Тема 6. Геополітична структура світу та геостратегія світових держав

План

1. Геостратегія: сутність та різновиди.

2. Основні структурні елементи геостратегії держави.

3. Основні геостратегічні цілі та пріоритети провідних міжнародних акторів (сша, Росія, єс, країни Азійсько-Тихоокеанського та Південно-Азійського регіону).

Реферати

1. Стратегія та тактика держави на міжнародній арені.

2. Геостратегічні пріоритети США.

Література

1. Бжезінський З. Велика шахівниця / Бжезінський З. – Львів – Івано– Франківськ: Лілея НВ, 2000. – 236 с.

2. Гаджиев К. С. Введение в геополитику: Учеб. для вузов; Изд. 2– е, доп. и перераб. / Гаджиев К. С. – М.: Логос, 2001. – 432 с.

3. Геоекономіка та геополітика України: Навч. посібник. – Д.: Національний гірничий університет, 2007. – 282 с.

4. Дергачев в. А. Геополитика: учеб. Для вузов / в. А. Дергачев. – м.: юнити– Дана, 2004. – 526 с.

5. Дзьобань О. Геополітичні чинники системи національної безпеки (соціально-філософський аспект) / Дзьобань О. // Людина і політика. – 2004. – №1. – С.83– 90.

6. Дугин А. Основы геополитики и геополитическое будущее России / Дугин А. – М.: Аркогея, 1999. – С.97– 99.

7. Замятин Д. Н. Власть пространства и пространство власти: Географические образы в политике и международных отношениях / Д. Н. Замятин. – М.: Росспэн, 2004. – 349 с. – (Политология России).

8. Концепція (основи державної політики) національної безпеки України: геополітичні пріоритети і сценарії розвитку. – К., 1999.

9. Кузь о. М. Геополітика. Конспект лекцій / о. М. Кузь, д. С. Коротков. – Харків: Вид. Хнеу, 2008. – 180 с.

10. Нартов Н. А. Геополитика = Geopolitics: [учеб. для вузов] / Н. А. Нартов; [Под ред. В. И. Староверова]. – 3– е изд., перераб. и доп. – М.: Единство, 2004. – 544 с. – (Золотой фонд российских учебников).

11. Основи політичної науки: Курс лекцій / [За ред. Б. Кухти]. – Львів, 1999. – ч.4.: Міжнародна політика.

12. Паламарчук О. Геополітика як інтеграційний напрям вирішення міждержавних проблем (досвід розробки вихідних понять) / Паламарчук О. // Україна та глобальні процеси: географічний вимір: Зб. наук. пр. – К.; Луцьк, 2000. – Т.1. – С.137– 139.

13. Плешаков К. В. Геополитика в свете глобальных перемен / Плешаков К. В. // Международная жизнь. – 1994. – № 10.

14. Слабінський А. Роль США у забезпеченні геостратегічної стабільності (нормативно– правовий аналіз) / Слабінський А. // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. / Київ нац. ун– т ім. Т. Г. Шевченка; Ін-т міжнар. відносин; Гол. ред. Л. В. Губерський. – К., 2001. – Вип. 29, ч.2. – С. 253– 259.

15. Тихонравов ю. В. Геополитика: Учеб. Пособ. / Тихонравов ю. В. – м.: Бизнес– школа «Интел– Синтез», 1998. – 368 с.

16. Трохимчук с. Політична географія з основами геополітики / Трохимчук с. – Львів: лну ім. І. Франка, 1997. – 104 с.

17. Хантингтон С. Будущее демократического процесса / Хантингтон С. // Мировая экономика и международные отношения. – 1995. – № 6. – С.47.

18. Шепелєв м. А. Теорія міжнародних відносин: Підручн. / Шепелєв м. А. – к.: Вища школа, 2004. – 622с.

Методичні рекомендації

Вивчення теми слід розпочати із з’ясування сутності понять «стратегія» та «тактика» у їх розумінні як специфічних засобів реалізації геополітичних пріоритетів. У першому питанні теми доцільно визначити зміст такого провідного поняття геополітики як «геостратегія», визначити її типи. Окремої уваги потребує й аналіз такого типу геостратегій як імперіалістична, яка може мати як відкритий (явний), так і латентний (прихований) характер, та визначається через декілька взаємопов’язаних складових: політичну, воєнну, ідеологічну, економічну, інформаційну, культурну та ін. [2-6; 9-13; 15-19].

Друге питання присвячене структурним елементам геостратегій держав на міжнародній арені, що дають змістовну відповідь, формулюють програму діяльності щодо осягнення національних системних цілей. Йдеться, передусім, про те, що геополітика опрацьовує головну системну мету, а також – певну ієрархію цілей системи, політичного режиму, цілей політичної організації суспільства. По-друге, значення має є визначення головних напрямів реалізації стратегічних цілей, принципів здійснення політики владним режимом. По-третє, слід брати до уваги основного супротивника чи, навпаки, – головного союзника системи. По-четверте, значення має й визначення темпу політичних процесів, який означає, що саме стратегія орієнтує систему загалом на еволюційний або революційний шлях розвитку. По-п’яте, має значення й вміння знайти головну ланку в політичному процесі та сконцентрувати максимально можливі сили, зусилля, що дозволяє найбільш ефективно вирішити загальні системні завдання. По-шосте, пріоритетним є й визначення черги історичних етапів політичного процесу [2-4; 9-11; 15-16; 18].

У третьому питанні необхідно проаналізувати геополітичний потенціал провідних суб’єктів світової політики. Доцільно розгляд питання із визначення геополітичних цілей США, наголосивши на таких з них, як забезпечення глобальної конкурентоспроможності держави; утримання світової першості; збереження власної зверхності шляхом зміцнення американської безпеки, просування своїх інтересів і принципів у всьому світі; боротьба з міжнародним тероризмом тощо. Особливу увагу у цьому питання слід приділити й геостратегії Росії, проаналізувавши різні її моделі (від позиційної до стратегії наступів). Окреме місце при висвітленні цього питання повинно належати й визначенню геополітичних пріоритетів ЄС, який є не просто об’єднанням держав регіону, а однією зі складових «тріади» центрів світової сили, полюсом економічного та соціального розвитку, що відіграє відчутну роль у вирішенні геополітичних проблем за межами власних кордонів. Слід наголосити на тому, що особливістю геополітичної стратегії ЄС є використання невійськових методів впливу, що, однак, у кризових ситуаціях характеризується низькою ефективністю через небажання країн-членів делегувати елементи свого суверенітету у сфері зовнішньої політики. У рамках цього питання слід проаналізувати й розподіл сил на Азійсько-Тихоокеанському просторі, наголосивши на високих темпах розвитку економік країн регіону, ефективних процесах інтеграції. Окрім цього слід проаналізувати й дестабілізуючі фактори геополітичної ситуації в регіоні, зокрема, наявність взаємних територіальних претензій [1; 3-4; 6; 8-11; 14-16; 18].

У першому рефераті необхідно визначити характерні особливості геостратегії як синтезу обґрунтованих геополітикою стратегічних цілей, принципів та напрямів зовнішньополітичної діяльності держави, засобів і методів досягнення геополітичних цілей – збереження чи збільшення могутності держави чи союзу держав, а в несприятливих умовах – мінімалізація шкоди чи відновлення першопочаткового до кризового стану. Проаналізувавши основні структурні елементи геостратегії у рефераті також слід з’ясувати значення тактики як випробуваного та надійного засобу реалізації стратегії. У першому рефераті також необхідно сформулювати питання, які стосуються визначення стратегії та тактики держави на міжнародній арені (що робити, чого ми хочемо, як це зробити?) [2-4; 9-11; 15].

Другий реферат є доповненням питання щодо стратегічних цілей головних акторів міжнародних відносин, зокрема, Сполучених Штатів Америки. При написанні цього реферату необхідно наголосити, що головним джерелом могутності США є саме простір. Окрім цього увагу слід звернути на проголошуваному США праві на «гуманітарну інтервенцію», спрямовану на захист прав людини, посилення інформаційної експансії. Продовжуючи аналіз геополітичних пріоритетів США слід наголосити на провідних позиціях США в таких головних галузях світової влади: у військовій сфері вони володіють безпрецедентними глобальними можливостями розгортання; у галузі економіки залишаються основною рушійною силою світового розвитку; у технологічному відношенні вони зберегли абсолютне лідерство в передових галузях науки та техніки; незважаючи на деяку примітивність, американська культура набула світового поширення і є доволі популярною, особливо серед молоді [1; 3-4; 9-10; 14-15].