського царства
- •Рух пророків, реформи Іосії
- •Палестина під іноземним володарюванням
- •Культура східного середземномор’я в давнину
- •Матеріальна культура
- •Писемність. Наукові знання
- •Література
- •Мистецтво, музика
- •Аравія Стан джерельної бази
- •Природнокліматичні умови
- •Населення
- •Віхи історії
- •Соціально-економічний розвиток
- •Політичний устрій
- •Культура та релігія
- •Іран. Середня азія вступ до іраністики. Елам Стан джерельної бази, археологічне вивчення території Ірану
- •Природнокліматичні умови
- •Етногенез і ментальність населення
- •Стародавній Елам
- •Держава ахеменідів
- •Мідіське царство у vііі—VI ст. До н. Е.
- •Поява й посилення держави Ахеменідів
- •Царювання Дарія 1
- •Держава Ахеменідів у V—IV ст. До н. Е. Та її загибель
- •Господарське життя та суспільство ахеменідського Ірану
- •Культура ахеменідського ірану
- •Матеріальна культура
- •Писемність, освіта, поширення наукових знань
- •Релігійно-міфологічний світогляд
- •Література
- •Архітектура та мистецтво
- •Середня азія Стан джерельної бази
- •Природнокліматичні умови, населення
- •Архаїчна Середня Азія
- •Становлення цивілізації. Греко-Бактрійське царство
- •Парфянське царство
- •Кушанська держава
- •Культура, релігія
- •Вступ до індології Стан джерельної бази археологічне дослідження країни
- •Хронологія та періодизація староіндійської історії
- •Природнокліматичні умови в Стародавній Індії
- •Етногенез та ментальність населення
- •Віхи політичної історії
- •Індська (Хараппська) цивілізація
- •Заселення Північної Індії "аріями"
- •Поява цивілізації в долині Гангу
- •Індійський похід Александра Македонського
- •Імперія Маур’їв
- •Імперія Гуптів
- •Соціально-економічне життя Особливості економічного розвитку
- •Варни та касти
- •Форми власності й залежності
- •Система общин
- •Реформаційні віровчення середини і тис. До н. Е
- •Джайнізм
- •Ранній буддизм
- •Буддизм махаяни
- •Культура Матеріальна культура
- •Мови, писемність, освіта
- •Наукові знання
- •Література
- •Архітектура та мистецтво
- •Театр, музика
- •Китай вступ до китаїстики Стан джерельної бази
- •Археологічне вивчення Китаю
- •Природно-кліматичний фактор в історії давньокитайського суспільства
- •Етногенез та ментальність населення
- •Хронологія та періодизація давньокитайської історії
- •Найдавніші китайські держави
- •Держава Західне Чжоу: політична історія
- •Господарство та суспільство Західного Чжоу
- •Китай доби Східного Чжоу: на політичному роздоріжжі
- •Суспільно-політичні вчення стародавнього китаю
- •Конфуціанські ідеї щодо перебудови суспільства
- •Соціальна утопія моїзму
- •Легістська модель держави
- •Суспільство по-даоськи
- •Давньокитайські імперії
- •Західна Хань
- •Східна Хань
- •Культура
- •Матеріальна культура
- •Писемність, мова, освіта
- •Наукові знання
- •Релігія і міфологія
- •Література
- •Архітектура та мистецтво
- •Японія Характеристика джерельноі бази
- •Рання Японія
- •Японія доби дзьомон
- •Японія перед вторгненням етнічних протояпонців
- •Прихід вадзін. Зародження ранньодержавних утворень (епоха яйої)
- •Культура давніх японців
- •Рекомендована література
Етногенез та ментальність населення
Хто такі стародавні єгиптяни якою була їхня ментальність ? Судячи із стародавніх зображень, єгиптяни були людьми середнього зросту, широкоплечими, стрункими, спортивної статури. Чоловіки мали смаглявішу, ніж у жінок, шкіру, бо їм доводилося працювати в полі й, отож, більше смажитися на сонці. Єгиптологів завжди вражала разюча зовнішня схожість між стародавніми та сучасними єгиптянами.
Питання про етногенез стародавніх єгиптян ще не вийшло за рамки гіпотез. Єгиптологи найчастіше припускають азіатсько-семітське походження єгиптян, тобто вважають їх переселенцями з Месопотамії. Проте у старо-єгипегській мові, яку лінгвісти відносять до афразійської (семіто-хамітської) мовної сім’ї, налічувалося дуже багато несемітських слів, у зв’язку з чим серед фахівців побутує також думка, що вона, власне, не походить від семітських мов, однак має з ними спільного першопредка. Є прихильники концепції, згідно з якою стародавні єгиптяни як етнос утворилися шляхом змішання ряду тубільних племен Північно-Східної Африки (галла, сомалі тощо). Опоненти цієї концепції вказують на ту обставину, що стародавні єгиптяни ніколи не зображували себе темношкірими. Нині в єгиптологічній літературі зустрічається твердження, що стародавні єгиптяни — це, скоріше всього, етнічний феномен. Ніби підсумовуючи цю мозаїку поглядів, французький єгиптолог Крістіан Жак щиро зізнається: "Елементарна чесність змушує визнати, що ми не знаємо нічого певного про найдавніше населення Єгипту".
Стародавні єгиптяни були схожі на нинішніх не лише зовнішністю, а й своєю вдачею, психологічним складом. Вони дуже любили природу, були працьовитими, вмілими, практичними, чесними, чуйними, лагідними, врівноваженими у своїх поглядах на життя, артистичними, дотепними, й водночас могли приголомшити будь-кого своєю легковажністю, мінливістю настрою, самовдоволеністю, в’їдливістю, бунтарським нахилом. У них поєднувалися запальність і довготерпіння, злопам’ятство й відхідливість, енергійність і апатичність, експансивність і стриманість, хитрість і простодушність. Вони легко піддавалися смутку й занепадницькому настрою, проте ненадовго, більше ж любили веселитися, вести безтурботне життя. Єгиптяни не були мовчунами, причому енергійно жестикулювали під час розмови. Сучасники відзначали їхню непоказну набожність, схильність до всього таємничого.
Важливою рисою характеру стародавніх єгиптян був їхній щиросердий патріотизм. Вони палко любили свою батьківщину, пишалися нею, вважали смерть на чужині страшним лихом. Разом з тим вони не страждали ксенофобією, до полонених ставилися гуманно, навіть дозволяли їм зберігати своє віросповідання.
Єгипетський письменник Юсуф Ідріс так охарактеризував своїх співвітчизників: "Ми — народ, який майже нездатний приймати рішення.., самі ніколи не створюємо ні радощів, ні смутку, а отож не визначаємо найголовнішого — плину життя. Для нас наше життя вже кимось наперед визначене. Воно подається нам у готовому вигляді сім’єю, класом, обставинами, і ми сприймаємо його як приреченість, фатум. Ми ніколи не відкидаємо його, нам навіть на думку не приходить змінити його". Це самобичування можна адресувати, з певними застереженнями, й стародавнім єгиптянам, у яких деспотична влада, засилля бюрократії та глибока соціальна стратифікація суспільства породили дивовижну громадську пасивність у всьому, крім організації колективних випивок, та малоприємне чиношанування. "І не пробуй бути з єгиптянином нарівні, він завжди вважатиме тебе або нижчим за себе — й тоді поводитиметься з тобою нечемно, або вищим — й тоді ставитиметься до тебе з великою шаною, яку слід сприймати як належне",— говорять про себе самі єгиптяни. Такий психологічний стереотип — прямий наслідок багатовікового чинопочитанія, того нездорового соціального клімату, в якому (цитую староєгипетський текст) "не встигне людина з’явитися на світ, як відразу падає ниць перед начальником своїм". Породженням затяжної громадянської пасивності соціальних низів була їхня здатність до сліпого, нещадного бунту, апокаліптичними сценами якого приголомшують староєгипетські пророцтва — "Речення Іпусера", "Віщування Неферті".
Традиційне мислення стародавніх єгиптян вражає своїм консерватизмом, рабським слідуванням традиціям. Якщо єгиптянин був у чомусь переконаний, його неможливо було переконати в протилежному. "Елліни,— повідомляв Геродот,— пишуть свої літери і рахують зліва направо, а єгиптяни — справа наліво. І все ж, чинячи так, вони запевняють, що пишуть направо, а елліни наліво". Річку Євфрат, яка текла не на північ, як Ніл, а на південь, єгиптяни зачудовано назвали "Перевернутою водою", оскільки були переконані, що всі ріки мають брати приклад з Нілу. Такий консерватизм мислення був важливою запорукою стабільності єгипетського суспільства.
Яким уявляли собі стародавні єгиптяни світ і час? Вони були впевнені, що ніяких змін, ніякого "розвитку" в природі немає. Світ на віки вічні залишається таким, яким його створили боги. Якщо день змінюється ніччю, життя — смертю, то це всього лише заданий богами споконвічний ритм життя, який забезпечує процвітання суспільства.
Словарь античности / Пер. с нем. Москва, 1989, 1992.