3. Тенденції розвитку інформаційних технологій.
У 81 році минулого століття почалася ера персональних комп'ютерів. Процесор Intel 8088 з частотою 4.77 Мгц, 64 Кбайт оперативної пам’яті і 1 флоппі-дисковод ємністю 160 Кбайт. Спробуємо зазирнути в майбутнє, а саме проаналізуємо тенденції розвитку інформаційних технологій.
Можна виділити наступні напрямки розвитку інформаційних технологій: мобільність, бездротові технологій, в тому числі бездротовий Інтернет, широкосмуговий Інтернет, мультимедіа, ліквідація комп'ютерної безграмотності, робототехніка.
Мобільність
Стати мобільним дуже просто - досить купити ноутбук, КПК або мобільний телефон. Щодо сучасних мобільних телефонів можна сказати, що це скоріше КПК з функціями телефону, ніж телефони з функціями КПК. На мобільні телефони вже встановлюється Windows, MS Office і навіть є Антивірус Касперського. Тепер мобільний телефон зависає, несподівано перезавантажується і його можуть інфікувати віруси.
Однак, незважаючи на бажання кінцевих користувачів, інформаційні технології вже взяли курс на мобільність. Про це говорить доступність мобільних пристроїв. Ціни на ноутбуки практично зрівнялися з цінами на стаціонарні комп'ютери (іноді навіть і нижче).
Через деякий час стаціонарний комп'ютер стане такою ж дивиною, як ноутбук, скажімо 10 років тому. І відбудеться це не через 10 років, а набагато раніше. Вже сьогодні кожен третій проданий комп'ютер - це ноутбук. Завтра кожен другий проданий комп'ютер буде ноутбуком або КПК, а післязавтра стаціонарні комп'ютери будуть практично витіснені з ринку персональних комп'ютерів.
У мобільних технологіях є свої тенденції розвитку. З основних можна виділити зниження ваги і енергоспоживання.
Бездротові технології
Мобільність і бездротові технології йдуть нога в ногу. Не можна бути мобільним, якщо твоє переміщення обмежено кабелем. Будь то вита пара або звичайний телефонний кабель. За великим рахунком скоро модем і мережна плата зникнуть з "бортів" ноутбуків. На наших теренах, звичайно, ці два пристрої ще довго будуть затребуваними, оскільки до бездротових міст, які вже давно існують в Європі, нам ще далеко.
Для організації бездротового доступу до Інтернету дуже часто використовується популярна технологія Wi-Fi (скор. від англ. Wireless Fidelity), що дозволяє передавати дані "повітрям", тобто за допомогою радіосигналу. Wi-Fi забезпечує досить велику швидкість передачі даних, але у неї є один недолік - невеликий радіус дії.
Ще в 2003 році європейські міста Бохум і Лісабон практично позбулися проводів завдяки бездротовому доступу, наданим у кафе, ресторанах і парках. За ними пішли й інші Європейські міста.
Зараз у багатьох бібліотеках, університетах, аеропортах, торгових центрах, готелях Європи та США надається бездротовий доступ до Інтернету, причому абсолютно безкоштовно. Все, що потрібно - це ноутбук і бажання побродити по Інтернету. Місця громадського доступу, обладнані точками доступу, називаються хот-спотами.
На просторах колишнього СНД про таке можна лише тільки мріяти. У великих містах можна нарахувати кілька бездротових точок доступу. У Москві і Києві перші бездротові точки доступу з'явилися практично одночасно - у 2003 році (з різницею в місяць), але до цих пір загальна кількість бездротових точок доступу відносно невелика.
Широкосмуговий доступ в Інтернет
Ще кілька років тому про доступ до Інтернету в 1-2 Мбіт/с (і більше) можна було тільки мріяти. Зараз широкосмуговий доступ в Інтернет - це реальність завдяки розвитку технологій. Широкосмуговий доступ до Інтернету не тільки дозволяє швидко передавати інформацію, а й відкриває нові можливості користувачам Інтернету, наприклад, можливість участі у відеоконференціях. Web-камери коштують зараз дуже дешево, не кажучи вже про цифрові фотоапарати і мобільні телефони, які можуть працювати в режимі Web-камери.
Широкосмуговий доступ до Інтернету хоч і дешевий, але поки доступний не кожному користувачу.
Мультимедіа
Доступність швидкого доступу до Інтернету і зростання продуктивності обчислювальних систем в кінцевому підсумку приведе до значного збільшення завантажуваної з Інтернету мультимедіа-інформації. Дешевий і швидкий доступ до Інтернету вже майже зробив непотрібними звичайні кінотеатри та відеопрокати.
Ліквідація комп'ютерної безграмотності
Інформаційні технології можуть принести користь лише в тому випадку, якщо людина може їх використовувати. Який зиск від самого потужного комп'ютера, швидкого доступу до Інтернету, якщо людина з трудом вміє все це використовувати?
Тому ліквідація комп'ютерної безграмотності - це одне з самих найважливіших напрямків розвитку інформаційних технологій. А то вийде, що ІТ-новинки будуть розроблятися тільки для тих, хто їх розробляє, тому що всі інші не будуть знати, як ними користуватися. Найцікавіше, що провідні ІТ-компанії розуміють це і розробляють власні програми ліквідації комп'ютерної безграмотності. Одна з таких програм - «Навчання для майбутнього» від Intel. Освітня програма Intel ® "Teach to the Future" (Intel ® «Навчання для майбутнього») покликана допомогти вчителям середньої школи глибше освоїти новітні інформаційні та педагогічні технології, розширити їх використання в повсякденній роботі з учнями і при підготовці навчальних матеріалів до уроків, у проектній роботі і самостійних дослідженнях школярів.
Робототехніка
Сучасна наука і техніка, схоже, здійснила найпотаємнішу мрію людини - створила робота. Слід гадати, що у відносно недалекому майбутньому велика частина обслуговуючого персоналу буде замінена роботами. Поки що це дорого, але рано чи пізно роботи будуть досконалішими й доступнішими. Тоді їх використання буде дуже вигідним - вони не відпочивають, їм не потрібна відпустка, їм не потрібно платити зарплату і оплачувати медстраховку.
Нарощування потужності ПК: пета-системи
Останні розробки деяких ІТ-компаній, наприклад, тієї ж Intel, в галузі напівпровідникової фотоніки дозволяють підвищити швидкість обміну даними між мікросхемами, що дозволяє створювати ще більш швидкі комп'ютери.
Було показано, що в середньому продуктивність звичайних настільних комп'ютерів відстає від продуктивності суперкомп'ютерів на 13 років. Що ж стосується сучасних суперкомп'ютерів, але не так давно вони подолали показник продуктивності в 1 TFLOPS (трильйон операцій з плаваючою комою в секунду), а вже в червні 2007 року було досягнуто абсолютно інший рівень продуктивності - 3 петафлопс (PFLOPS) - квадрілліон операцій з плаваючою комою в секунду. Для порівняння: 1 PFLOPS - це приблизно в 100 тис. разів більше, ніж потужність середнього настільного комп'ютера. Завдання аеродинаміки вимагають обчислювальної потужності в кілька PFLOPS. Але й кілька PFLOPS - це не межа. Наприклад, обчислювальна космологія (є така наука) вимагає продуктивності в 10 EFLOPS (один екзафлопс, квінтильйонів операцій з плаваючою комою в секунду).
За прогнозами компанії Intel до 2029 з'являться навіть більш потужні комп'ютери, продуктивність яких буде на рівні секстілліону операцій з плаваючою комою в секунду.
На думку експертів, найбільша проблема - це висока швидкість передачі даних між ядрами процесора і пам'яттю. Пам'ять повинна володіти високою продуктивністю, щоб не звести нанівець всі старання ядер процесора. Якщо для збільшення пропускної здатності пам'яті збільшити тактову частоту пам'яті, то можна наткнутися на фізичні обмеження мідних провідників. Якщо збільшити кількість каналів пам'яті, то збільшаться розміри процесора і його вартість. Іншими словами, потрібно розробляти зовсім інші технології передачі даних.
Але продуктивність пам'яті - це не єдина проблема на шляху до домашніх тера-системам. Потрібно ще враховувати продуктивність системи вводу/виводу, а також забезпечити новим системам прийнятну надійність і енергоспоживання. Наприклад, сучасні пета-системи споживають потужність в 9-10 МВт. Утримання такої системи в рік перевищить 14 млн. доларів (за європейськими цінами). Не кожна організація зможе дозволити собі утримувати такий комп'ютер. Звичайно, планована продуктивність настільних комп'ютерів не така висока, отже, і енергоспоживання буде не таким дорогим. Але не потрібно забувати, що один з напрямків розвиток ІТ - це мобільність.
OpenSource та комерційне програмне забезпечення.
Яке програмне забезпечення буде в майбутньому? Безкоштовне з відкритим кодом (Open Source) або комерційне? Незважаючи на бурхливий розвиток OpenSource і Linux зокрема, хоч як прикро відзначати, здається, що майбутнє за комерційним ПЗ (їсти всім хочеться). І це не тому, що комерційне ПЗ - краще. Просто, якщо зважити на останні тенденції у світі OpenSource (багато дистрибутивів Linux вже не повністю безкоштовні і відкриті), все до того йде. Звичайно, ні OpenSource та комерційне ПЗ не вимре, але те, що ці два види зміняться - це точно.