Методичні вказівки:

Облігація – це цінний папір, що свідчить про внесення її власником коштів та підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений у ньому термін зі сплатою певного розміру відсотків.

Основними цілями випуску облігацій є:

1) фінансування інвестиційних проектів емітента;

2) рефінансування наявної у емітента заборгованості.

Вартість облігацій

Облігації мають такі види вартості:

- номінальну;

• конверсійну (конвертовані);

• інвестиційну;

• ринкову.

Конверсійна вартість - це сукупна ринкова вартість простих акцій, яку можна одержати за умови реалізації конверсійної привілегії,

де Р^конв. - конверсійна вартість облігації;

Р^а - вартість простих акцій;

k - коефіцієнт конверсії.

Інвестиційна вартість облігацій визначається як сума очікуваних відсоткових доходів і погашення основного боргу, дисконтована (тобто приведена), виходячи з ринкових норм доходу:

де Р^інв. – інвестиційна вартість облігації;

Д _{і об}- доход на облігацію, що виплачується раз у рік у вигляді купону або відсотка;

Н_об – номінальна вартість облігації;

r_об - ринкова прибутковість (норма доходу) цінних паперів найбільш ліквідних і надійних (державних облігацій);

N - кількість років до терміну погашення облігації;

n - порядковий номер року.

З метою спрощення розрахунків приведеної вартості номіналу облігації і потоку купонних виплат використовуються існуючі таблиці фінансових коефіцієнтів.

У цьому разі формула матиме вигляд

де FM 4 (r_об;N) - факторний множник 4, або коефіцієнт дисконтування потоку рентних платежів, що визначається при відомих значеннях r_об, N за додатком 4 фінансових таблиць;

FM 2 (r_об;n) - факторний множник 2, коефіцієнт дисконтування, який визначається за додатком 2 фінансових таблиць.

Інвестор, який володіє конвертованою облігацією, тобто має привілегію, що полягає у можливості обміну облігації на прості акції, вирішує для себе питання про доцільність або недоцільність реалізації останньої.

Обмін облігації на акції має сенс у випадках, коли конверсійна вартість облігації вища за її облігаційну вартість.

Нижній рівень ринкової ціни конвертованої облігації визначається більшою з двох вартісних оцінок (облігаційної і конверсійної) вартості облігації.

Визначення доходу за облігаціями

Інвестори, які купують облігації, можуть одержати наступні види доходу: номінальний, поточний, доход до дати погашення, реалізований доход за визначений час.

Номінальний доход - це відсотковий доход за облігацією. Цей доход є очікуваною нормою доходу, що розраховується, виходячи з номінальної вартості облігації:

де Д_ном^об_. – номінальний доход за облігацією;

Н^об. – номінальна вартість облігації;

q – розмір купонної ставки.

Поточний доход - це відношення відсоткового доходу по облігації до поточної ринкової ціни облігації. Поточний доход визначає доход готівкою, який можна одержати при поточній ринковій ціні:

де Д^об_пот. - поточний доход;

q_об - фіксований розмір купонної ставки по облігації;

Н^об - номінал облігації;

Р^об_рин. - поточна ринкова вартість облігації.

Доход до дати погашення є зовнішньою нормою доходу, що визначається відношенням ціни, по якій придбана облігація, до майбутнього потоку виплат відсотків і номіналу. Визначається цей доход двома способами: приблизним нарахуванням щорічного доходу і нарахуванням приведеної (дисконтованої) вартості.

Приблизне нарахування щорічного доходу здійснюється за формулою

де Н^об - номінальна вартість облігації;

n - число років до дати погашення;

q_об - щорічний відсоток по облігації;

Ц^об - поточна ціна облігації.

Реалізований доход за визначений період по облігаціях визначається за формулою

де Д_об- відсотковий доход (реалізований доход);

q_об - відсоткова ставка купона,%;

t - календарний період, за який обчислюється доход;

Т – загльний період, на який випущена облігація.