Тема 2. Класичні геополітичні концепції

План

1. Дотеоретичний етап розвитку геополітичної думки.

2. Виникнення класичної геополітичної науки (Ф. Ратцель, Р. Челлен).

3. Американська школа геополітики (А. Мехен, Н. Спайкмен).

4. Британська школа геополітики. Геополітична концепція X. Маккіндера.

5. Німецька геополітична школа (К. Хаусхофер, К. Шмітт).

Реферати

1. Географічний детермінізм в античній та середньовічній науці.

2. Німецькі геополітичні ідеї та нацистська геополітика.

3. Цивілізаційні теорії геополітики.

Література

1. Андрианова Т. В. Геополитические теории XX в. (Социально-философское исследование) / Андрианова Т. В. – М., 1996.

2. Гаджиев К. С. Введение в геополитику: Учеб. для вузов; Изд. 2– е, доп. и перераб. / Гаджиев К. С. – М.: Логос, 2001. – 432 с.

3. Геополитика: Хрестоматия / [Рос. акад. гос. службы при Президенте Рос. Федерации, Сиб. акад. гос. службы; Авт.– сост. Н. М. Голунов]. – Новосибирск: СибАГС, 2004. – 238 с.

4. Ден В. Э. Учение Рудольфа Челлена о предмете и задачах геополитики / Ден В. Э. // Известия Русского географического общества. – 1997. – Т. 129. – Вып. 1; 1997. – Вып. 2.

5. Дергачев В. А. Цивилизиционная геополитика (геофилософия): Учеб. для вузов / Дергачев В. А. – К., 2004. – 672 с.

6. Дністрянський М. С. Геополітичні доктрини і підходи: критичний аналіз методології: Моногр. / Дністрянський М. С. – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка. 2003. – 114 с.

7. Кузь о. М. Геополітика. Конспект лекцій / о. М. Кузь, д. С. Коротков. – Харків: Вид. Хнеу, 2008. – 180 с.

8. Маккиндер X. Дж. Географическая ось истории / Маккиндер X. Дж. // Полис. – 1995. – № 4.

9. Мальський м. З. Теорія міжнародних відносин: Підручн. / Мальський м. З., Мацях м. М. – 2– ге вид, доп. Та випр. – к.: Кобза, 2003. – 528с.

10. Мэхен А. Т. Влияние морской силы на историю: 1660 – 1783 / Мэхен А. Т. – М.: СПб.: АСТ Terra Fantastica, 2002. – 196 с.

11. Нартов Н. А. Геополитика = Geopolitics: [учеб. для вузов] / Н. А. Нартов; [Под ред. В. И. Староверова]. – 3– е изд., перераб. и доп. – М.: Единство, 2004. – 544 с. – (Золотой фонд российских учебников).

12. Стоян В. С. Классические и современные геополитические схемы и модели / Стоян В. С. // Вопроси гуманит. наук. – 2004.– №1. – С.332– 335.

13. Тихонравов Ю. В. Геополитика: Учеб. Пособ. / Тихонравов Ю. В. – М.: Бизнес-школа «Интел– Синтез», 1998. – 368 с.

14. Туренко В. Геополітика і націонал-соціалізм / Туренко В. // Нова політика. – 2001. – №5. – С. 44– 46.

15. Хаусхофер К. О геополитике: работы разных лет: Границы в их географическом и политическом значении. Панидеи в геополитике. Статус-кво и обновление мира. Континентальный блок. [Пер. с нем. И. Г. Усачева] / Хаусхофер К. – М.: Мысль, 2001. – 426 с.

16. Челлен Р. Держава як форма життя / Челлен Р. – Варшава, 1916. – 359 с.

17. Шепелєв м. А. Теорія міжнародних відносин: Підручн. / Шепелєв м. А. – к.: Вища школа, 2004. – 622с.

18. Шмитт К. Планетарная напряженность между Востоком и Западом и противостояние Земли и Моря / Шмитт К. // Основы геополитики. Геополитическое будущее России. – М., 1997.

Методичні рекомендації

Розгляд першого питання слід розпочати із з’ясування того, що, як самостійна наука, геополітика є порівняно молодою, втім використання її як практики міжнародних відносин відоме з найдавніших часів. У цьому питанні необхідно розглянути основні геополітичні уявлення та ідеї вчених Стародавнього Сходу, доби Античності, Середньовіччя, Нового часу. Особливу увагу слід приділити передумовам, що на кінець XIX ст. сприяли формуванню теоретичної бази, спрямованої на пояснення впливу природного оточення на розвиток людства, на з’ясування причин диференціації країн і народів за різним ступенем суспільного розвитку та прогнозування подальших шляхів їхньої еволюції [3; 7; 9; 11; 13; 17].

У другому питанні увагу слід сконцентрувати на особливостях виникнення геополітичної науки наприкінці XIX – початку XX ст., що пов’язано з початком нового етапу розвитку міжнародних відносин – завершенням територіального розподілу світу між великими державами та з боротьбою за його переділ. У даному питанні необхідно розглянути геополітичні погляди основоположника геополітичної науки – Фрідріха Ратцеля, насамперед його розуміння держави як живого організму, який бореться за своє існування, виділені ним сім законів експансії тощо. У другому питанні необхідно також розглянути ідеї шведського ученого Юхана Рудольфа Челлена – мислителя, що ввів у науковий обіг термін «геополітика». Доцільно з’ясувати, з яких частин, на думку Р. Челлена, складається геополітика як частина загальної науки про державу. У рамках цього питання необхідно визначити вплив на формування та розвиток геополітичної науки ідей таких вчених, як Л. Гумплович, Ф. Науманн, П. Відаль де ла Блаш тощо [1; 3-4; 6-7; 9; 11-13; 16-17].

Третє питання присвячене розгляду геополітичних ідей американського адмірала Альфреда Тайєра Мехена, що у своїх працях проаналізував досвід морських, у тому числі торговельних війн та підкреслював особливе значення в цих війнах військово-морського флоту як знаряддя захоплення колоній та колоніальної торгівлі. Необхідно проаналізувати, у чому вбачав А. Мехен могутність держави, які чинники, на його думку, творили її морську силу. У рамках третього питання необхідно також проаналізувати геополітичні позиції професора Єльського університету Ніколаса Спайкмена, зокрема, щодо визначення ним критеріїв геополітичної могутності держави, виділення центрів світової могутності. Доцільно розглянути передумови формування Н. Спайкменом своєї формули: «Хто контролює рімленд, той панує над Євразією; хто панує над Євразією, той контролює долю світу». У рамках розгляду американської геополітичної школи доцільно розглянути й ідеї таких вчених, як І. Боумен, Г. Вайджерт, Р. Страус-Хюпе, В. Стефенссон, О. Латімор, Д. Вілсі, А. Шлезінґер, Д. Кеннан, Д. Майнінґ, І. Юрк тощо [1; 3; 6-7; 9-13; 17].

Розкриваючи у четвертому питанні геополітичні ідеї Хелфорда Джона Маккіндера, необхідно звернути увагу на значення для вченого геополітичного дуалізму, на визначення ним пріоритетності серединного, центрального положення держави, на формування етапів геополітичної історії світу тощо. Необхідно проаналізувати чинники формулювання головної геостратегічної формули Х. Маккіндера: «Хто управляє Східною Європою, той управляє хартлендом. Хто управляє хартлендом, той командує Світовим островом. Хто командує Світовим островом, той панує над усім світом» [1; 3; 6-9; 11-15; 17; 18].

У п’ятому питанні слід розглянути ідеї основоположника німецької геополітичної думки – Карла Хаусхофера. Зокрема, необхідно проаналізувати ідеї вченого щодо майбутньої організації світової системи, що мала ґрунтуватись на так званих панідеях, виділення ним панрегіонів тощо. У рамках цього питання необхідно також проаналізувати ідеї представника німецької геополітики – Карла Шмітта, зокрема, його концепцію «номосу» як форми організації буття, що встановлює найгармонійніші відносини всередині соціальних ансамблів та між ними, ідеї про протистояння Номосу Землі та Номосу Моря, теорію «Великого простору», яка розглядає процес розвитку держав як прагнення до максимального розширення її території [1; 3; 6-7; 9; 11-15; 17-18].

Перший реферат присвячений зародженню геополітичних ідей у часи Античності та Середньовіччя. У рефераті необхідно проаналізувати протогеополітичні думки мислителів Античності (Фукідід, Геракліт), які шукали відповіді на запитання щодо першопочатку (arche), яке всім керує та з якого виникли всі речі. Увагу слід зосередити на обґрунтуванні мислителями Середньовіччя імперської ідеї, що пов’язане із становлення імперської державності та боротьби проти неї з боку васалів і папства. Особливу увагу у рефераті необхідно зосередити на концепції «Москва – Третій Рим» [1-3; 6-7; 9; 11-13; 17].

Другий реферат є доповненням п’ятого питання та присвячений впливові геополітичних ідей К. Хаусхофера на формування нацистської політики. Необхідно проаналізувати трагічність життєвого шляху К. Хаусхофера, що брав активну участь у формуванні німецької зовнішньої політики. У рефераті слід проаналізувати, чому саме погляди цього вченого зумовили таврування геополітики як «агресивної лженауки» [1; 3; 6-7; 9; 11-15; 17].

Цивілізація є певною історичною соціально-культурною спільнотою, що склалась в результаті територіальної, економічної та духовної спільності соціального розвитку. У третьому рефераті слід визначити основні ознаки цивілізацій, через які вона трактується як найширша сфера, з якою людина себе ідентифікує. Окремо слід проаналізувати цивілізаційні теорії М. Данилевського, О. Шпенглера, А. Тойнбі. Особливо цікавим буде розгляд позиції С. Хантінгтона у рамках концепції «зіткнення цивілізацій» [1; 3; 5; 7; 9; 11-13; 17].