3.4. Питання для підготовки до занять, самоаналізу

та контролю знань

1. Узагальнення статистичних даних: сутність, місце у структурно-логічній схемі процесу статистичного дослідження, використовуваний метод статистики.

2. Програма статистичного узагальнення: визначення, програмно-методичні й організаційні питання, форми укладання.

3. Поняття статистичного зведення, способи зведення даних.

4. Поняття статистичного групування, групувальної ознаки та класифікації; види класифікаторів.

5. Види групувальних ознак, їх сутність.

6. Види статистичних групувань, їх сутність.

7. Задачі й етапи зведення та групування даних, вимоги до статистичних групувань.

8. Форми систематизації даних, поняття статистичного ряду.

9. Види статистичних рядів, основні елементи ряду, способи подання.

10. Дискретний варіаційний ряд: визначення, елементи ряду (варіант, абсолютна частота, частість), основні форми подання, способи та правила побудови.

11. Інтервальні варіаційні ряди: визначення, види, елементи ряду (границі інтервалів, абсолютна інтервальна частота, частість, щільність ознаки в інтервалі), основні форми подання, способи та правила побудови.

12. Кумулята: визначення, елементи (накопичена частота, накопичена частість), основні форми подання, способи та правила побудови.

13. Правила побудови рівномірного інтервального ряду по даних дискретної статистичної ознаки.

Для нотаток

Глава 4.

статистичниЙ АНАЛІЗ

4.1. Зміст і значення статистичного аналізу

Процес статистичного дослідження завершується аналізом систематизованої первинної інформації (► рис.1.2).

Поняття «аналіз» (зі старогрецької analysis «розклад, роздроблення») означає метод наукового дослідження явищ і процесів, в основу якого покладено вивчення складових, елементів досліджуваної системи через «мислене або реальне роздроблення цілого (речі, властивості, процесу або відношень між предметами) на складові, що здійснюється в процесі пізнавання або предметно-практичної діяльності людини» [36, 37].

Як доповнення до синтезу, метод аналізу дозволяє отримати інформацію про структуру об’єкта дослідження і застосовується в усіх галузях науково-практичної діяльності (філософія, логіка, математика, фізика, хімія, біологія, медицина, економіка).

Аналіз уможливлює виявлення сутності, закономірностей, тенденцій соціально-економічних процесів, господарської діяльності на всіх рівнях (в країні, галузі, регіоні, на підприємстві, в приватному бізнесі, у сім’ї) і в різних сферах економіки (виробнича, соціальна). Аналіз є відправною точкою прогнозування, планування, управління економічними об’єктами та процесами, націлений на наукове обґрунтування оптимальних управлінських рішень. Макроекономічний аналіз охоплює економіку країни, світову економіку, галузі господарювання, соціальну сферу. Мікроекономічний аналіз розповсюджується на окремі об’єкти і процеси, найчастіше у формі оцінки фінансово-економічного стану підприємств, фірм, базуючись на показниках об’ємів виробництва, витрат, прибутковості. Ретроспективний аналіз представляє тенденції розвитку в минулому. Перспективний аналіз уможливлює прогнозування на майбутнє.

Якщо предметом аналізу стають статистичні дані, то аналіз стає статистичним (► п.4.1), а основою його методології – систематизація даних через узагальнюючі статистичні показники

(► п.4.2), числові характеристики статистичних розподілів, які й відображають шукану закономірність.

Спектр показників дуже широкий (► п.1.3). Це пояснюється різноманіттям задач дослідження (аналізу), кожна з яких розв’язується за допомогою відповідних методів статистичного аналізу (► п.4.3). Але, незважаючи на диференціацію методів, усі вони ґрунтуються на дії закону «великих чисел» (► п.1.10) і методологічно націлені на вирішення двох основних завдань аналізу:

- оцінка параметра (► п.4.24);

- перевірка статистичної гіпотези (► п.4.31).

Саме в цьому полягає цілісність і універсальність статистичного методу, як інструмента пошуку закономірності.

Єдність цих завдань ототожнюють з нерозривним зв’язком теоретичних баз статистики: теорії ймовірностей і математичної статистики (► рис.1.1).

Математична статистика дає уявлення про методи, способи та правила обчислення вибіркових оцінок і перевірки узгодженості параметра та його вибіркової оцінки (значущості оцінки за обраним для перевірки критерієм) і є інструментарієм вирішення першого і другого завдань аналізу [18].

Теорія ймовірностей дає уявлення про поняття ймовірності та про її формалізацію, які є фундаментальними щодо характеристики вибіркових статистик [18].

Їх роль зростає у прикладній статистиці, де несуцільні вибіркові обстеження набувають переважаючого значення. Економічна та технічна виправданість останніх, дешевизна й оперативність, дозволяє проводити статистичні обстеження безперервно, уточнюючи результати більш масштабних суцільних спостережень.

Так, локальна задача щомісячного бюджетного обстеження грошових витрат населення є складовою глобальної задачі одержання даних про життєвий рівень різних соціальних верств населення.

Дані про сімейні бюджети мають велике значення в дослідженні закономірностей споживання. Вони характеризують ступінь задоволення матеріальних і духовних потреб населення по суспільних групах, а також у залежності від рівня доходів висвітлюють роль різних джерел формування сімейних доходів, розкривають залежність споживання від рівня середньодушових доходів, складу сім’ї та інших соціально-економічних ознак.