Які види забезпечень має іс
ІС має наступні види забезпечень:
концептуальне забезпечення
функціональне забезпечення
програмне забезпечення
інформаційне забезпечення
технічне забезпечення
Рис.1.
Що таке концептуальне забезпечення іс
Концептуальне забезпечення - сукупність методів і засобів, що регламентують взаємодію працівників з технічними засобами й між собою в процесі розробки й експлуатації інформаційної системи.
Концептуальне забезпечення реалізує наступні функції:
аналіз існуючої системи управління організацією, де буде використовуватися ІС, та виявлення задач, що підлягають автоматизації;
підготовку задач до розв’язання на комп’ютері, технічне завдання на проектування ІС та техніко-економічне обґрунтування його ефективності;
розробку управлінських рішень по складу та структурі організації, методології рішення задач, що скеровані на підвищення ефективності системи управління.
Концептуальне забезпечення створюється за результатами предпроектного обстеження на 1-м етапі побудови баз даних.
Опишіть функціональне забезпечення іс
Під функціональним забезпеченням розуміється система функцій керування, комплекс взаємопов'язаних у просторі й у часі операцій по керуванню, необхідних для досягнення поставлених перед організацією цілей. Будь-яка складна управлінська функція розчленовується на ряд більше дрібних завдань (операція декомпозиції) і доводиться до конкретного виконавця.
Вибір состава функціональних завдань функціональних підсистем керування здійснюється звичайно з урахуванням основних фаз керування: планування, реалізації, контролю й аналізу, регулювання (виконання).
Охарактеризуйте функціональне забезпечення іс
Методологія SADT являє собою сукупність методів, правил і процедур, призначених для побудови функціональної моделі об'єкта певної предметної області. Функціональна модель SADT відображає функціональну структуру об'єкта, тобто вироблені їм дії й зв'язки між цими діями. Основні елементи цієї методології ґрунтуються на наступних концепціях:
графічне подання блокового моделювання. Графіка блоків і дуг SADT-Діаграми відображає функцію у вигляді блоку, а інтерфейси входу/виходу представляються дугами, що відповідно входять у блок і виходять з нього. Взаємодія блоків один з одним описуються за допомогою інтерфейсних дуг, що виражають "обмеження", які у свою чергу визначають, коли і яким образом функції виконуються й управляються;
строгість і точність. Виконання правил SADT вимагає достатньої строгості й точності, не накладаючи в той же час надмірних обмежень на дії аналітика. Правила SADT включають:
обмеження кількості блоків на кожному рівні декомпозиції (правило 3-6 блоків);
пов’язаність діаграм (номера блоків);
унікальність міток і найменувань (відсутність повторюваних імен);
синтаксичні правила для графіки (блоків і дуг);
поділ входів і керувань (правило визначення ролі даних).
відділення організації від функції, тобто виключення впливу організаційної структури на функціональну модель.
Методологія SADT може використовуватися для моделювання широкого кола систем і визначення вимог і функцій, а потім для розробки системи, що задовольняє цим вимогам і реалізує ці функції. Для вже існуючих систем SADT може бути використана для аналізу функцій, виконуваних системою, а також для вказівки механізмів, за допомогою яких вони здійснюються.