Мотиви нагромадження грошей:

т рансакційний обачності спекулятивний

- пов'язані з традиційною роллю грошей як засобу обігу та платежу - пов'язаний з динамікою цін на фінансові активи

Для розрахунку сукупного попиту на гроші Дж.Кейнс запропонував формулу:

М=М1+М2 = L1(y) + L2(i) (13)

де М1 - трансакційний попит;

М2 - спекулятивний попит;

L1 (у) ~ функція доходу;

L2 (і) - функція проценту

4. Сучасний монетаризм як напрям розвитку кількісної теорії грошей

Сучасний монетаризм сформувався у 60-70 р.р. XX ст. в США на тлі загострення інфляційних процесів.

Положення сучасного монетаризму:

1. Ринкова економіка, що базується на приватній власності, є потенційно гармонійною, здатною до повного саморегулювання.

2. Грошова сфера є відносно самостійною, відокремленою від сфери реальної економіки, але безпосередньо пов'язаною з діяльністю держави (через емісію грошей та монетарну політику), тому вона не може бути внутрішньо збалансованою і є джерелом дестабілізації.

3. Оскільки головна загроза дестабілізації реальної економіки міститься в грошовій сфері, то вона має бути об'єктом державного регулювання переважно економічними методами (монетарна політика).

4. Номінальний обсяг ВНП перебуває у кореляційному зв'язку з пропозицією грошей, тому в центр уваги монетаристи поставили кількісний чинник, який безпосередньо, а не через процент та інвестиції, впливає на кон'юктуру ринку, ціни і виробництво.

5. "Рівняння обміну" в монетаристському трактуванні:

М*V= ВНП (14)

Передатний механізм монетаристської концепції:

M -> По -> Р (15)

де М- кількість (маса) грошей;

По - попит на гроші;

Р- середній рівень цін.

"Рівняння Фрідмана ":

∆М = ∆Т + ∆J (16)

де ∆М - середньорічний темп приросту маси грошей (%);

∆T- середньорічний темп очікуваної інфляції (%);

∆J- середньорічний темп приросту номінального ВНП (%).

5. Грошово-кредитна політика України в перехідний період у світлі сучасних монетаристських теорій

Розвиток грошово-кредитної політики України у відповідності з положеннями монетаристської теорії
Роки	Теоретичний базис	Характеристика етапу
1991 - 1994	Кейнсіанські методи регулювання економіки	Перебільшувалась роль та можливості держави в регулюванні економіки, переоцінювались можливості фіскально-бюджетного механізму у вирішенні соціально-економічних задач, у результаті чого економічне життя країни виявилось некерованим: ринки розбалансовані, державні фінанси підірвані, бюджет непомірно дефіцитний, сфера обігу переповнена зайвими грошима, виробництво швидко скорочується, гіперінфляція
1994- 1998	Економічна політика про­водилась на дуалістичних засадах - керівництво реальною економікою та фіскально-бюджетною сферою здійснювалось кейнсіанськими методами, а керівництво монетарної сфери - монетаристськими	Такий дуалізм негативно вплинув на хід ринкової трансформації економіки, на макроекономічну стабілізацію та оздоровлення державних фінансів, поглибив розрив між секторами реальної економіки та грошово-кредитною сферою, бо не було створено механізму саморегуляції ринкової економіки
1996-2000	Орієнтація грошово-кредитної політики на монетаристські підходи до економічного регулювання	Перехід до жорсткої грошово-кредитної політики та орієнтація її на регулювання грошової маси відповідно до динаміки обсягу ВВП, зниження інфляції, лібералізація кредитного та валютного ринків, запровадження режиму плаваючого валютного курсу, розвиток ринку цінних паперів та посилення суто економічних інструментів грошово-кредитного регулювання