3.3. Показники міжнародної торгівлі

1 група. Показники обсягу МТ:

- Обсяг експорту

- Обсяг імпорту

- Зовнішньоторговельний оборот (ЗТО) - сукупний обсяг експорту-імпорту за певний період часу

ЗТО=Е+І

- Фізичний обсяг МТ - оцінка обсягу експорту-імпорту за певний період часу в постійних цінах

• Генеральна торгівля - вартість ЗТО з урахуванням транзитних товарів

ЗТО=Е+І+Тр

- Спеціальна торгівля - чистий ЗТО

- Реекспорт - вивіз раніше завезеного товару без його переробки

- Реімпорт - ввіз раніше вивезених товарів без переробки

2 група. Показники структури МТ:

- товарна (структура експорту й імпорту згідно товарних позицій)

- географічна (структура експорту й імпорту згідно груп країн і регіонів)

• інституціональна (структура експорту й імпорту згідно суб'єктів і методів товарного обміну)

• видова (структура експорту й імпорту згідно видів торговельних операцій)

3 група. Показники динаміки МТ:

3.1. Темпи зростання:

Темпи зростання експорта:

Тре=(Езв.р/Еб.р)*100%,

де Езв.р. - обсяг експорту у звітному році, Еб.р.- обсяг експорту у базисному році.

Темпи зростання імпорта:

Трі=(Ізв.р./Іб.р.)*100%,

де Ізв.р. - обсяг інвестицій у звітному році, Іб.р. – обсяг інвестицій у базисному році.

Темпи зростання ЗТО:

Трзто=(Зтозв.р./Зтоб.р.)* 100%,

де Зтозв.р. - обсяг ЗТО у звітному році, Зтоб.р. – обсяг ЗТО у баз.році.

3.2. Темпи призростання:

Темпи призростання експорта:

Тпре=(Тре.зв.р./Треб.р.)*100% ,

де Трезв.р.- темп зростання експорту у звітному році, Треб.р.- темп росут експорту у б.р.

Темпи призростання імпорта:

Тпрі=(Трізв.р./Тріб.р.)*100%,

де Трізв.р.- темп зростання імпорту у звітному році, Тріб.р.- темп зростання імпорту у баз. р.

Темпи призростання ЗТО:

Тпрзто=(Трзтозв.р./Трзтоб.р.)*100%,

де Трзтозв.р. - темп зростання ЗТО у звітному році, Трзтоб.р. – темп зростання ЗТО у баз. р.

4. Показники результативності МТ:

-Сальдо торговельного балансу

З=Е-І

-Сальдо балансу послуг (різниця між вартістю послуг, що надає країна, і вартістю послуг, що вона імпортує

-Сальдо некомерційних операцій (різниця між доходами від інвестицій, грошових переказів, внесків, переміщення коштів у спадщину, при рішенні сімейних проблем)

-Сальдо балансу поточних операцій = 1+2+3.

- Експорт на душу населення

- Імпорт на душу населення

- ЗТО на душу населення

- Експортна квота

Кв е=Е/ ВВП *100%

-Імпортна квота

Кв і=І/ВВП * 100%

- Квота ЗТО

Кв зто=ЗТО/ВВП* 100%.

3.4. Ціноутворення у міжнародній торгівлі

Національна вартість товарів у кожній країні визначається на основі рівня суспільно-необхідних витрат праці на виробництво цих товарів. При здійсненні міжнародної торгівлі національна праця виступає як частка сукупної праці у світовому господарстві. Тому, в основі міжнародної торгівлі лежить інтернаціональна вартість товару, що визначається суспільно-необхідним часом на його виготовлення при середньосвітових суспільно-нормальних умовах виробництва.

Ціна – це грошова сума, яку розраховує одержати продавець, пропонуючи товар або послугу, і яку готовий заплатити покупець за даний товар або послугу.

Ціни на товари й послуги на світовому ринку встановлюються під впливом певних факторів:

1. Загальноекономічні фактори - діють незалежно від виду продукції й конкретних умов її виробництва й реалізації:

• економічний цикл;

• стан сукупного попиту та пропозиції;

• інфляція.

1. Конкретно-економічні фактори – обумовлені особливостями даної продукції, умовами її виробництва й реалізації:

• витрати;

• прибуток;

• податки й збори;

• пропозиція та попит на цей товар або послугу з урахуванням взаємозамінності;

• споживчі властивості (якість, надійність, зовнішній вигляд, престижність).

1. Специфічні фактори – діють тільки щодо деяких видів товарів і послуг:

• сезонність;

• експлуатаційні витрати;

• комплектність;

• гарантії й умови сервісу.

4. Зовнішньоекономічні фактори - пов'язані з дією зовнішньоекономічних інструментів:

• державне регулювання;

• валютний курс.

5. Спеціальні фактори – пов'язані з дією особливих механізмів:

• політичні;

• військові.

На світовому ринку відбувається порівняння різних національних цін на товар, і світова ціна утворюється під впливом тих національних цін, в основі яких лежать середньосвітові суспільно-необхідні у світовому масштабі витрати виробництва, тобто як інтернаціональна ціна виробництва. Світові ціни розрізняються залежно від пори року, місця, умов реалізації товару, особливостей контракту.

На практиці як світові ціни приймаються ціни значних, систематичних і стійких експортних або імпортних договорів, які укладаються в певних центрах світової торгівлі відомими фірмами - експортерами або імпортерами відповідних видів товарів. На багато сировинних товарів (зернові, каучук, бавовна, какао боби й т.д.) світові ціни встановлюються в процесі операцій на найбільших світових товарних біржах.

На світовому ринку процес ціноутворення має свої особливості, пов'язані з тим, що учасники міжнародної торгівлі зіштовхуються на ринку з більшою кількістю конкурентів, чим на внутрішньому. Тому вони повинні постійно працювати в режимі порівняння своїх витрат виробництва не тільки із внутрішніми ринковими цінами, але й зі світовими.

Світовий ринок характеризується множинністю цін, що порозумівається дією різноманітних комерційних і торгово-політичних факторів.

Множинність цін – наявність набору цін на той самий товар або товари однакової якості в одній і тій же сфері обороту на однаковій транспортній базі. Наприклад, ціни в клірингових договорах, ціни програм у рамках державної допомоги й т.д. Т.ч. світові ціни є одним з підвидів із цієї безлічі.

Світові ціни – це ціни, по яких здійснюються значні експортно-імпортні операції, що досить повно характеризує стан міжнародної торгівлі конкретним товаром.

Світові ціни характеризуються певними ознаками, які відрізняють їх від внутрішніх цін:

• регулярність, тобто ціни внутрішніх контрактів носять більше випадковий, епізодичний характер, що не характерно для світових цін;

• роздільність комерційного характеру, тобто виключаються товарообмінні операції, поставки товарів у рамках державної допомоги й т.п., оскільки ці договори передбачають особливі взаємини між партнерами. Ціни в цих умовах можуть істотно відхилятися в ту або іншу сторону від рівня цін окремих операцій;

• відкритість торгово-політичного режиму, тобто як світові ціни не можуть виступати ціни в рамках замкнутих економічних угруповань, тому що ці ціни за рахунок субсидування національних виробників з боку держави можуть бути вище цін інших значних постачальників даної продукції на світовий ринок;

• свободная конвертація валюти платежу.

У міжнародній торгівлі застосовуються два види цін:

1) розрахункові ціни - індивідуально визначаються фірмами-експортерами на конкретні види промислових товарів;

2) ціни, які публікуються – це ціни, які повідомляються в спеціальних і фірмових джерелах інформації.

До цін, які публікуються належать:

• довідкові ціни – це ціни товарів у внутрішній оптовій і зовнішній торгівлі. Найбільше широко застосовуються в міжнародній торгівлі і являють собою т.зв. базисні ціни, тобто ціни товару певної кількості і якості в тім або іншому заздалегідь установленому географічному пункті. Базисні ціни встановлюються відповідно до базисних умов поставок, які визначають, чи включаються витрати по доставці в ціну товару, чи ні. Базисні умови поставок викладені в “Міжнародних правилах тлумачення торговельних термінів” (Інкотермс), розроблених Міжнародною торговельною палатою;

• біржові котирування – відображають реальні ціни операцій на біржі;

• ціни аукціонів;

• ціни торгів;

• ціни фактичних контрактів;

• ціни пропозицій великих фірм.

Характерною рисою структури світових цін є різноспрямована зміна цін на промислові товари, з одного боку, і на сировину, паливо й продовольчі товари - з іншого.

У той же час способи визначення світових цін на різні види продукції також різноманітні:

1) ціни на сировинні товари визначаються як експортні ціни основних постачальників конкретного товару й імпортні ціни в найважливіших центрах імпорту цього товару. Наприклад, на пшеницю світовими є експортні ціни Канади; на нафту - експортні ціни країн-членів ОПЭК; на хутро - ціни Лондонського й Санкт-Петербургского аукціонів і т.д.;

2) ціни продукції обробної промисловості визначаються як експортні ціни значних компаній-виробників й експортерів цієї продукції.

У цілому обидва види цін у світовому господарстві мають тенденцію до зростання, але це відбувається не постійно й на різні групи товарів ціни зростанють по-різному. Різкі коливання цін характерні для ринку продовольства (наприклад, у зв'язку з погодними умовами) і останнім часом для сировинних ринків, зокрема ринку нафти (у зв'язку з нестабільними політичними умовами).