6. Швидкість обігу грошей

Швидкість обігу грошей - це частота переходу грошей від одного суб'єкта грошових відносин до іншого при обслуговуванні процесу реалізації товарів та послуг за певний період.

Формула розрахунку:

(2)

де V - швидкість обігу грошей;

Q - фізичний обсяг товарів та послуг, що реалізовані в даному періоді;

Р - середній рівень цін на товари та послуги;

М - середня маса грошей, що перебуває в обороті за даний період.

Обсяг, структура

та ефективність суспільного виробництва

Рівень

розвитку ринкових відносин

Фактори, що впливають на швидкість обігу грошей

Збалансованість попиту та

пропозиції

Рівень

інфляції

Рівень розвитку

економічної інфраструктури

Рівень

розвитку

маркетингу

6. Закон грошового обігу

Закон грошового обігу: протягом даного періоду для обігу необхідна лише певна, об'єктивно обумовлена маса купівельних і платіжних засобів.

Зміст закону виражається рівнянням:

М_ф = М_н (3)

де Мф - фактична маса грошей в обігу;

М_Н - об'єктивно необхідна для обігу маса грошей.

Якщо: М_Ф >М_Н - в обігу зайві гроші;

Мф <М_Н - в обігу нестача грошей.

Кількість грошей, у середньому необхідних для обігу протягом певного часу (М_н), прямо пропорційна кількості товарів та рівню їх цін та обернено О^опорційна середній швидкості обігу грошової одиниці:

(4)

де Q*Р - сума цін товарів, що реалізуються за певний період;

V - середня кількість оборотів грошової одиниці.

Оскільки не всі товари, що реалізуються, оплачуються негайно, то формула (4) має вигляд:

(5)

де ∑ К - сума продажів товарів і послуг у кредит;

∑П - загальна сума платежів, строк оплати яких настав;

∑ВП - сума платежів, які погашаються шляхом взаємного зарахування боргів.

8. Механізм зміни маси грошей в обороті. Грошово-кредитний мультиплікатор

Випуск в обіг грошових знаків у всіх формах називається емісією.

Емісія грошей

Первинна

Здійснює ЦБ у готівковій та безготівковій формах

Вторинна

Здійснюють комерційні банки у безготівковій формі шляхом грошово-кредитної мультиплікації їх вільних резервів та депозитних вкладів

Грошово-кредитний мультиплікатор - це процес створення без готів­кових грошей при кредитуванні банками клієнтури на основі вільних резервів, що надійшли до банку ззовні.

Вільний резерв - це сукупність грошових коштів комерційних банків, які в даний момент є в розпорядженні банку і можуть бути використані ним для активних операцій.

За економічним змістом формування вільного резерву здійснюється за формулою:

РВ = К + ЗК ± МБК - ВСФ -АО-ОР , (6)

де РВ - вільний резерв;

К - капітал банку;

ЗК- залучені банком кошти в депозити;

МБК - сальдо заборгованості банку з міжбанківського кредиту, включаючи і кредити НБУ;

ВСФ - відрахування до централізованого страхового фонду;

АО - вкладення банку в активні операції;

ОР — обов'язковий резерв.

Фактичний рівень мультиплікатора, що склався на певний час, визначають за формулою:

(7)

де т — величина грошово-кредитного мультиплікатора;

МО - маса готівки в обороті;

Д- маса грошей на депозитах комерційних банків;

R - ∑ резервів комерційних банків (гроші на коррахунках та в касах банків).