Варіанти єтс для диференціації тарифних ставок, окладів робітників і службовців за складністю праці

Розряди ЄТС	Варіанти зростання ставок (окладів)
	11%	14%	17%
1	1,0	1,0	1,0
2	1,11	1,14	1,17
3	1,23	1,30	1,37
4	1,37	1,48	1,60
5	1,52	1,69	1,87
6	1,69	1,93	2,19
7	1,88	2,20	2,56
8	2,09	2,51	3,00
9	2,32	2,86	3,51
10	2,58	3,26	4,11
11	2,86	3,72	4,81
12	3,17	4,24	5,63
13	3,52	4,83	6,59
14	3,91	5,51	7,71
15	4,34	6,28	9,02
16	4,82	7,16	10,55
17	5,35	8,16	12,3

Згідно із соціально-економічними дослідженнями нового якісного рівня у розвитку постійних факторів трудового внеску робітники набувають після 3—5 років роботи. Тому доцільно виділяти 10 розрядів у тарифній сітці робітників.

Трудова діяльність управлінців триває протягом 32— 40 років. Найпліднішими щодо накопичення постійних факторів трудового внеску є перші 18—22 роки. Через кожні 1,5—3 роки управлінський працівник помітно підвищує кваліфікацію, набуває нових знань тощо, і це повинно зумовлювати підвищення його кваліфікаційної категорії. У завершальний період трудової діяльності (останні 14 —18 років) нові якості працівника будуть, формуватися в середньому через 3 5 років. Тому доцільно передбачити 15 категорій для оцінки постійних факторів трудового внеску управлінців. Зауважимо, що чиною в Україні тарифною системою установлено лише 17 розрядів для всіх працівників.

Щодо спеціалістів і технічних виконавців категорія відображає їх кваліфікацію і посаду (наприклад, інженер-конструктор 8 категорії), а щодо керівників, які обіймають певну посаду, вона є ступенем кваліфікації (наприклад, начальник конструкторського відділу, категорія 9). У першому випадку категорія визначає величину посадового окладу, в другому — є провідним фактором при встановленні окладу за відповідною керівною посадою. За виконання функцій керівника доцільно встановлювати спеціальну надбавку. Перші категорії традиційно присвоюють молодшим спеціалістам, технікам і технічним виконавцям, 5 і 6 — випускникам вищих навчальних закладів. Загалом використовують такі діапазони тарифної сітки — співвідношення між заробітною платою останнього та першого розряду-категорії: для робітників — 1:5, для управлінців — 1:7, для всіх працівників — 1:10. За абсолютного зростання тарифних ставок (окладів) доцільно забезпечити більший розрив між розрядами і категоріями в найактивніші роки трудової діяльності працівника.

Для відображення в тарифній системі змінних факторів трудового внеску в межах кожного розряду (категорії) доцільно ввести сходинки трудової активності. Відомо, що збільшення заробітної плати відчутним є для працівника тоді, коли вона підвищується приблизно на 3—5% тарифу. За оптимальної структури середньої заробітної плати розмір доплат не повинен перевищувати 60% тарифу (за його середнього значення майже 30%). Це дає підстави виділити приблизно 12 ступенів трудової активності, за якими встановлюватимуться доплати, надбавки. У табл. 2.16 подано схематичне зображення наскрізної тарифної сітки робітників, управлінців, у якій за вертикаллю — розряди робітників l; категорії службовців, техніків і технічних виконавців т; усіх управлінців п; за горизонталлю — кількість ступенів трудової активності і. На підставі вищевикладеного I = 10, т = 4, п = 15, і = 12.

В ЄТС тарифні ставки всіх категорій персоналу диференційовані за складністю робіт, кваліфікацією персоналу. А такі чинники класифікації, як умови праці, індивідуальні результати, особисті якості працівника тощо, враховуються при преміюванні, доплатах, надбавках.

Премії є ефективним стимулом трудового внеску в досягнення кінцевих результатів. Традиційно використовують поточне преміювання всіх працівників (за підсумками місяця, кварталу) та разове преміювання обмеженої кількості працівників за особливий внесок у досягнення кінцевих результатів. Підставами для преміювання можуть бути виконання і перевиконання планових показників, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції тощо.

Надбавки є додатковими виплатами працівникам за високу професійну майстерність (робітникам), високі досягнення в праці (службовцям), вислугу років (військовим та працівникам правоохоронних органів), виконання особливо важливої чи особливо термінової роботи, знання й використання в роботі іноземних мов, класність (подіям легкових і вантажних автомобілів, автобусів), роботу в умовах режимних обмежень тощо.

Таблиця 2.16