Пролетарська політекономія.
Спираючись на досягнення класичної буржуазної політекономії Карл Маркс і Енгельс створили пролетарську політекономію, теоретичну концепцію, яка одержала узагальнюючу назву "марксизм". Марксизм - це теорія наукового соціалізму (комунізму) - найважливіший стан хоретичній економіці, який являє собою дослідження законів розвитку капіталістичного суспільства і концепцію соціалізму (комунізму). Остання характеризується формуванням соціалістичних принципів:
1) громадська власність на засоби виробництва;
2) відсутність експлуатації найманої праці (експлуатація - привласнення чужої праці);
3) рівна платня за рівну працю;
4) всебічна і повна зайнятість;
5) ведення домашнього господарства по єдиному плану.
Маркс (1818 - 1883) - німецький мислитель-енциклопедист ("Капітал"):
- створив вчення про суспільно-економічні формації;
- розкрив закони розвитку капіталу, його внутрішнє джерело саморуху - протиріччя;
- розробив теорії відтворення і економічних криз;
- створив внесення про подвійний характер праці, яка втілена в товарі (абстрактна і конкретна праця);
- поділив капітал на постійний ("С"), і змінний ("V") капітал, ввів поняття органічної будови капіталу (C/V);
- розробив трудову теорію вартості.
Формула вартості Маркса: W = С + V + m
- розробив теорію додаткової вартості ("т");
- розробив сутність абсолютної ренти, найманої праці, експлуатації;
- дав теорію класової боротьби;
- сформулював закон капіталістичного накопичення, спробував обгрунтувати неминучість революційного періоду до ком-них формацій.
Нову главу у розвитку економічної теорії відкриває створення політекономії соціалізму, основи якої закладені В. Леніним на базі ґрунтовних ідей Маркса, Енгельса. Послідовник марксизму Ленін розвив усі складові частини марксизму - філософію, політекономію, науковий комунізм.
В області політекономії основні заслуги Леніна:
- створив теорію імперіалізму, як вищу стадію капіталізму;
- розвинув теорію Маркса про відтворення, земельну ренту;
- розробив основні шляхи будівництва соціальної економіки - індустріалізації, кооперування селянства, культурної революції, висловлення про НЕП, питання організації та оплати праці при соціалізмі.
Сучасні економічні теорії Заходу:
теорія граничної корисності: останній екземпляр блага, яке споживається, має найменшу корисність для споживача;
- інституціоналізм - виник у США в 20 - 30-х рр. Представники цієї теорії вважали, що рушійною силою суспільного розвитку є інститути (сім'я, держава, профспілки);
- неоінституціоналізм - його представники ставлять економічні процеси в залежність від розвитку індустрії та посилення ролі технократи;
- Ростоу і Гелбрейт - у кінці 60-х на початку 70-х років висунули теорію "Єдиного індустріального суспільства" або теорію "Конвергенції" (наближення копії до соціалізму)
- Кейнсіанство (англ. економіст Кейнс в роботі "Загальна теорія зайнятості, процента та грошей" поклав початок теорії регулювання ринкової економіки, у зв'язку з неспроможністю механізму вільної конкуренції повністю впоратись з цією проблемою.
На почутку другої половини XIX ст. політекономія знаходилась у глибокій кризі: вона поділилася на дві гілки - політекономія (марксизм)- вивчає економічні відносини, закони і раціональне використання, обмін ресурсів і "ecopomis" (мартиналізм). Марксизм - виступав як революційне вчення, яке проголосило кінець капіталізму; мартиналізм - займав принципово іншу позицію, яку можна охарактеризувати як охорону по відношенню до капіталістичного суспільства. Ця позиція раннього мартиналізму відобразилося передусім у небажанні обговорювати соціальні аспекти буржуазної економіки (відношення між класами, революція). Щоб підкреслити свою прихильність "чистій теорії" (економічній) його представники навіть відмовилися від самого терміна політична економія на користь більш нейтрального " ecopomis " (економіка, економічна теорія, економічна наука). Конфлікт між школами (маркс. і март-зм) був неминучий.
Маржиналізм (фр. - граничний) - це теорія, яка пояснює складні процеси, використовуючи граничні величини (гран, корисність, гран, витрати, гран, доход).
Курс "есоротісз" вперше почав читати в Кембріджському університеті (1902 р.) А. Маршалл. Сьогодні під назвою "есоротісз" виходять чисельні підручники по теоретичній економіці. Найбільш популярним вважається підручник П. Самуельсона, який був вперше додрукований в 1947 р. та витримав 13 видань, де автор підкреслює, що економічна теорія або політична економія, як її звичайно звуть, тісно стикається з соціалістичними науками.
До 90-х років у Союзі переважне значення у формуванні економічного світогляду займала марксизська політекономія. Вся економічна література була спрямована на популяризацію Маркса та його вчення.
СВІТОВА ЕКОНОМІЧНА ДУМКА ТА ТВОРИ ВИДАТНИХ УКРАЇНСЬКИХ, РОСІЙСЬКИХ ЕКОНОМІСТІВ КІНЦЯ XIX І ПОЧАТКУ XX ст., ЯКІ НЕ УКЛАДАЛИСЯ У СХЕМИ МАРКСА У КУРСАХ ПОЛІТЕКОНОМІЇ НЕ ВИВЧАЮТЬСЯ.
Предмет Маркс політик - відношення, які складаються в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання життєвих благ (4 стадії руху суспільного продукту).
Предмет - ефективна організація економічних відносин, раціональне розширення ресурсів.
Туган-Барановський - видатний український економіст кінця XIX -поч. XX ст. - писав, що "ecopomics" вивчає суспільні відносини в м господарської діяльності.