3.5 Контрольні запитання

1. Дати поняття інтерфейсу та реалізації класу.

2. Чому в інтерфейсі класу не можна ініціалізувати змінні?

3. Дати поняття інкапсуляції.

4. Як реалізується інкапсуляція ?

5. До яких частин класу мають доступ програми-клієнти?

6. Чим обгрунтована технологія оголошувати дані-елементи класу закритими, а методи – відкритими?

7. Яке призначення оператора розширення області дії?

8. Яке призначення конструктора? Які дії виконує конструктор класу?

9. Які існують види конструкторів?

10. Чим відрізняється конструктор за замовчуванням, що створенний компілятором від інших видів конструкторів?

11. У яких випадках застосовуються різні види конструкторів?

12. Чи можна перевантажити деструктор?

13. Чи можна перевантажити конструктор?

14. Як можна отримати значення атрибутів об’єкта?

15. За яких умов неможливо здійснити доступ до елементів класу, використовуючи об’єкт або покажчик на об’єкт?

16. Як виконується операція присвоєння об’єктів?

17. Чи можуть конструктори викликати інші функції-члени класу, глобальні функції?

18. Як забезпечити включення заголовних файлів не більше одного разу в программу?

19. Як ініціалізувати вбудовані в клас об’єкти?

Методи класів: аксесори, ітератори, утілити, предикатні функції . Діаграми класів, діяльності, послідовності Лабораторна робота № 4

Мета роботи: ознайомитись з ріхними варіантами методів класу. Доповнити програму прототипами та реалізаціями методів згідно з UML-діаграмами.

4.1 Теоретичні відомості

Дивись лекції. Розділ доступ до елементів даних та функцій-членів класу.

Рис. 4.1. Діаграма станів і переходів

Рис. 4.2. Діаграма видів діяльності

Рис. 4.3. Діаграма паралельних видів діяльності

Рис. 4.4. Діаграма кооперації

Рис. 4.5. Діаграма послідовності

4.2 Програма роботи

1. Доповнити інтерфейси та реалізації класів методами–аксесорами, що здійснюють доступ до закритих елементів даних класів (записують та отримують значення атрибутів);

2. Доповнити інтерфейси та реалізації класів методами виведення значень атрибутів класів на екран (методи відображення);

3. Доповнити інтерфейси та реалізації класів предикатними функціями, що перевіряють істинність або хибність умов (наприклад, IsEmpty() для перевірки порожності списку);

4. Доповнити інтерфейси та реалізації класів закритими функціями-утілитами, що забезпечують роботу відкритих функцій-членів класу та здійснюють проміжні розрахунки та перетворення значень атрибутів;

5. Доповнити інтерфейси та реалізації класів методами, що забезпечують функціональність об’єктів під час моделювання їх роботи, наприклад, функції, що реалізують переміщення ліфта, вхід та вихід пасажирів, натискання кнопки поверху та ліфта тощо;

6. Протестувати програму, під час роботи якої слід виконати такі дії:

• вивести повідомлення про створення та знищення об’єктів;

• показати значення атрибутів об’єктів, використовуючи відкриті методи–асесори;

• показати результати роботи предикатних функцій і функцій-утілит;

• визначити стани об’єктів у задані такти моделювання згідно з діаграмою станів і переходів;

• реалізувати сценарій тестування згідно з діаграмами діяльності об’єктів;

• продемонструвати реалізацію діаграм послідовності.