Обмінний курс валютних бірж

У тих країнах, де збереглися валютні біржі, через які проходить основний оборот конверсійних операцій, курс, що встановлюється на біржі, є основним курсом внутрішнього валютного ринку, а часто – й офіційним курсом.

Валютні біржі, що збереглися в багатьох країнах. Носять підпорядкований характер щодо міжбанківського ринку і використовується переважно для фіксації курсу, на певний момент часу (наприклад фіксинг за курсом USD/DEM у Франкфурті-на-Майні в 11-00). Цей фіксинг виступає як офіційний курс, який практично не відрізняється від курсу міжбанківського ринку в цей момент.

Валютний курс готівкових угод

Цей курс формується на основі попиту і пропозиції на ринку торгівлі готівкової валюти і може значно відрізнятись від безготівкового курсу міжбанківських угод. для країн із великою частою готівкових грошей у внутрішньому грошовому обороті готівковий обмінний курс відрізняється від міжбанківського безготівкового більше ніж у країнах з розвиненою системою безготівкових платежів населення (за чеками, пластиковими картками тощо). В обмінних пунктах розвинутих країн курс готівкового обміну валют встановлюється суворо на основі міжбанківського валютного курсу з досить вузькою маржею.

Процес встановлення валютного курсу. У загальному вигляді валютні операції поділяють на два види: касові та термінові. Касові ще називають овернайтом (overnight). У цьому разі мова йде про надання товару (валюти) в момент укладання угоди або через декілька днів і тимчасовий розрив між датою укладання угоди та її реалізацією.

Якщо ви потрапляєте за кордон, то вже в аеропорту можете обміняти гроші на готівку або чеки країни перебування. Це найпростіший приклад касової операції. Яка не передбачала у цьому разі отримання прибуток. Хоча саме вона є двигуном валютного дилерства. Тому звернемося до угод купівлі-продажу валют як самостійного роду діяльності.

Розрізняють національні, регіональні та світові валютні ринки залежно від обсягу, характеру операцій та кількості валют, що використовуються. Головними суб’єктами валютного ринку виступають великі транснаціональні корпорації та банки (ТНК, ТНБ).

Раніше угоди щодо обміну валют між великою кількістю контрагентів здійснювались переважно на валютних біржах, де представники банків могли укладати угоди один з одним і знати курс поточних угод. з розвитком сучасних засобів зв’язку і телекомунікацій – прямих телефонних. Телексних ліній, а а також дилінгового обладнання фірми Рейтер укладання угод стало можливим не тільки за допомогою прямого контакту (“обличчя до обличчя”), а й опосередковано – з дилінгових банків через темничні засоби зв’язку. При цьому стало можливим укладати угоди між різними фінансовими центрами, що знаходяться в різних часових поясах. Однак в умовах різкої зміни курсу валюти (після повідомлень економічного або політичного характеру), паніки на валютних ринках виникають ситуації, коли котировки курсу в різних фінансових центрах і навіть у різних банках відрізняються, але. Як правило, не більше ніж на 10-20пунктів.

Забезпечення ринку інформацією про поточний рівень валютного курсу здійснюється двома шляхами:

• з брокерської фірми;

• з інформаційної сторінки системи Рейтер або інших;

• інформаційних систем (Доу Джонс Телерейт, Блумерг, Тенфор).

Брокерська фірма збирає дані про поточні котировки bid i offer у великої кількості банків і повідомляє про них лінією прямого телефонного зв’язку всім зацікавленим учасникам ринку. Інформаційна сторінка агентства Рейтер показує всім передплатникам. Які мають рейтерівський термінал, поточні значення валютних курсів, що користуються великими банками маркет-мейкерами (сторінка EFX= або FXFX для світових курсів валют; RUR = для курсу долара до російського рубля).

Котировки, що отримуються від брокерської фірми, є реальними, оскільки відображають дійсні “тверді” заявки (firm orders) банків на купівлю і продаж валюти. Курс інформаційної сторінки є індикативним (довідковим) і відображає тільки дані про котировки, що введені в систему Рейтер банками, які мають доступ до введення на цю сторінку. (Як правило, дилери кажуть, що екран (бреше), - screen is luing).

Банки і компанії, що є учасниками валютного ринку, за ступенем впливу на валютні курси та процентні ставки поділяються на 2 групи.

Маркет-мейкери (market makers) – великі банки та фінансові компанії, що визначають поточний рівень валютного курсу або процентних ставок за рахунок значної частки своїх операцій у загальному обсязі ринку.

На світових валютних ринках маркет-мейкери – це великі міжнародні банки. Які щоденно здійснюють валютні операції на мільярди і десятки мільярдів доларів США, так як, наприклад, Barclays Bank Pic, Chase Manhattan Bank, Union Bank of Switzerland, Fuji Bank, Deutsche Bank тощо. Причому для кожного ринку можуть бути свої маркет-мейкери. При визначенні маркет-мейкерів основне значення має не основне значення має не абсолютний розмір самого банку, а його частка в операціях ринку, тобто здатність, встановлюючи ціну, впливати на ринок. Маркет-мейкери встановлюють поточний рівень курсу проведенням операцій один з одним і з менш великими банками, що є користувачами ринку. Маркет-мейкери часто використовують брокерські фірми для встановлення своїх двосторонніх котировок, наприклад, великий банк може одночасно поставити через брокера заявку на купівлю і заявку на продаж, задавши тим самим поточний рівень курсу.

Невеликі банки та фінансові компанії використовують для своїх операцій той курс, який для них встановлюють маркет-мейкери, тобто вони є користувачами ринку – маркет-юзерами (market users).

Основною функції маркет-мейкерів є здійснення ними котировок для малих банків, а роль малих банків – маркет-юзерів – полягає в прийнятті або неприйнятті котировок маркет-мейкерів. В такий спосіб, маркет-мейкери котирують ціну (make price), а маркет-юзери – беруть ціну (take price).