- •Іср №1. Роль і місце цивільної оборони (цо) в державній системі безпеки захисту населення відповідно до законодавства україни (2 год)
- •Питання для контролю
- •Іср №2. Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часів та їх вплив на життєдіяльність населення і об'єкти с.Г. Виробництва (4 год)
- •Питання для контролю
- •Іср №3. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях (2 год)
- •Питання для контролю
- •Іср № 4. Характеристика осередків ядерного, хімічного і біологічного зараження (2 год)
- •Питання для контролю
- •Іср № 5. Прилади радіаційної, хімічної розвідки та порядок їх використання (2 год)
- •Питання для контролю
- •Іср № 6. Захист населення і територій в умовах надзвичайних ситуацій (6 год)
- •Питання для контролю
- •Іср № 7. Організація і прогнозування РіНр у нс (4 год)
- •Питання для контролю
- •Іср № 8. Структура впливу людського фактору на управління безпекою у нс (2 год)
- •Питання для контролю
Іср №3. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях (2 год)
План:
1.Оцінка надійності захисту виробничого персоналу, об’єкту АПК.
2.Дозиметричний та хімічний контроль на об’єктах АПК.
Мета роботи: вивчити методику оцінки надійності захисту виробничого персоналу на об’єктах АПК.
На основі вивчення факторів, які впливають на стійкість роботи об’єктів і оцінки стійкості елементів і галузей виробництва проти уражаючих факторів ядерної, хімічної зброї, аварій на АЕС, розробляються основні напрямки підвищення стійкості роботи с.г. підприємств в умовах НС мирного і воєнного часу.
На основі набутих теоретичних знань студент повинен
знати:
методику оцінки надійності захисту;
сили і засоби, які утворюються на об’єктах АПК;
вміти:
оцінювати стан радіаційної та хімічної обстановки.
Питання для контролю
Як здійснюється дозиметричний та хімічний контроль та об’єктах АПК?
Основні положення плану ЦЗ стосовно виникнення НС.
Звітність з індивідуально-самостійної роботи – конспект.
Література:
1. М.І.Стеблюк "Цивільна оборона", К.: "Урожай". 1994.- ст.345.
2. М.І.Стеблюк "Цивільна оборона", К.: "Знання". 2004.- ст.490.
3. Шоботов В.М. «Цивільна оборона» , - К: Центр навчальної літератури, 2004.
Іср № 4. Характеристика осередків ядерного, хімічного і біологічного зараження (2 год)
План:
1.Ядерна зброя, її уразливі фактори. Зони зараження і осередок ядерного ураження.
2.Зони зараження і осередки хімічного і біологічного ураження.
3. Превентивні заходи щодо зниження масштабів впливу факторів ядерного хімічного і біологічного ураження.
Мета роботи: ознайомитися з класифікацією ядерної зброї та її уражаючими факторами. Вивчити зони зараження і осередки при хімічному, біологічному та ядерному ураженнях. Ознайомитися з заходами, щодо зниження масштабів впливу факторів ядерного, хімічного і біологічного ураження.
Територія, на якій під впливом уражаючих факторів ядерного вибуху виникли руйнування будівель і споруд, пожежі, радіоактивне забруднення місцевості й ураження людей і тварин, називається осередком ядерного ураження. Зовнішньою межею ядерного ураження вважається умовна лінія на місцевості, де надмірний тиск повітряної ударної хвилі 10 кПа. З метою визначення характеру руйнувань і встановлення обсягу рятувальних та інших невідкладних робіт залежно від надмірного тиску у фронті ударної хвилі осередок ядерного ураження умовно поділяють на чотири зони.
Зона повних руйнувань характеризується надмірним тиском 50 кПа і руйнуванням або сильною деформацією всіх несучих конструкцій і елементів споруди, утворенням суцільних завалів. Підземні (підвальні) частини споруд значно менше руйнуються. Повністю 1 руйнуються житлові, тваринницькі та інші виробничі споруди, про-1 тирадіаційні укриття (ПРУ), герметичні сховища поблизу центру! вибуху. До 75 % герметичних сховищ і до 90 % підземних комунально-енергетичних мереж зберігаються.
Зона сильних руйнувань має надмірний тиск від 50 до 30 кПа. Руйнування виникають при надмірному тиску: багатоповерхових будинків — 25-30 кПа, малоповерхових будівель — 25—35 кПа, споруд виробничого типу — 30-50 кПа. Деформується більша частина несучих конструкцій. Можуть залишатися частково стіни і перекриття нижніх поверхів. Утворюються завали.
У зоні середніх руйнувань більшість несучих конструкцій зберігається, лише частково деформується. Зберігається основна частина і стін з можливими тріщинами в зовнішніх стінах і провалами в окремих місцях, але при цьому другорядні та частина несучих конструкцій можуть бути зруйновані повністю. Герметичні сховища і частина ПРУ не пошкоджуються. Середніх руйнувань зазнають багатоповерхові споруди при надмірному тиску 10-20 кПа, малоповерхові будівлі — 15-25 кПа, виробничі споруди — 20-30 кПа. На комунально-енергетичній мережі деформуються і руйнуються окремі опори повітряних ліній електропередачі, пошкоджуються технологічні трубопроводи.
У зоні слабких руйнувань руйнуються вікна, двері, легкі перегородки, з'являються тріщини, в основному в стінах верхніх поверхів. Підвали й нижні поверхи зберігаються. Незначні руйнування і пошкодження на комунально-енергетичній мережі.
На основі набутих теоретичних знань студент повинен
знати:
класифікацію ядерної зброї;
вміти:
розрізняти зони зараження ядерного, хімічного і біологічного ураження.
проводити превентивні заходи щодо зниження масштабів впливу факторів ядерного хімічного і біологічного ураження.