Галузі психології, пов’язані з освітою:

Загальна психологія досліджує індивіда, виділяючи в ньому пізнавальні процеси й особистість. За допомогою пізнавальних процесів (відчуття, сприймання, увага, пам’ять, уява, мислення, мова) людина отримує і переробляє інформацію про світ, вони ж беруть участь у формуванні знань. Особистість містить властивості, які визначають справи і вчинки людини (емоції, здібності, мотивація, темперамент, характер, воля).

Структура загальної психології:

Спеціальні галузі психології тісно пов’язані з теорією і практикою навчання і виховання дітей, включають генетичну психологію, диференціальну, вікову, соціальну, педагогічну, медичну, юридичну, психофізіологію, патопсихологію, психодіагностику, психотерапію.

Галузі психологічної науки, що мають відношення до навчання і виховання:

• Генетична психологія вивчає спадкові механізми психіки та поведінки, їх залежність від генотипу.

• Диференціальна виявляє й описує індивідуальні відмінності людей, їх передумови і процес формування.

• Вікова являє ген. і диф. по віку. Ця галузь психології вивчає також зміни, що відбуваються при переході з одного віку в інший.

Генетична, диференціальна і вікова психологія, разом узяті, є науковою основою для розуміння законів психічного розвитку дитини.

• Соціальна психологія вивчає людські взаємини, явища, що виникають в процесі спілкування і взаємодії людей один з одним в групах різного роду, зокрема в сім’ї, школі, в учнівському та педагогічному колективах. Такі знання необхідні для психологічно правильної організації виховання. Соціальна психологія – галузь, яка вивчає закономірності діяльності людини в соціальних умовах: діяльність великих і малих соціальних груп, соціалізація особистості та розвиток соціальних установок.

• Педагогічна психологія об’єднує всю інформацію, пов’язану з навчанням і вихованням. Особливу увагу тут звертається на обгрунтування та розробку методів навчання і виховання людей різного віку.

• Медична психологія, патопсихологія і психотерапія мають справу з відхиленнями від норми у психіці та поведінці людини. Завдання цих галузей психологічної науки – пояснити причини можливих психічних порушень і обгрунтувати методи їх запобігання та лікування. Такі знання необхідні там, де педагог має справу з так званими важкими дітьми або людьми, в тому числі педагогічно запущеними, що потребують психологічної допомоги.

• Юридична психологія розглядає засвоєння людиною правових норм і правил поведінки і також потрібна для виховання.

• Історична психологія – галузь психології, яка вивчає розвиток психіки в соціально-історичному аспекті. Як спеціальна галузь психології, оформилася у 1940-х роках у Франції. Її засновники: І. Мейєрсон, Ж. Вернан.

• Психодіагностика ставить і вирішує проблеми психологічної оцінки рівня розвитку дітей та їх диференціації.

4. Методи дослідження у психології. 16

Методи наукових досліджень – це прийоми та засоби, за допомогою яких вчені одержують достовірні відомості, що використовуються далі для побудови наукових теорій. Явища психології настільки складні і важкодоступні для вивчення, що протягом всієї історії успіхи цієї науки залежали від досконалості застосовуваних методів дослідження. З часом в ній об’єдналися в одне ціле методи самих різних наук. Це – методи філософії та соціології, математики і фізики, інформатики і кібернетики, фізіології та медицини, біології та історії, та ін.

Завдяки застосуванню методів природничих і точних наук, психологія, починаючи з другої половини 20 ст., виділилася в самостійну науку і стала активно розвиватися. До цього моменту психологічні знання одержували в шляхом самоспостереження (інтроспекції), спостереження за поведінкою інших людей. Аналіз життєвих фактів зіграв свою позитивну роль в історії психології. Він послужив основою для побудови перших наукових теорій, що пояснюють сутність психологічних феноменів і людської поведінки. Однак суб’єктивізм цих методів і складність стали причиною того, що психологія довгий час залишалася філософічною, неексперіментальной наукою, здатною припускати, але не доводити причинно-наслідкові зв’язки між психічними та іншими явищами. Щоб зробити її більш точною, практично корисною наукою (що не тільки описує, але й пояснює явища), було впроваджено лабораторні експерименти (друга половина 19 ст.). Однією з перших спроб було відкриття і формулювання законів Бугера-Вебера, Вебера-Фехнера, Стівенса, що представляють собою математичні формули, за допомогою яких визначається зв’язок між фізичними стимулами і відчуттями людини, а також абсолютний і відносний пороги відчуттів. Це і дослідження (кінець 19 ст.), коли для виявлення загальних психологічних властивостей і здібностей, що відрізняють людей друг від друга, стали використовувати методи математичної статистики. Згодом, в 20 ст., використання математичних розрахунків набула широкого поширення в найрізноманітних галузях психології. Без них зараз не обходиться жодне серйозне наукове психологічне дослідження.

З кінця 80-х років 19 ст. в психології стали створюватися спеціальні технічні прилади для проведення лабораторних експериментальних наукових досліджень.

Німецький вчений В. Вундт в Лейпцігу організував роботу першої психологічної лабораторії. Спочатку це були досить прості технічні пристрої, в основному механічні. На початку 20 ст. до них приєдналися електричні прилади. А в наш час в психологічних лабораторних дослідженнях використовуються багато видів сучасної апаратури, в тому числі радіо-, відео- і електронної, включаючи ЕОМ (ЭВМ).

Але до цих пір не втратили свого значення традиційні методи збору наукової інформації спостереження, самоспостереження і опитування. Перша причина їх збереження полягає в тому, що явища психології, складні і унікальні, їх не завжди можна вивчити за допомогою методів, запозичених з інших наук. Для дослідження таких тонких явищ, якими займається психологія, методи точних наук у багатьох випадках не годяться. Спостереження і самоспостереження дозволяють вловити багато чого з того, що недоступно приладам, не можна описати за допомогою математичних формул. Самоспостереження застосовується в тих випадках, коли дослідник хоче сам, а не зі слів інших осіб або за показаннями бездушних приладів отримати відомості про відчуття, емоційні переживання, думки, які супроводжують поведінку людини.

Але дані спостереження вимагають перевірки на достовірність та надійність. Там, де це можливо, ці дані необхідно контролювати за допомогою більш об’єктивних методів, зокрема (в частности) математичних розрахунків.